Самоврядування

Станом на кінець січня нинішнього року 10 регіонів України надали Мінрегіону переліки проектів, які можна реалізувати коштом Державного фонду регіонального розвитку у 2016-му. Це Закарпатська, Донецька, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Харківська, Черкаська, Чернівецька обласні та Київська міська державні адміністрації. Про це повідомив «УК» перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода. 

Закарпатська обласна рада й досі не затвердила Перспективний план утворення спроможних територіальних громад. Але у краї за Карпатами вже об’єдналися дві громади — Тячівська й Вільховецька. 

З Олександром Кужелем свого часу познайомилися якщо не випадково, то близько до цього. Раніше не раз чув, що в селищі Чупахівка є потужна агрофірма «Піонер», на чолі якої енергійний і професійний керівник. До того ж, не приїжджий чи призначений згори, а свій, із селянського пракореня. А вперше випало зустрітися у місцевій спеціалізованій школі на одному з розлогих і цікавих літературно-мистецьких свят (навчальний заклад успішно спеціалізується на вивченні української мови та літератури, завдяки чому його вихованці — чи не найчастіші переможці профільних олімпіад, турнірів, конкурсів тощо в Охтирці, Сумах та Києві), на яке завітав і Олександр Володимирович. 

Децентралізація управління, розпочата в нашій країні, вимагає нового стилю відносин між територіальною державною владою і  органами місцевого самоврядування, що також реформуються. Тому вітчизняний уряд вдається до подальших кроків на цьому шляху, які передбачають внесення змін до Основного Закону в площині розділення повноважень чинних нині місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевих рад.ф 

Реформування системи органів місцевого самоврядування розпочато з Очаківського району області. Тут відбулася перша сесія Куцурубської сільської ради об’єднаної територіальної громади першого скликання. Село Куцуруб зі славною історією та традиціями, засноване на узбережжі Чорного моря у 1756 році, відтепер набуло права називатись адміністративним центром об’єднаної територіальної громади. Новоутворена громада налічує 4755 жителів, з яких 2285 — у селі Куцуруб, 1300 — в Іванівці та 270 — у селі Яселки. Рішення об’єднати Іванівську (села Іванівка та Яселки) і Куцурубську громади  в Куцурубську об’єднану територіальну із центром у селі Куцуруб селяни прийняли із власної ініціативи у серпні 2015 року. На тій серпневій сесії було вирішено, що сільські ради, які об’єдналися, припиняють свої повноваження з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, сільським головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об’єднання. 

Полтавщина останніми роками стабільно перебуває серед лідерів з економічного та соціального розвитку в Україні. Активно працюють тут і над питаннями адміністративно-територіального реформування. Це помітили в Євросоюзі й запропонували полтавцям взяти участь у їхньому спільному з Програмою розвитку ООН проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», пообіцявши їм певну суму на розвиток місцевих громад, якщо реформи в області відбуватимуться по висхідній. За даними департаменту економічного розвитку Полтавської облдержадміністрації, нещодавно область отримала міжнародну техдопомогу обсягом понад 1 мільйон євро та 1 мільйон 270 тисяч доларів. Ці кошти підуть на реалізацію ініціатив у межах проекту 29 сільських та 3 селищних рад у 8 районах області. Співфінансування ЄС становить 40 тисяч доларів на район. Витратити кошти можна на проекти за напрямами: водопостачання, ФАПи, енергозбереження у школах і дитсадках, енергоефективність (застосування альтернативних технологій), довкілля (утилізація сміття). 

В Україні зареєстровано перший статут об’єднаної громади. Це відбулося в Софіївському районі Дніпропетровської області. А село Подільське (райцентр Золотоноша) Черкаської області недавно стало відомим завдяки 22-річному новообраному сільському голові. Він наймолодший в Україні. Про першопрохідців децентралізації розповідають кореспонденти «УК».

Накручуючи кілометр за кілометром тією дорогою, що веде до найвіддаленішого села Міжгірського району Новоселиці, ми з головою районної ради Іваном Яремою розмовляємо про те, як виходитимуть соціально-культурні об’єкти району зі складної ситуації, в якій опинилися через дорожнечу палива. 

…Її портрет на обкладинці престижного міжнародного журналу Newsweek під заголовком «Люди, які змінили Польщу». Її відзначив своєю нагородою Президент Броніслав Коморовський, а в її громадську організацію відраховує один відсоток прибуткового податку автор польського економічного дива Лєшик Бальцерович. І живе ця жінка не у Варшаві, а в далекому поліському закутку, на Вармії та Мазурах, у селі Камьонка, де лише… 70 жителів. Та завдяки її зусиллям про це місце знають тепер уже не тільки в Польщі — в усій Європі. 

«Коли сірник видається стовбуром — ото і є чистота» — така приказка побутує між жителями селища Варва на Чернігівщині, яка й слугує їм гаслом. Тут прибрано, як у доброї господині у світлиці. І віє отим приємним домашнім затишком, який вона створює для себе і своїх близьких. Причому хазяйновиті варвинці метикують і діють гуртом, визначаючи спільно, які справи потребують термінового втручання. 

На середину жовтня цього року на сайті Мінрегіону зареєстровано лише 27 угод про співробітництво громад. Такої роботи громади  потрібно навчати. Там, де вони не об’єднуються, у розв’язанні їхніх проблем допоможе співробітництво. Наприклад, між міськими та сільськими громадами для забезпечення жителів послугами. Закон «Про співробітництво громад» може стати тим місточком, по якому ці гуртування йтимуть об’єднуватися. Про це під час підсумкової конференції конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2015 році в Києві у клубі Кабінету Міністрів заявила експерт Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» Валентина Полтавець. 

Черепин на перший погляд нічим не відрізняється від сусідніх сіл району. Кількасот його жителів, як і їхні прадіди, з раннього ранку працюють на землі, порають худобу, виховують дітей.   Історія села сягає глибин XV століття, а його традиції складалися ще в епоху трипільської та черняхівської культур. Щоправда, ближче ознайомившись, обов’язково звернеш увагу на впевненість та цілеспрямованість цих завжди зайнятих невідкладними справами селян. Вони знають, що їм треба, і не відволікаються на зайві розмови. Саме на таких, загартованих сільськими трудовими буднями, майстровитих і відповідальних односельців і робив ставку сільський голова Анатолій Пархоменко, коли висував ідею створення на території трьох сіл — Черепина, Вільхівчика та Карашина — багатопрофільного  сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Обрій». Разом із його майбутнім головою Анатолієм Стрикалем, досвідченим організатором і майстром на всі руки, вони не раз обговорювали цей проект, який, як кажуть, уже витав у повітрі.