Соцполітика

22 серпня Фонд соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України відзначив 15-ту річницю. Це були роки становлення та розвитку структури, покликаної підтримувати потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві та їхні родини. Як вдається фонду створювати своєрідну соціальну парасольку для цих людей, особливо у нинішній непростий час? Про це розмовляємо з директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Валерієм АКОПЯНОМ.

Ніде правди діти, нині економіка України переживає не найкращі часи. Так, за розрахунками фахівців Мінекономрозвитку і торгівлі, зниження ВВП у першому півріччі цього року становить 15,9%. У січні — липні падіння виробництва маємо у промисловості на 15,5%, будівництві — на 26,7%. І навіть у сільському господарстві, яке ще торік залишалося єдиним видом економічної діяльності, що мало позитивну динаміку, нині спостерігаємо спад на 3,5%. Та й прогнози більшості експертів поки що, на жаль, не дуже оптимістичні: зниження на друге півріччя економічної динаміки приблизно на 9%. 

Уже цього тижня уряд запропонує Верховній Раді пришвидшити підвищення соціальних стандартів у країні. Замість 1 грудня, на яке бюджетом було заплановано це підвищення, воно відбулося вже з 1 вересня 2015 року. Так, планують надати фінансову підтримку насамперед понад 12 мільйонам найменш соціально захищених людей і родин, які першими постраждали від девальвації та інфляції торік і цього року. 

«Нормативну температуру в приміщеннях під час опалювального сезону знизять з 18 до 16 градусів тепла!» — така інформація гуляє інтернет-простором, у ЗМІ. Вона дуже непокоїть людей. Адже ніхто не хоче, щоб у його помешканні було холодно, до того ж платити за тепло доведеться більше, ніж минулого опалювального сезону. То чи справді планують зниження нормативної температури? 

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним. Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. 

Виходом із замкненого кола проблем солідарної пенсійної системи у світі вважають запровадження багаторівневих пенсійних систем із обов’язковим накопичувальним рівнем. У їхніх межах гарантована, але обмежена державна пенсія із солідарного рівня доповнюється власними пенсійними накопиченнями громадян, здійсненими на добровільних та обов’язкових засадах (за вітчизняним законодавством, відповідно у недержавних пенсійних фондах — НПФ та Накопичувальному фонді — НФ). Але зареєстровані у Верховній Раді України законопроекти щодо реформування пенсійної системи та запровадження її загальнообов’язкової накопичувальної складової здебільшого зберігають старий формат. Він давно викликає критику з огляду на закладені в ньому передумови для неефективності та корупційної складової. Про це йшлося у статті, надрукованій «УК» 19 листопада 2013 року «Не треба з Накопичувального фонду робити повноцінного інвестора». 

Відчуття свята цими днями панувало в родинах багатьох співробітників СБУ, які напередодні відзначення річниці незалежності отримали з рук Президента Петра Порошенка ордери на квартири у новозбудованих столичних будинках. 90% новоселів — учасники антитерористичної операції або родини загиблих героїв. 

Схоже, деякі африканські країни знайшли дотепний спосіб поповнення власного бюджету. В один не для всіх прекрасний момент на судні, що заходить до африканського порту, виявляють партію забороненого вантажу, про який місцева влада чудово обізнана. Про те, що річ тут не у високій професійності африканських спецслужб, змушує замислитися подальший розвиток подій. Замість шукати і карати винних, тамтешній уряд... вимагає викуп за судно, затримане в порту. Що нам, здавалося б, за діло до заморських шахраїв? Своїх вистачає. Та річ у тім, що заручниками таких оборудок стають українські моряки, які наймаються під різні прапори до різних судновласників. 

З наближенням опалювального сезону в людей все більше виникає запитань, як же вижити в умовах підвищених тарифів на енергоносії та тепло. Вже й нині, коли нема плати за тепло у квитанціях, багатьом після оплати комунальних послуг не вистачає на елементарні харчі, на які теж підвищились ціни. Найменш захищеним верствам населення держава кинула рятівний круг — субсидії, що оформляють за зовсім простою системою. Проте їх отримання в деяких регіонах стало проблемою. 

Днями Нацкомфінпослуг збільшила розмір страхових сум з обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності (ОСЦПВ) власників транспортних засобів удвічі — до 100 тисяч гривень за збиток, нанесений майну потерпілих у ДТП, і до 200 тисяч гривень — за шкоду, заподіяну їхньому життю і здоров’ю. Такі розміри діятимуть за договорами страхування, укладеними з 1 листопада цього року (ті, хто уклав договори до цієї дати, можуть почуватися ображеними, оскільки опинилися поза увагою регулятора). 

Щойно в країні дорожчають алкогольні напої, як експерти обіцяють, що пропорційно зростуть і обсяги чорного ринку. Відреагували такими песимістичними прогнозами вони і на встановлення урядом мінімальних цін, яке відбулося в липні. От тільки цього разу, схоже, тіньовикам розгулятися особливо не вдасться. 

Кабінет міністрів прийняв постанову №475 щодо внесення певних змін до порядку призначення житлових субсидій та спрощення цієї процедури. Про це повідомив міністр соціальної політики Павло Розенко під час брифінгу, який відбувся у Кабінеті міністрів. — На сьогодні в Україні на розгляді в місцевих органах влади перебуває близько 2,2 мільйона заяв від громадян на отримання субсидій. А за новою процедурою її вже отримують понад 1,5 мільйона сімей. Решта заяв — у стадії опрацювання. А нова удосконалена та спрощена система налаштована так, щоб мінімізувати відсоток відмов. Відмовлено в отриманні субсидій лише 3% сімей, а в попередній системі рівень відмов становив 40—50%, — поінформував міністр.