Нині головних проблемна ринку будівництва в Україні є чимало. Це старий житловий фонд, мала кількість введеного в експлуатацію житла, нерівномірний розподіл активного будівництва по регіонах країни, потреба в реновації чималої кількості житлових об’єктів тощо.

І хоча влітку Урядом були внесені зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, у поточному році фінансувалося винятково: будівництво та реконструкція освітніх та медичних закладів; будівництво, реконструкція та капітальний ремонт доріг;  проекти з енергоефективності та енергозбереження. 

Міністри збиралися на позачергову вечірню зустріч у залі засідань уряду, щоб ухвалити відкориговані Міністерством фінансів документи до Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік». Це відомство мало лише два тижні на внесення рекомендацій-зауважень народних депутатів та на формування нових норм.  

Про стан доріг у нашій країні можна говорити довго і не завжди приємні речі. Проголошена урядом програма будівництва, ремонту й реконструкції автошляхів цього року фактично добігла логічної перерви через раннє настання холодів. Про результати зробленого та плани автошляхового господарства на наступний рік ішлося на нараді за участю представників підрядних організацій, які виконують цьогоріч дорожньо-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування.  

Графік проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України за участю керівників центральних органів виконавчої влади на жовтень — грудень 2016 року 

Право власності на землю є одним із основних майнових прав в Україні. За даними Державного агентства з питань електронного урядування українці щорічно реєструють понад 500 тис. земельних ділянок.

Донедавна їх оформлення проходило в декілька затяжних етапів, серед яких: виготовлення землевпорядної документації ліцензованою землевпорядною організацією, державна реєстрація земельної ділянки в територіальних органах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру), реєстрація права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тощо. Тож громадяни постійно скаржилися на всю цю процедуру набуття права власності, що тривала довго та коштувала українцям недешево. 

Чергове засідання Національної ради реформ цього разу було присвячено комплексним змінам і найближчим очікуваним перетворенням у сфері оподаткування.

Одним із них є запровадження електронного кабінету платника податків як чергового етапу реформування податкової системи, зокрема в частині адміністрування. «Електронний кабінет платника податків — це наступний етап Центру надання адміністративних послуг», — охарактеризував такий крок Президент Петро Порошенко. 

Під яким кутом розглядати мінські домовленості? Як трактувати їхні основні положення, котрі з пересічних українців навряд чи хто бачив? І чого очікувати в осяжному майбутньому від наших західних партнерів та північно-східних сусідів, особливо у світлі нещодавніх перемовин у «нормандському форматі»? Аби раз і назавжди розставити всі крапки над «і» та забезпечити недвозначне прочитання цього документа, Президент Петро Порошенко відновив традиційне донедавна спілкування з журналістами провідних вітчизняних телеканалів. 

Мільйони тонн твердих побутових відходів (ТПВ), накопичені на звалищах в Україні, стали для нас проблемою, гострота якої зростає мало не щодня. А тим часом непотріб можна перетворити на дохід. Як це зробили, скажімо, у Швеції, де значну частину відходів використовують для виробництва пластикових меблів і труб, а також біогазу, гумусу тощо. Україна взяла курс на збільшення частки альтернативних ресурсів у сфері опалення, тож нам, вочевидь, теж треба це робити. 

Питання поліпшення ведення бізнесу й створення сприятливих умов для залучення інвестицій у національну економіку були в центрі уваги зустрічі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з керівниками великих французьких компаній, які працюють у нашій країні. Ця конструктивна розмова відбулася напередодні Українсько-французького бізнес-форуму, запланованого в Парижі на 27—28 жовтня програмою робочого візиту глави уряду до Французької Республіки. 

Розвиток малого і середнього бізнесу (МСБ) відбувається швидкими темпами там, де влада його підтримує. Адже він є базисом для стабільного розвитку будь-якої економіки, стимулом для розвитку конкуренції, забезпечення оптимальних умов для підприємницької діяльності в цілому.

Тож у розвинених країнах світу створена цілісна система державної підтримки невеликих фірм, що виявляється у захисті МСБ передусім на рівні законодавства, гарантованій допомозі в отриманні державних замовлень, дешевих кредитах, податкових пільгах, створенні належних матеріально-технічних умов, юридичній допомозі тощо.