Територія слова

Чомусь здається, що село спроможне на диво. Може, тому, що селяни ближче до землі, терпеливі і по-життєвому мудрі. Може, тому, що на них не «кричить» щодня індустрія розваг, вони бережуть планету пісень і звичаїв та знають, що в дворі кожного робиться. Це ж не в цеху, де складають літаки, брали слова для словників, а черпали їх з мовного багатства сіл, щоб літаки були українські.

Охочих написати мемуари в останні роки аж ніяк не бракує. Тому, як хтось влучно підмітив, з’явився навіть новий жанр подібної писанини — «мемумаразми». Втім, на щастя, таке визначення  не стосується книжки наставника гірників Мірчі Луческу.  

Свою книжку «Первый олигарх. Михаил Иванович Терещенко. 1886-1956» Мішель Терещенко, шосте «коліно» одного з найвідоміших в Україні родів, презентував у київському музеї Тараса  Шевченка — родовому будинку своїх предків.  

Його назвали безпрецедентним, бо такого ще не було. Раніше, зазвичай, скажімо, за керівництва Спілкою письменників України О. Гончара, П. Загребельного та Ю. Мушкетика, літератори збиралися з таких нагод, як на свято. Панувала атмосфера певного піднесення. Ці творчі звіти були на устах громадськості. Зрозуміло, що не стояли осторонь газети, радіо і телебачення.  

Нещодавно відбулася презентація нової книжки Ірени Коваль «Балерина без пуантів». Переклав «фантазію для дорослих дітей» Петро Таращук, в активі якого є твори Гіларі Клінтон та Тоні Блера. Видавництво «Дуліби» запропонувало подарунковий формат у чорно-білих ілюстраціях графіка та режисера Сергія Маслобойщикова. Книжку з передмовою театрознавця Валентини Грицук видано за сприянням посольства США в Україні.   

У Стамбулі за програмою «Діалог Євразія» відбувся «круглий стіл», в якому взяв участь представницький письменницький десант з України — кияни Юрій Щербак, Марія Матіос, Андрій Курков, Павло Вольвач, львів’янин Юрій Винничук, сумчанин Євген Положій, ужгородці Михайло Рошко та Андрій Любка.   

Нова книжка Леоніда Ушкалова, професора Харківського педагогічного університету ім. Г. Сковороди, — збірка есеїв «Від бароко до постмодерну» — присвячена малознаним фактам з історії української літератури. Переважно наші уявлення про витоки вітчизняного письменства не сягають далі І. Котляревського, тоді як насправді свій початок вони беруть принаймні на 800 років раніше.

 Анатолій Горчинський… Ціла творча епоха. Народний артист України. Як режисер поставив майже 110 вистав у театрах кількох міст. Як композитор написав понад 350 пісень. Виконував їх сам, ці твори прикрасили також репертуар багатьох співаків. «Червона троянда», «Троянди на пероні», «Росте черешня в мами на городі» визнані хітами ХХ століття.

У свій день народження знаний учений, до думки якого дослухаються політики і науковці світу, Богдан Гаврилишин зробив подарунок молоді — представив нову книжку «Залишаюсь українцем».  

У літературній вітальні Донецького будинку працівників культури цього вечора не було де яблуку впасти. Попри те, що творчий захід мав назву «Міцний горішок» (за одним з оповідань із нової книжки), колеги й читачі давно розкусили автора.  

«Ім’я» нового видання Ірен Роздобудько довге, заплутане, проте легко закарбовується в пам’яті: «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю». Перша назва книжки була менш «загадковою» — «Заробітчани».   

Його презентація відбулася під час Свята українського словника, яке п’ятий рік поспіль відбувається у столичній книгарні «Словники-Самобранки». Її організатори — Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, видавництва «Довіра» і «Наукова думка» та книгарня «Словники-Самобранки».