Україна і світ

Українська енергетична галузь останнім часом активно трансформується. Ці зміни мають дуалістичну природу. Адже, з одного боку, Україна — частина глобалізованого світу, і порядок денний в енергетичній галузі постійно змінюється. З другого, — енергетична галузь і без того вже давно потребує реформування. Тож слід розробити і запровадити тут найкращу модель. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час 12-го Міжнародного Українського енергетичного форуму.

Україна та Євросоюз започаткували стратегічне партнерство у сировинній галузі. Відповідний меморандум і дорожню карту заходів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчовіч підписали під час Конференції високого рівня щодо стратегічного партнерства України і ЄС з питань критичної сировини та акумуляторів. Участь у заході взяли представники Світового банку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку.

Продовження діалогу про українські реформи, підтримку наших суверенітету й територіальної цілісності задля припинення війни на Донбасі, невизнання Німеччиною окупації Криму Росією, підтримка європейських і євроатлантичних прагнень — усе це можна зарахувати до позитивних вражень від робочого візиту Президента Володимира Зеленського у ФРН.

Дводенна конференція з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference), організована другом і партнером нашої держави — Литвою, на переконання членів української урядової команди, була успішною та сприяла кращому розумінню реформ в Україні й пріоритизації необхідної їй допомоги.

Ukraine Reform Conference — ключова щорічна міжнародна подія, присвячена експертному обговоренню прогресу українських реформ. У цьогорічному зібранні взяли участь Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр Литовської Республіки Інгріда Шимоніте, виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, віцепрезидент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анна Б’єрде, представники урядів, інституцій ЄС та НАТО, інших міжнародних організацій, представники бізнесу та громадянського суспільства.

Стратегічний курс України на набуття повноправного членства у Євросоюзі — незмінний. На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час тристоронніх переговорів з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Наусєдою та президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, що відбулися в межах робочого візиту глави нашої держави до Литви.

Дипломатія має працювати на результат. Не сумніватися й не боятися ставити амбітні цілі, діяти прагматично, аби утверджувати Україну як авторитетну європейську державу. У світі поважають сильних, принципових, послідовних. На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Міжнародна політика», де впродовж трьох днів — до 7 липня — обговорюватимуть вектори зовнішньої політики України, стратегічні цілі: курс на вступ до ЄС, НАТО, енергетичну безпеку й підтримку української діаспори.

Росія — агресор, окупант. Це засвідчено в різних міжнародних документах, резолюціях. Супутники військової агресії — злочини і вандалізм. І саме це, на жаль, нині РФ практикує в окупованому нею українському Кримському півострові.

Під час нашої зустрічі вони — вимушені переселенці з Білорусі, спілкуючись рідною мовою, часто вживали слово «закладніки». Це означає заручники. Таким терміном білоруси оперували, згадуючи своїх рідних, які залишилися в Мінську чи інших містах сусідньої країни. Також це визначення було дуже доречним і стосовно їхніх фаху та чіткої громадянської позиції, адже ми спілкувалися з журналістами незалежних та опозиційних до владного режиму видань. Вони, опинившись під тиском влади та її силових структур, заради власної свободи та безпеки здоров’я і життя перебралися в Україну. Не секрет, зараз наші колеги мають вирішувати питання щодо свого правового захисту і легалізації на території України. Також вони не позбавлені побутових і психологічних проблем. Утім, у згаданій ситуації журналісти з Білорусі все-таки не залишилися наодинці з проблематикою свого переїзду і перебування в Києві. А щоб обговорити спільні подальші дії для допомоги і співпраці, в столиці відбулася зустріч, яку організували Білоруська асоціація журналістів, Національна спілка журналістів України та редакція польського радіо WNet.

Десятиліття тому, 20 червня 2011 року, відносини між Китаєм та Україною перейшли від дружніх на принципово новий рівень стратегічного партнерства. Україна стала першою державою в Центральній та Східній Європі, що встановила з Китаєм відносини стратегічного партнерства.

Вперше ідею об’єднати три найпрогресивніші країни «Східного партнерства» (СхП) – Грузію, Молдову та Україну – озвучив литовський євродепутат, голова Парламентської Асамблеї Euronest Андрюс Кубілюс у листопаді 2019 року. Під час дискусії у Європарламенті він представив аналітичну записку під назвою «Наша стратегія для майбутнього «Східного партнерства», де пропонувалося запустити у дію європейський «процес тріо», який передбачав би особливу співпрацю ЄС із Тбілісі, Кишиневом і Києвом. 

Грубе порушення прав і переслідування кримських татар, правозахисників і журналістів у Криму зумовлене жорстким застосуванням окупаційною владою норм законодавства Російської Федерації. Російська влада має припинити застосування російських законів у Криму, зокрема щодо питань, пов’язаних із тероризмом і екстремізмом, та послуговуватися законами України. Росія має нести відповідальність за порушення прав людини, скоєні на території, яка перебуває під її контролем, і без зволікань покласти край насильницьким зникненням і катуванням кримських татар, до яких, ймовірно, причетні правоохоронці та сили ФСБ Росії.