Екологія

Скажімо, внаслідок потрапляння у воду всього одного грама фосфатів з’являється 10 кг синьо-зелених водоростей. Саме тому в останні роки Дніпро постійно цвіте. Водорості активно поглинають кисень, що призводить до кисневого голодування всього живого, — гине риба, гине сама річка. — Останнім часом Дніпро в межах Черкас зацвітає дуже рано: якщо раніше це було в серпні, то тепер — у червні. Така картина повторюється останні 10 років, коли населення почало використовувати значно більше хімічних засобів гігієни, — зазначила завідуюча відділенням комунальної гігієни ДЗ «Черкаська міська СЕС» Ніна Єгольникова. 

21 березня — день весняного рівнодення. За давньою традицією він вважається першим днем весни і є символом нового життя, нових починань. Ідею відзначати Всесвітній день лісу було подано 1971 року на загальних зборах Європейської конфедерації сільського господарства — з метою широкого обговорення важливості вміння цінувати власні лісові ресурси. Її відразу ж підтримала організація ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), у зверненні якої наголошувалось: «Всесвітній день лісів слід використовувати для поширення інформації щодо всіх аспектів багатства лісу, представлених із трьох точок зору — виробництво, захист і відновлення, зв’язок із заповіданням».  

У Херсоні три роки поспіль проводять Міжнародні екологічні форуми. Місія їхня, за задумом організаторів (міськради, ХТПП, Регіонального центру інвестицій і розвитку), — сприяння збереженню природних ресурсів і біологічного розмаїття, стимулювання міжрегіональної та міжнародної співпраці в царині охорони довкілля, пропаганда принципів «зеленої» економіки у виробництві. На останньому зібранні крім українських учасників — представників ділових і наукових кіл, депутатського корпусу, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів тощо —  були посланці Канади, Норвегії, Росії, Швеції. Ініціатор і натхненник форуму президент Херсонської ТПП Вікторія ОСТРОУМОВА — сьогоднішній гість «УК».

У Миколаєві повторилася ситуація, яка вже була понад рік тому. Місцевість навколо глиноземного заводу та двох його шламосховищ щільно вкрита червоним шламом — відходом глиноземного виробництва. І якщо тоді від червоного шламу потерпали люди, які проживають у селах по сусідству із заводом, то сьогодні вітер відніс пил на Дніпро-Бузький лиман. Тож любителі екзотики можуть стати на ковзани та прокататися по червоному льоду. Якщо не непокояться про власне здоров’я.

Розказувати про те, що в Криму найцінніші природні скарби — море, гори та заповідники, немає потреби. А ось поговорити про колізії, в які потрапив найбільший та найвідоміший кримський заповідник, варто. Нещодавно Верховна Рада автономії конституційною більшістю проголосувала за впорядкування територій природно-заповідного фонду. Тепер, згідно з прийнятим рішенням, їх збільшать на 1%, що становитиме 6,8% загальної площі півострова. Якщо брати до уваги середній показник територій природно-заповідного фонду по Україні, який становить 5,9%, то кримські показники приємно дивують. 

Традицією готувати подарунки перед Новим роком «під ялинку» нікого не здивуєш. У селах чи містах у ці дні відкривають нові дитсадки, лікарні, житлові будинки, газопроводи та інші об’єкти. А ось у Горлівці Донецької області, прощаючись зі старим роком, нарешті позбулися небажаного об’єкта — «міни уповільненої дії». Саме так тут довгі роки називали більше двох тисяч тонн небезпечних токсичних відходів, що накопичилися на промисловому майданчику тутешнього хімічного заводу.

Недавнє відкриття кількох лісогосподарських доріг загальною протяжністю 7,8 км в Городницькому держлісгоспі начебто належить до подій місцевої значимості. Та участь в урочистостях голови Державного лісового агентства України Віктора Сівця засвідчила, що насправді йдеться про вкрай важливу справу, в якій лісівники області — вже традиційно на одному з чільних місць.

Порядок у лісі — це не тільки доглянуті сотні тисяч гектарів правікових і молодих насаджень, убережених від шкідників, пожеж і браконьєрів. Це ще й грамотно опрацьована лісосіка, облаштовані склади деревини і задоволені деревопереробники. Останнє — поки що з області мрій. Утім, на Буковині це також поступово стає реальністю. Адже рік тому, коли один із наймолодших начальників управлінь країни системи держлісгоспів Ігор Чебан приймав буковинські ліси, показник зростання за рік реалізації продукції на 150% теж виглядав ніби нездійсненним, як і збільшення обсягів переробки деревини одразу на 125%, а зарплати — на 127%.

Минуло два десятиріччя, а та картина, яку залишив після себе смерч, досі перед очима. Моторошно згадувати, а не те що бачити її. Навіть молоді деревця лежали як сіно — вітровал водночас повалив ліс на 970 гектарах, пошкодив понад півмільйона кубометрів деревини. Так природа відповіла на нерозумне господарювання, яке практикувалося в горах із середини ХІХ ст., коли на значних площах вирубували складні мішані деревостани і на їхньому місці створювали чистосмерекові культури.   

Ми іноді забуваємо про те, що людина — лише дитя природи, а не всемогутній її господар. І днями стихія вкотре про це нагадала, змусивши людей відчути свою слабкість та залежність від благ цивілізації. Почалося все з Північної Європи, де ураган «Беріт» наробив чимало лиха. Шквальний вітер «причесав» Польщу й увірвався на територію України. В ніч з 28 на 29 листопада його пориви в різних регіонах країни сягали 20—35  метрів за секунду. Стихія руйнувала будівлі й огорожі, перевертала сміттєві баки. Шматки дахів та господарський мотлох літали у повітрі. Вітер виривав з корінням і валив дерева, які падали іноді на автомобілі, ламав гілки, що калічили людей. 

«Київводоканал» «пішов війною» проти пральних порошків. Щоправда, не всіх, а лише тих, які містять фосфати, а отже, вбивають українські водойми. Фахівці «Київводоканалу» зауважують, що вміст фосфатів та поверхнево активних речовин у побутових миючих засобах нищить водні ресурси. Водоканали очищають стоки біологічно активним мулом, а він через токсичний вплив фосфатів не повністю «справляється» з «завданням». Тож щороку все більше поверхневих і підземних вод України втрачають своє значення як джерела питного водопостачання. Торік на жодній водоймі не було «безфосфатної» ділянки. Ситуацію ж, яка склалася на Бортницькій станції аерації (БСА), фахівці називають критичною. 

Людей, які полюбляють відпочивати в затишній Балаклавській бухті, чимало. На жаль, насолоджуватися краєвидами — це, напевно, єдине, за чим можна сюди їхати. Виявляється, бухта унікальна не тільки своїми природними ландшафтами, а й тим, що в цьому місці ніколи не було очисних споруд.