Життєва мудрість каже: гідно і заможно живе той, хто багато й наполегливо працює. Щоб праця була в радість, вона передусім має бути безпечною. Адже ніде правди діти, нещасний випадок на роботі може коштувати людині не лише кар’єри чи здоров’я, а часом і життя. 

Їхні життєві долі хоч і різні, проте схожі: ставши вимушеними переселенцями, всі вони опинилися перед проблемою безробіття. Та, на щастя, не сам на сам із нею: на допомогу приходять фахівці Сумської обласної служби зайнятості, які тримають на постійному контролі працевлаштування кожного, хто потрапив у соціальну скруту. Коли розпочалися бойові дії на Донбасі, молода донеччанка Наталія Кривошеєва змушена була покинути домівку й шукати прихистку на Сумщині, а саме в селі Мутин Кролевецького району. Маючи бойову вдачу, жінка-містянка вчилася жити в сільській місцевості, виконувати незвичну для неї роботу, навіть спробувала себе в ролі лісокультурниці. Але в селі непросто знайти постійне робоче місце, та ще й аби воно було до душі. 

Проект пенсійної реформи, запропонований урядом і представлений громадськості 17 травня, — це красиве й нетривіальне рішення, прораховане і спрямоване на відновлення соціальної справедливості та збереження пенсійної системи України. Таку загальну думку висловили представники експертного середовища під час зустрічі із Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Зустріч у форматі конструктивної дискусії ініціював глава уряду.  

Учора в Будинку уряду говорили виключно про пенсійну реформу. Там уже давно обіцяли розкрити деталі запланованих нововведень. Тривалі дискусії, урахування рекомендацій міжнародних партнерів і представників експертного середовища вивели урядовців на конкретний текст документа тільки зараз. 

Напевно не помилюся, стверджуючи, що серед пріоритетів кожної людини здоров’я — власне та рідних людей, а також матеріальні статки і затишок в оселі. Обговоренню саме цих питань була присвячена селекторна нарада з регіонами, яка відбулася в Кабміні 15 травня 2017 року під головування віце-прем’єр-міністра Павла Розенка за участі представників МОЗ і Міністерства соціальної політики. На нараді Павло Розенко розповів про покроковий механізм реалізації програми монетизації залишків невикористаних субсидій на оплату витрат на індивідуальне опалення. 

На недавній сесії Сумської обласної ради депутати підтримали й затвердили програму літнього оздоровлення дітей. На неї в обласному бюджеті передбачено майже 6,1 мільйона гривень, що порівняно з минулим і позаминулим роками більше відповідно на 0,5 та 2,2 мільйона гривень. 

Законом «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» визначено право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів держбюджету та соцзахист осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю шляхом встановлення державної соціальної допомоги у відсотках прожиткового мінімуму. 

Кабінет Міністрів оприлюднив рішення про запровадження механізму монетизації субсидій, заощаджених в опалювальний період 2016—2017 років. Повний опис механізму містить постанова №300, оприлюднена в № 81 «Урядового кур’єра» за 29 квітня. 

Як відомо, соціальні стандарти в Україні зазвичай піднімають двічі на рік — у травні й грудні, якщо в держбюджеті для цього достатньо коштів. Ось і цього року з 1 травня відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801 буде підвищено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1247 до 1312 гривень: максимальне зростання мінімального розміру пенсії становить 65 гривень. Проте не слід забувати, що розмір підвищення для кожного індивідуальний. Про це «Урядовому кур’єру» повідомив голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний. 

Ніде правди діти, через складну ситуацію в економіці останніх років українцям дуже просто втратити роботу. А ось знайти нову, та ще й з гідними умовами праці й зарплатою — завдання не з легких. Особливо це стосується людей передпенсійного віку. Бо, на жаль, ще доволі поширений серед вітчизняних роботодавців стереотип: що старший працівник, то менше з нього користі за умови однакової зарплати з молодими і жвавими. При цьому на їхні фаховість і досвід чомусь зазвичай не зважають. Як і на те, що після втрати робочого місця саме в такому віці знайти нове дуже складно, а часом і зовсім неможливо.