Чи залишиться Україна з українським молоком? Питання не таке риторичне, як може здатися. Начебто молока в нас доволі, але лише на перший погляд. Експерт-аналітик аграрної галузі Василь Вінтоняк констатує: виробництво молока в Україні впродовж останніх років скорочується — лише за вісім місяців цього року знизилося на два відсотки відповідно до зменшення поголів’я корів. За підсумками року виробництво молока очікувано скоротиться на понад 10 мільйонів тонн, а наступного — негативна тенденція збережеться. Навіть якщо держава надумає посилити підтримку тваринництва, зупинити падіння виробництва одразу не вдасться. Скорочення відбувається здебільшого за рахунок господарств населення: корів, як правило, тримають старші люди, молодь не хоче займатися невигідною, на їхній погляд, справою. На тваринницьких підприємствах молочного напряму скорочення менше, але нестачу молока від приватних господарств компенсувати воно не в змозі.
Споживач
Останнім часом кожен великий супермаркет вважає за потрібне влаштовувати акції, під час яких певні продукти можна купити за справді смішними цінами. Наприклад, якщо зазвичай ціна вершкового масла — понад 20 гривень, то у дні знижок його можна купити буквально за 10. Щоправда, експерти не радять передчасно радіти, оскільки, як засвідчила лабораторна перевірка, більшість акційного вершкового — ані масло, ані спред, а незрозумілий сурогат. Як розпізнати високоякісний продукт, розповідають експерти.
Дискусія про те де можна придбати справжні екологічно чисті продукти у бабки на ринку чи у супермаркеті між покупцями лише загострюється. Молодь – за супермаркети. Тут є все готове, часто дешевше, ніж на ринку та й навіть скуштувати можна.
Уже звичною мантрою, під акомпанемент якої обважених і обрахованих покупців переконують, що вони самі винні, стали заклики оминати стихійні ринки. Однак, як засвідчило засідання прес-клубу реформ у Житомирі за участі керівників державного підприємства «Житомирстандартметрологія» та реорганізовуваної Інспекції з питань захисту прав споживачів, на офіційних базарах належного порядку теж немає.
Якими б семимильними кроками не розвивався технічний прогрес та які б нові синтетичні тканини не з'являлись, але щодо постільної білизни всі чітко знають: вона має бути виготовлена тільки з натуральних волокон. Інакше неприємного сюрпризу у вигляді алергії або чогось гіршого не уникнути. Саме тому більшість споживачів уважно вивчають маркування на пакуванні й купують тільки ту, на якій є надпис – 100% бавовна. От тільки чи справді ці обіцянки виробників відповідають дійсності?
З наближенням Нового року українці починають робити продуктові запаси до святкового столу. Оскільки магазини останнім часом активно пропонують знижки, то економні господині, щоб зробити покупки з дисконтом, під час одного шопінг-туру обходять кілька супермаркетів. Адже в одному, наприклад, цього дня можна купити рибу на 20—30% дешевше, а в іншому — ковбасу. Тому їм доводиться залишати сумки з купленим у попередньому магазині товаром у камері схову. Але інколи трапляється, що поки людина ходить торговельною залою, її сумка з продуктами зникає з камери схову, а охорона замість того, щоб допомогти, починає нападати, мовляв, самі винні. Як потрібно правильно спілкуватися зі знахабнілими охоронцями супермаркетів, роз’яснюють юристи.
Присмак свята може зіпсувати сурогатний алкоголь, виробники якого цими днями намагаються максимально урізноманітнити свій асортимент. Серед вилученого податковою міліцією нелегального товару поряд з дешевою горілкою є підробки під елітні бренди.
Лікарі постійно закликають людей дотримуватися здорової програми: три молочних продукти щодня. Це надто актуально нині, адже з урахуванням нинішніх цін на м’ясо та рибу молокопродукти залишаються-таки доступнішим джерелом повноцінного білка. Вживання молочної продукції — це профілактика остеопорозу, серцево-судинних хвороб, запобігання проблемам з кишківником тощо. Люди таки мають зазирати в майбутнє, щоб потім не харчуватися… ліками. Зрештою, молокопродукти часто бувають і в раціоні дітей. Але яку якість нині може запропонувати ринок? Тестування молочної продукції громадськими організаціями свідчить, на жаль, про те, що виробники не соромляться замінювати молочні білки немолочними, а також додавати різні речовини, як-от соду в молоко, аби воно не так швидко скисало. Хоч це заборонено.
Різдвяний розпродаж — улюблена пора як для шопоголіка, так і для звичайного покупця. Адже навіщо купувати сьогодні те, що через кілька днів коштуватиме на 30%, 50%, а інколи й 70% дешевше!? Як доводять дослідження, українці полюбляють різноманітний розпродаж і охоче витрачають гроші у цей благодатний для торговців час. Проте якщо на товар встановлено аж надто велику знижку, тоді більшість споживачів обходить його стороною, вважаючи, що безплатний сир буває лише у мишоловці. Отже, великі знижки свідчать про те, що товар із таким дисконтом неякісний. Тож які знижки оптимальні, з’ясовував «Урядовий кур’єр».
З наближенням новорічних і різдвяних свят більшість українців замислюються над тим, на чому б зекономити. Адже потрібно і стіл накрити, і подарунками рідних та близьких порадувати, й до того ж трохи заощадити. Особливо актуальне це питання сьогодні, коли ціни ростуть швидше, ніж гриби після дощу. Проте попри фінансову скруту свято наближається, і провести його потрібно гідно. «Урядовий кур’єр» з’ясував, як і на чому можна заощадити, готуючись до зустрічі року Мавпи.
Останнім часом на полицях супермаркетів побільшало продуктів з маркуванням «еко» та «органік». Власне, й кількість магазинів, що позиціонують себе як такі, що торгують виключно чистою продукцією, також зросла. Щоправда, продукти, які в них продаються, коштують у середньому на 30% дорожче за аналогічні, але звичайні. Бажаючи споживати якісні продукти, багато хто з нас справді готовий платити більше, але — щоб це була надбавка за якість, а не за рекламний хід кмітливих маркетологів. «Урядовий кур’єр» розбирався, за що насправді платять українські споживачі, купуючи нібито чисті продукти, — за рекламу чи все-таки за якість.
Нині один українець споживає винограду трохи більше кілограма на рік при фізіологічно обгрунтованій нормі 8—10 кілограмів. Насиченість ринку свіжим виноградом — у середньому 13,6%. Споживання виноградного вина на одну людину на рік — до 10 літрів, тоді як у виноробних країнах Європи цей показник у середньому становить до 50 літрів. Обсяги виробництва виноробної продукції в Україні щороку різні, проте з 2010-го характеризуються загальною тенденцією до зниження. При цьому поступово зменшується виробництво вина, а шампанського і коньяку, навпаки, зростає.