Екологія

 Свого часу в Маріуполі досить уважно придивлялися до досвіду французького міста Ланс. Насамперед маріупольців зацікавив успішний досвід цього індустріального міста: колись похмурий вугільний терикон підприємливі французи перетворили на художній музей «Лувр-Ланс», де влаштовують експозиції національного та міжнародного рівнів. Цей колоритний об’єкт тепер дуже популярний серед туристів з усіх куточків світу, а сам проєкт перепрофілювання тамтешнього вугільного басейну навіть внесли до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

 Систематичні спостереження за хімічним складом поверхневих вод у гідрометслужбі  України розпочато 1937 року і поновлено після закінчення Другої світової війни. 

У 1960-х роках минулого століття в гідрометслужбі України, крім всіх видів гідрометеорологічних спостережень, що проводили, почав розвиватися новий напрям діяльності — вивчення і контроль забруднення природного середовища. 

Питання стану радіоактивного забруднення довкілля залишається болючим для населення України. Трагічні події квітня 1986 року, які завдали значної шкоди довкіллю та негативно позначилися на здоров’ї людей, настільки глибоко закарбувалися в нашій свідомості, що їх відлуння й досі відчувається щовесни, коли до організацій гідрометслужби надходить багато стурбованих запитів щодо радіаційної ситуації у країні. Необхідно визнати, що така стурбованість не завжди буває безпідставною. 

Перші достовірно встановлені гідрологічні спостереження розпочали на порожистій частині Дніпра запорозькі козаки в середині XVII століття. У Києві початок систематичних гідрологічних спостережень пов’язаний з Максимом Берлинським, який їх проводив на Дніпрі з 1796 року.

Перший санітарний лікар і соціал-гігієніст України Веніамін Португалов (20.10. 1835—1896), який працював у Полтавській губернії, у наукових статтях і монографіях, а він їх написав понад 200, акцентує на тому, що в історії епідемії, пандемії чуми, холери, натуральної віспи, тифу, туберкульозу тощо були завжди і забирали життя мільйонів людей. Тому в цивілізованому суспільстві обов’язково має бути компетентна державна служба, яка спеціалізується на таких захворюваннях і спроможна їм протистояти.

Збираючись щодня на роботу, плануючи відрядження, відпустку, поїздку до рідних і друзів, ми цікавимося, якою буде погода. А про значення прогнозу погоди для льотчиків, моряків, будівельників, водіїв годі й говорити: гарна погода — вагома умова успіху. Не слід забувати, що погодні умови істотно впливають на самопочуття і настрій людей, а погода та прогноз — вічна тема для розмови.

Неможливо уявити в сучасному світі життя держави без авіації, як і польоти повітряних суден без метеорологічного обслуговування.

 Україна відзначила 30-річчя Незалежності. За цей час пройдено тернистий шлях становлення та розвитку, але вдалося досягти значних здобутків і зміцнити свій авторитет на міжнародній арені. Зауважимо, що охорона навколишнього середовища завжди була, є і залишається одним із пріоритетних напрямів як внутрішньої, так і зовнішньої політики нашої держави, від забезпечення реалізації якої залежить не лише нинішнє, а й майбутнє наступних поколінь. За 30 років українська екологічна політика зазнала вагомих трансформаційних змін, оскільки часто змінювався вектор її розвитку у зв’язку з появою нових викликів і завдань. Безумовно, такі зміни відображалися й у відповідних нормативно-правових актах, які визначають засади природо-охоронної політики України. 

Спостереження за змінами погоди здійснювали з глибокої давнини. Спочатку вони мали переважно описовий характер. Першу міжнародну метеорологічну мережу було засновано 1654 року. Вона складалась з 11 станцій — сім в Італії, а також у Польщі, Франції, Німеччині та Австрії.

Згідно з Указом Президента України Володимира Зеленського №452 від 28 серпня 2021 року, до кінця року уряд має схвалити водневу стратегію нашої країни та затвердити план заходів щодо її виконання.

Спливають останні дні літа. А з ними — й надії відчути зміни на краще в екологічній ситуації на великих і малих річках Черкащини. Приміром, оспіваний у піснях, поезіях і романах Дніпро-Славутич у цю пору має досить жалюгідний вигляд. Щороку в останній місяць літа головна водна артерія України дедалі більше нагадує замулену калюжу з їдким запахом, зеленою водою й безліччю водоростей та сміття. Цвітіння води, пояснюють екологи, — це природний процес, спричинений розмноженням синьо-зелених водоростей. А у воді відбуваються й інші хімічні й біологічні процеси, не сприятливі для всього живого.