Овруч — невеликий райцентр Житомирщини — нещодавно потрапив в епіцентр уваги українських ЗМІ, більшість з яких яскраво описували авантюризм місцевого керівництва, через волюнтаризм якого зупинено роботу котелень. Тож що насправді відбувається в місті і наскільки обгрунтовані тривожні прогнози? «УК» поцікавився: як люди грітимуться взимку?
Соцполітика
Чорнобильська трагедія залишила відбиток чи не на кожній українській родині. Відтоді минуло понад два десятиліття, але й нині ліквідаторам, переселенцям та іншим постраждалим різних категорій болять проблеми пенсійного забезпечення, лікування та оздоровлення, надання житла і автотранспорту тощо. Аби не залишатися з ними наодинці, ці люди об’єднуються у громадські організації. Чи не найчисленніша з них — Всеукраїнська громадська організація «Союз Чорнобиль України», яку очолює Юрій Андреєв. Днями її члени з усіх регіонів країни зустрілися з представниками Кабміну на Київщині та спільно обговорити найгостріші питання у царині соціального захисту.
Деякі лаконічні біографії насправді виявляються значно глибшими, ніж здаються на перший погляд. Як, приміром, життєвий шлях Наталії Халімон. Вона народилася й виросла у селі Ковчин Куликівського району, що на Чернігівщині. Сюди повернулася й після вишу, одержавши диплом історика. Починала працювати вчителем-методистом. Вийшла заміж за місцевого хлопця, народила двох синів. Нині Наталія Миколаївна — директорка школи, котра у 2010 році отримала почесне звання «Флагман освіти України» і увійшла до десятка кращих сільських шкіл країни. У цьому немає нічого незвичайного, хіба тільки те, що цієї осені навчальному закладу виповнилося 150 років.
Вже не раз «УК» звертав увагу, що перед тим, як купувати товар, особливо з дитячого асортименту, необхідно попросити продавця показати документи на нього. Це може бути як сертифікат, так і декларація відповідності. Проте більшість споживачів нехтують цими порадами. Як наслідок — наражають своїх близьких на небезпеку.
Українці стають дедалі мобільнішою нацією. Вони живуть у десятках країн світу, працюють на будовах і у вишах, сільському господарстві та сфері послуг. Однак коли настає час іти на заслужений відпочинок, виникає безліч запитань. Хто призначатиме пенсію і за яким законом? Чи не втратить уже призначеної пенсії людина, котра виїжджає на постійне місце проживання за кордон? Про укладені Україною міжнародні договори у сфері пенсійного забезпечення, тонкощі призначення пенсій та можливості їх переведення за межі країни розповідає начальник управління міжнародного співробітництва Пенсійного фонду України Марія ПЛАКСІЙ.
Схоже, що деякі компанії, не дочекавшись преференцій від держави, вже почали реалізовувати побажання Прем’єр-міністра Миколи Азарова щодо активізації кредитування своїх співробітників на купівлю житла. Як відомо, ще у червні цього року керівник уряду заявляв, що компаніям, які скеровуватимуть частину прибутку на такі справи, надаватимуться пільги від влади. Уже 18 липня Верховний суд України виніс постанову, за якою фізичні та юридичні особи можуть без ліцензії Нацбанку або Нацкомфінпослуг надавати такі позики одне одному. Річ у тому, що раніше в судах деякі недобросовісні позичальники добивалися рішень, що дозволяли не повертати гроші.
До кінця вересня цього року проблема монопольного становища на ринку реалізації арештованого нерухомого майна недобросовісних іпотекоутримувачів (власників кредитів на житло), які не можуть розрахуватися за своїми зобов’язаннями, хоча й обговорювалася у фінансових колах і громадськістю, та не була розв’язана. Річ у тому, що квартири таких недбалих клієнтів у ході виконавчого впровадження реалізовують протягом 2012 року лише чотири спеціальні фірми. Їх перелік у свою чергу встановлював Мін’юст шляхом проведення тендера.
Учасників державних житлових програм в Україні стає дедалі більше. Цього року державною підтримкою скористалося майже дві тисячі громадян. З них 576 — здешевленою іпотекою, механізм якої почав діяти тільки в 2012-му. Це не лише істотна допомога тим, хто потребує свого куточка. Як зауважив очільник Мінрегіону Анатолій Близнюк, це позитивно впливає і на темпи зростання показників будівельної галузі, які у житловому будівництві порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли на 55%. Про те, як діють державні житлові програми в регіонах, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра».
Попри вражаючий асортимент, представлений у супермаркетах, більшість матусь щодня «ламають» голову над тим, чим нагодувати маля. Адже чи не кожен другий продукт харчування в своєму складі містить неймовірну кількість таких незрозумілих для споживачів «Е-шок». Хтось не зважає на них і купує те, що просить дитина, інші намагаються обирати продукти, де таких поміток менше. Тож чим годувати маленьких українців, щоб вони виросли здоровими та розумними, — питання, в якому розбирався «Урядовий кур’єр».
Каву у Львові люблять віддавна. Тут знають, як цей диво-напій готувати: він не буде смачним, якщо не на любові замішаний! А якраз цього інгредієнта у Львові не шкодують. Тому так, як у Львові, в жодному іншому місті не вміють каву готувати й подавати. Також неодмінно порекомендують маленький шматок вишуканого торта чи львівського сирника, тістечко чи легкий десерт. Тому у вихідні і навіть у будні, попри прохолодну погоду, знайти вільне місце в затишних кав’ярнях чи на численних літніх майданчиках непросто. Доведеться зачекати, аж поки не звільниться столик: підсідати до когось у Львові просто не заведено. Задля кількох хвилин неперевершеного релаксу посеред напруженого робочого дня варто не поглядати на годинник! Бо ефективнішого антидепресанта від поганого настрою годі й шукати!
Картинка щоосені одна й та сама: розриті вулиці, на яких працюють ремонтники, трубоукладачі. Тепловики ще сьогодні латають комунікації, хоч 15 жовтня вже не за горами. Одна з ознак осені — численні наради щодо прискорення ремонтних робіт. Такі зібрання цього року, приміром, пройшли у всіх районах Черкащини, а в деяких — і не раз. Вони, як правило, завершуються оптимістично: мовляв, сезон розпочнемо своєчасно.
Юність — це пора, коли хочеться всього й одразу. Ну який хлопець чи дівчина не мріє стильно одягатися, мати комп’ютер та «наворочений» мобільний телефон! А ще — кошти на розваги і комфортний відпочинок. Проте гроші на свої забаганки у батьків беруть далеко не всі. По-перше, молоді люди хочуть бути незалежними, а тому йти до тата й мами з простягнутою рукою якось не по-дорослому. А по-друге, у батьків часто їх просто немає. Чимало юнаків та юнок по закінченні школи стають студентами. Стипендії ж найчастіше вистачає хіба що на харчування і проїзд у міському транспорті. Тоді й приходить розуміння, що не зайвим було б знайти роботу.