Експортні можливості України нині великі, проте вони далеко не всі використані. Та це повинно лише надихати представників влади й бізнесу для пошуку нових шляхів збуту наших товарів і послуг на всіх континентах. Про це та про те, що було зроблено в Україні у сфері зовнішньоекономічних відносин протягом останніх років, на запитання кореспондента «УК» відповідає заступник міністра закордонних справ України Віктор МАЙКО. 

«Я ставлю завдання, щоб до початку зимового періоду всі системи життєзабезпечення було перевірено. У нас кожна лікарня, кожен соціальний об’єкт повинен бути обладнаний дизель-генератором з необхідним запасом пального, щоб у разі аварійного відключення продовжити їх безперебійну роботу», — заявив глава уряду Микола Азаров на спільних штабних навчаннях «Порядок організації протидії загрозам і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій у м. Київ у зимовий період».

Крім того, Прем’єр-міністр вимагає від обленерго розчистити просіки, якими йдуть лінії електропередач, а особливу увагу приділити тим небагатьом населеним пунктам, життєдіяльність яких забезпечується однією такою лінією. Те саме стосується й газозабезпечення, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну. 

Під час виступу на IV Міжнародному чорноморському економічному форумі в Ялті глава уряду Микола Азаров заявив, що Кабінет Міністрів і надалі докладатиме зусиль для всебічного розвитку Кримського півострова.
«Ми приділяли і будемо приділяти увагу, перш за все, розвитку інфраструктури Криму: дорогам, якісному водозабезпеченню, чистому повітрю. Тут не будуватимуть екологічно шкідливих підприємств», — заявив Прем’єр.
Він додав, що Крим залишатиметься рекреаційною зоною України, й уряд створюватиме умови, зокрема на основі державно-приватного партнерства, для будівництва сучасних готелів. «Нам необхідно ще багато чого зробити, аби Крим перетворився на реальний курортний центр на зразок таких, які є в Туреччині, Болгарії, на Кіпрі», — сказав глава уряду. 

Підсумки роботи економіки за дев’ять місяців року, підбиті Держстатом, вказують на певне гальмування розвитку в деяких галузях. З одного боку, це обумовлено зовнішніми чинниками: несприятлива кон’юнктура для українських товарів на традиційних ринках, надвисока ціна на російський газ, торговельні обмеження Митного союзу для вітчизняних підприємств металургійного комплексу, харчової промисловості, машинобудування. З іншого — є певні питання до належного виконання економічних програм і завдань усередині країни. Зокрема, це стосується Державної програми з активізації економіки, підтримки власного виробництва, стимулювання споживчого попиту на товари українського походження. Саме на цих проблемних питаннях акцентував увагу урядовців Прем’єр-міністр Микола Азаров.  

Із наближенням Вільнюського саміту «Східного партнерства», на якому Україна планує підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що включає всеосяжну зону вільної торгівлі, від деяких експертів та політиків лунають перестороги, мовляв, до нашої країни одразу рине потік дешевого та якісного імпорту. А це може негативно вплинути на розвиток деяких галузей вітчизняної промисловості. У цьому питанні є ризики, однак існує й багато перебільшень. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров в ефірі телепрограми «Іспит для влади».  

На сьогодні питання безробіття, працевлаштування та зайнятості дуже актуальні. Як повідомили «УК» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку року на урядову телефонну «гарячу лінію» та через Інтернет надійшло дві тисячі звернень щодо цих питань.
Проблема безробіття відчутно торкнулася людей, старших 40 років. Так, на урядову телефону «гарячу лінію» звернулася 42-річна жителька Борислава Львівської області. Вона поскаржилася, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, тривалий час не могла знайти роботу саме через свій вік, хоч пройшла професійну підготовку та здобула фах кухаря. Жінку запросили на зустріч до міського центру зайнятості, під час якої запропонували роботу та направили до ВАТ «Спецодяг», де згодом її прийняли на роботу.

Для того, щоб перейти з суто політичної площини в економічну і ділову,  знадобилося лише зібратися на чергове засідання міжурядового українсько-російського комітету з економічного співробітництва та бізнес-форуму «Україна і Росія: економічний розвиток крізь призму інвестиційної політики». Цього разу — в російській Калузі. Перше відкриття наші урядовці зробили досить швидко: виявляється, сусідня з Московською область уже давно на крок попереду нас у кооперації з Євросоюзом.
За кілька років Калузька земля стала еталоном інвестиційної політики розвитку. Обсяги промислового виробництва там зросли вдвічі. Практично з нуля були створені абсолютно нові високотехнологічні галузі промисловості: автомобілебудівна і фармацевтична. Нині там виробляють автомобілі «Фольксваген», «Сітроен», «Пежо», «Міцубісі» (хай і для російського ринку, та хто нам заважає робити те саме для себе?), побутову електроніку «Самсунг» і навіть ліки для Європейського Союзу. І саме там урядовці, глави кількох обладміністрацій, представники українського бізнесу та експерти мали можливість поспілкуватися з топ-менеджерами світових компаній, вивчити успішну інвестиційну модель.

За два останніх роки товарообіг між Україною та Росією впав приблизно на чверть. Доля України в зовнішньоторговельному обороті сусідньої країни скоротилася на 1%, що, на думку Голови Уряду РФ Дмитра Медведєва, є не хорошою тенденцією. «Тому необхідно проаналізувати ситуацію і подумати над методами стимулювання взаємної торгівлі. І ми підписуємо Дорожню карту щодо врегулювання питань інвестиційно-фінансової співпраці», — так окреслив тамтешній прем’єр одне з головних питань економічного співробітництва Українсько-російської міждержавної комісії у ході зустрічі зі своїм українським колегою Миколою Азаровим. 

Державні нотаріальні контори не скорочуватимуть, адже саме вони повинні працювати на задоволення потреб пільгових категорій населення. А ось ставки нотаріального збору потрібно уніфікувати, зробивши їх однаковими для всіх регіонів, повідомила очільник Міністерства юстиції Олена Лукаш, звітуючи про перші сто днів своєї роботи на цій посаді. У відомстві підготували кілька законопроектів, які зроблять цей ринок цивілізованішим. Крім того, нині напрацьовуються механізми, що дадуть змогу в подальшому вберегти інформацію, що зберігається в державних реєстрах, та заощадити мільйонні кошти на їх обслуговуванні. 

«Ви читали в Інтернеті про те, що в одній зі шкіл Острозького району не буде тепла, бо суд заборонив експлуатувати котел, на який немає техпаспорта? — запитав Василь Берташ керівників району та управління Держгірпромнагляду на одній з останніх колегій. — Замість того, щоб вирішити питання, один чиновник подав на іншого до суду, довівши ситуацію до абсурду, та ще й зробивши заручниками дітей. Я б так ніколи не вчинив: зрештою, працювати маємо не за страх, а за совість».
Діти в згаданій сільській школі (техпаспорт знайшовся того ж дня),  звісно ж, не мерзнуть: цього року тепло до них (як і до всіх школярів) прийшло ще раніше, ніж зазвичай, — з початку жовтня.