Прошу слова

Останніми днями від наших можновладців і особливо від керівників Нацбанку чимало можна було почути про російські банки, які ще працюють на території нашої держави. Пригадуєте, які російські банки свого часу (до 2014—2016 років) працювали в Україні? Пішли в небуття або ще й досі з ними працює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб щодо розпродажу активів та повернення депозитів фізичним та юридичним особам такі банки: ВТБ, «Русский стандарт», БМ-Банк, VS Банк, Петрокомерцбанк, Траст.

Учителів-пенсіонерів з української школи звільнять і замінять наставниками без педагогічної освіти. Таку новацію передбачає Закон України «Про повну загальну середню освіту». Новий документ активно обговорюють у ЗМІ та суспільстві передовсім у зв’язку зі скасуванням навчання російською мовою. Але це, по суті, не новина, а повторення норми всіх попередніх законів про освіту та про українську мову.

Те, що в Україні щодень збільшується кількість послуг завдяки зусиллям місцевих і центральної влад, у чому значною підмогою став незмінний курс щодо переходу на електронний обіг документів, впровадження автоматизованих систем, цифрових технологій тощо, безперечно, радує пересічних українців, бо допомагає впоратися із щоденними клопотами. Однак, на жаль, як стверджує аксіома, не завжди кількість переростає у якість, і причин тут багато.

Щороку січневі новини рясніють ялинковими і сосновими повідомленнями — зазвичай щодо їхньої утилізації. Бо така вже доля зелених красунь: не встигли з господарями зустріти Новий рік, як уже пора в кращому разі на переробку, в гіршому — на смітник.

Цього року в Токіо відбудуться чергові Олімпійські і Паралімпійські ігри. Крім підготовки спортивних споруд, у Країні східного сонця мають виготовити комплекти золотих, срібних і бронзових медалей загальною вагою близько 2 тонн. На це зазвичай витрачають 10 кг золота, 1210 кг срібла і 700 кг міді. Другого за ціною металу потрібно найбільше, бо золоті медалі роблять зі срібла, покритого позолотою.

Те, що тарифи на комунальні послуги зростають щодень, ні для кого не секрет. Якість тих послуг аж ніяк не поліпшується, а ось ціна збільшується. І весь час вигадують щось новеньке. Нині плату за транспортування газу відокремили від загальної плати за користування ним. Зі споживачами це питання не обговорювали, нас просто поставили перед фактом, що тепер маємо платити ще більше. А хто не погодиться, із часом ще й пеню за прострочення платежу вноситиме.

Статистика вражає: в Україні торік сталося 160 тисяч дорожньо-транспортних пригод, під час яких травмовано понад 32 тисячі осіб, майже 4 тисячі загинуло. Такі цифри під час презентації планів роботи Укравтодору «Дороги UA 2020» навів міністр інфраструктури Владислав Криклій, зазначивши, що дорожня війна — це окремий виклик суспільству.

Напевно, немає таких батьків, які жодного разу не говорили з дитиною про здоровий спосіб життя, благаючи її відмовитися від чипсів, кольорових газованих напоїв, надмірної кількості солодощів, пропонуючи замінити їх фруктами. Та якщо можливість і необхідність обмеження споживання цих продуктів можна показати власним прикладом, то з ковбасними виробами складніше, хоч і в їхньому складі сила-силенна некорисних, а іноді й небезпечних підсилювачів смаку, стабілізаторів, ароматизаторів тощо.

Суспільство наближається до створення штучного інтелекту. Чим це загрожує йому й чи таїть небезпеку? Одна з важливих функцій штучного інтелекту — опрацювання інформації, тобто виконання того, що покладено нині на людський розум. Речі, які ще нещодавно здавалися науковою фантастикою, тепер уже втілюють у життя.

Скоро мине три роки, як доводилося писати про одну з історичних пам’яток Ужгорода — будинок Кирила Фунданича. Його крамниця 1920—1930-х років, назва якої з’явилася з-під давньої штукатурки, стала знахідкою для туризму. До будинку «руського торговця змішаними товарами», який продавав «свіжий мед, чайовое масло, салами і всякого роду лікери», місцеві гіди водили екскурсії, а гості дивувалися зі старорежимних назв.

Колега розповів, що бачив нещодавно, як на перехресті вулиць Героїв-чорнобильців і Європейської в Полтаві бабуся змушена була переводити за руку через дорогу незнайомого хлопчика років 10, який загрався у телефоні й зовсім втратив пильність. Він міг потрапити під машину. І таких заглиблених у себе хлопчиків і дівчаток з телефонами і в навушниках на вулицях міста багато. Чого дивуватися, що в Полтаві трапляється багато ДТП за участі дітей?

Останнім часом, гортаючи економічну літературу, різні наукові та експертні статті в інтернеті, натрапляю на матеріали, присвячені цікавій ідеї: центральні банки навіть найбільших за територією та населенням країн уже не потрібні. Мовляв, держава та фінансовий ринок, якщо не буде національних банків, нічого не втратить. Або навіть більше — розвиватиметься ще краще.