Україна і світ

Робота над імплементацією Угоди про асоціацію — головного механізму співпраці між Україною та ЄС ось уже п’ять років триває не лише на рівні виконавчої, законодавчої та місцевої влади. Одну із провідних ролей у цьому процесі відіграє експертне середовище й громадянське суспільство. На цьому наголошували учасники чергового засідання Платформи громадянського суспільства Україна — ЄС (ПГС), яке відбулося у форматі відеоконференції.

Україна, Грузія, Молдова й Білорусь рухаються власним шляхом до демократичних змін і зближення із західною цивілізацією. Кожна з них стикається з необхідністю впроваджувати болючі реформи. Проте крім серйозних внутрішньополітичних викликів, цим країнам доводиться протистояти потужному політичному, економічному та інформаційному впливу Росії. Це констатували учасники відеоконференції «Протидія зловмисному впливу та зміцнення демократичної стійкості», яку організувала неурядова політична організація «Німецький фонд Маршалла США».

Україна докладає максимум зусиль задля імплементації цілей Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Євроінтеграція — основа програми дій українського уряду, а виконання Угоди про асоціацію — дорожня карта реформ в Україні. Системні реформи та глибокі перетворення тривають. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив під час онлайн-зустрічі з високим представником ЄС, віцепрезидентом Європейської комісії Жозепом Боррелем і комісаром ЄС із питань сусідства та розширення Олівером Варгеї.

Наприкінці кожного року Єврокомісія публікує звіт, у якому оцінює перебіг системних реформ в Україні та імплементацію Угоди про асоціацію. Цьогорічний звіт, попри критичні зауваження, які містяться у ньому, можна вважати позитивним. Він ще раз засвідчив, що в ЄС до дрібниць обізнані із ситуацією в Україні, добре розуміють усі нюанси внутрішньополітичного життя й налаштовані на конструктивний діалог з українською владою, якій Брюссель готовий надавати кредити довіри.

Міністр оборони України Андрій ТАРАН про співпрацю з Північноатлантичним альянсом, реформи у війську та розвиток інфраструктури Збройних сил.

Та не слід забувати, що 25 років ми сиділи на газовій голці Росії. Газ — це дорогий енергоресурс. Історії про дешевий газ — міфи, якими свого часу ми фактично знищили власний газовидобуток. 25 років в Україні був нібито дешевий газ, а насправді через державний бюджет дотували олігархічні газові компанії. І щоосені ми були під тиском шантажу російської влади в енергетичних питаннях. Це робилося для того, щоб Україну повністю прив’язати до російського газу, бо на цьому будувався величезний бізнес. На російському газі у нас виникали навіть газові королі й королеви.

Європарламент ось уже шість років поспіль не веде жодних офіційних діалогів з держдумою РФ, хоч парламентська комісія співпраці ЄП з Росією існує. Проте як неодноразово наголошували у Брюсселі, Росія після окупування Криму та вторгнення на український Донбас втратила в очах Євросоюзу статус стратегічного партнера. Однак ЄС продовжуватиме діалог з російською опозицією та громадянським суспільством.

Робочий візит Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Турецької Республіки було присвячено розвитку економічної співпраці у практичній площині й пошуку турецьких інвесторів.

Під час публічного заходу, на якому Джо Байден представляв свою команду у сфері національної безпеки, Ентоні Блінкен розповів про свою родину. Його прадід Меєр Блінкен народився в Києві й виховувався у релігійній єврейській родині. Він отримав освіту в одному з київських комерційних училищ. Писав вірші на ідиш. Дід майбутнього держсекретаря США, Моріс Блінкен, також народився у Києві. У 1904 році родина Блінкенів емігрувала в США, як сказав сам Ентоні Блінкен, «рятуючись від погромів у Росії».

Євродепутати стурбовані, що глобальні політичні сили, як Китай та Росія, готові вправно використати кризу, щоб розхитати світовий порядок, базований на правилах, підтримуваних багатосторонніми міжнародними організаціями. Про це йдеться у резолюції «Вплив пандемії на зовнішню політику ЄС», ухваленій на сесії Європарламенту у Брюсселі. У ній євродепутати висловили занепокоєння дезінформаційними кампаніями на тлі пандемії коронавірусної хвороби і тим, що деякі уряди використовують пандемію для реалізації власних політичних цілей.

Резолюцію підтримали 63 країни. Проти проголосували 22 країни, серед яких Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Китай, Індія, Іран, Куба та інші «друзі» РФ. Остаточно текст резолюції буде винесено на голосування Генасамблеї ООН у грудні цього року. В МЗС України вважають, що резолюція отримає достатньо голосів для ухвалення.

Нещодавно Комітет постійних представників ЄС, до складу якого входять посли країн-членів Євросоюзу, ухвалив проєкт рішення Ради ЄС, яке дозволяє залучати треті держави до участі в оборонних проєктах програми PESCO — постійної структурованої співпраці.