Екологія

Розвиток лісового господарства, примноження лісів — велике  загальнодержавне завдання. З цими проблемами добре справляється Державне агентство лісових ресурсів України (Держліс­агентство). Які нагальні питання стояли перед його керівництвом та фахівцями торік і як вони з ними впоралися? Яку роботу проводитиме ця інституція 2019-го? На ці й інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає заступник голови Держлісагентства Володимир БОНДАР

Нелегке життя видалося торік в українських бджіл: багато загинуло через безвідповідальні дії деяких аграріїв, що негативно позначилося на авторитеті держави як провідного у світі виробника меду («УК» №115 від 20 червня; №129 від 13 липня 2018 року). Тому питання, як захистити і бджіл, і самих бджолярів було головним під час IX з’їзду Спілки пасічників України

Використання сили води для загальної користі відоме давно: спочатку це були водяні млини, гаті для сплаву лісу, а в наш час — виробництво екологічно чистої електроенергії. В Україні гідроенергетика нині у пріоритеті, темпи її розвитку дедалі наростають. Але… Часто чуємо категоричне заперечення гідроенергетики. У Карпатах, де гірські річки мають величезний гідропотенціал, а використовуємо з нього мізерію, доходить до судових позовів від опонентів водних джерел енергії

На електронну мапу сміттєзвалищ, яку Міністерство екології та природних ресурсів розмістило у вересні 2016 року, громадяни надіслали майже 5 тисяч повідомлень про виявлені негаразди. Найбільше їх надійшло з Київської (1125), Харківської (380) та Дніпропетровської (350) областей

Зона відчуження — як унікальний біосферний заповідник, який щорічно відвідують десятки тисяч туристів. Майданчик, де втілені унікальні за своєю природою та інженерними рішенням об’єкти. Хаб альтернативної енергетики та місцезнаходження дата-центрів. Такими планами розвитку Чорнобиля в інтерв’ю Укрінформу поділився голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Віталій Петрук

«Любий, відсортуй сміття!» або «Кохана, дякую, що не сушиш волосся феном!». Ви напевне помітили, що таких звернень стає дедалі більше у нашому повсякденні? А соціологи вирішили перевірити. Ще в травні соціологічна агенція «Фама» на замовлення та у спів­праці з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля»  опитала дві тисячі громадян, старших 15 років, на всій території України, крім тимчасово окупованої. Днями підсумки презентували на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі

Нещодавно на контрольному пункті в’їзду та виїзду «Майорське» на Донеччині провели незвичне для цього об’єкта навчання, в якому взяли участь підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, Збройних сил України, а також прикордонники і представники фіскальної служби. Усі разом вони опрацьовували проведення радіаційного контролю громадян і транспорту, що перетинають лінію розмежування, і подальші спільні дії в разі виявлення небезпечного забруднення. 

Десятки років проблему поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) в Україні не розв’язують. Передовсім тому, що немає необхідних фінансових ресурсів: бюджетних коштів не спрямовують у цю сферу, інвестицій не залучають. Бізнесові структури також не зацікавлені ризикувати своїми коштами. Утім, проблема не зникне й за багато років, якщо не буде запроваджено системи, за якою працюють багато країн світу

На Черкащині з настанням весни посилили турботу про пернатих, бо нерозумним втручанням у навколишнє середовище людина ускладнила їхнє життя. На птахів полює чимало хижих тварин, їм загрожують численні пожежі.

У області підписали меморандум про спів­працю щодо реалізації проекту будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів та впровадження стратегії управління відходами. Підписи під цим документом поставили голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик та партнери з Литовської Республіки.

ТОВ «Екотехнологічна компанія «Гранік» (Запоріжжя) — одна з небагатьох в Україні, що успішно комплексно прибирає сміття в невеликих населених пунктах, здебільшого приватному секторі, де найчастіше трапляються певні складнощі. Найбільше компанія стала затребуваною під час децентралізації влади, коли селяни почали самі піклуватися про своє майбутнє.

Важко знайти в Україні людину, яка не бачила б білого лелеки (він же бусол, боцян, бузьок, чорногуз, гайстер тощо), який сміливо будує гнізда посеред населених пунктів і зграями супроводжує сільгосптехніку, поїдаючи потривожених комах. На думку координатора обліків лелеки білого Віталія Грищенка, в Україні щороку гніздиться 30—35 тисяч пар цих птахів.