Газета Кабінету Міністрів України6 листопада 2026
6 листопада 2026

Збройні сили

«Половина хлопців з нашої групи підписали контракт, щоб надалі захищати Батьківщину»

Із ним ми зустрілися у приміщенні спілки Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО. У сусідній кімнаті проводили збори представники афганців. Наша земля до глибин пахне хлібом, однак складається так, що чи не в кожного покоління земляків «своя вій­на». За останні 100 років українці брали участь у п’яти війнах. Це надзвичайно велике навантаження для нації. Але Батьківщину треба захищати, і нині наші добровольці й професійні військові демонструють світу, що козацькому роду нема переводу. Учасники антитерористичної операції — люди працездатного віку. Повернувшись із війни, вони заліковують рани, фізичні та психологічні, і залишаються годувальниками своїх родин. В Ігоря Шепітка «Урядовий кур’єр» поцікавився, як складається його мирне життя. 

На Укроборонпром очікують позитивні зміни

Зміни у Воєнній доктрині, новітні завдання, що постають перед промисловістю, потребують осучаснення підходів до роботи Укроборонпрому. Тому й постала потреба змінити керівництво цього державного концерну. Наглядова рада, очолювана відомим науковцем Михайлом Згуровським, запропонувала на цю посаду кандидатуру Павла Букіна (раніше він працював генеральним директором ДК «Укрспецекспорт»). Пропозицію підтримали і уряд, і Президент, який особисто представив нового керівника концерну. 

Довга дорога додому

Два роки й вісім днів пробув у полоні російських агресорів на території ОРДЛО солдат Збройних сил України Максим Іванов. За його підрахунками, ворог підло вкрав у нього 17 тисяч 520 годин подарованого Всевишнім життя. До пережитого Максим нині ставиться по-філософськи. Вважає те, що сталося з ним і його товаришами 19 грудня 2015 року, не зовсім новорічним подарунком, але хорошим уроком виживання, переосмислення свого життя.

Пріоритети українського війська

Головні зусилля Міністерства оборони торік були зосереджені на виконанні п’яти блоків стратегічних цілей оборонної реформи. А саме: комплектування ЗСУ підготовленим особовим складом та утримання професіоналів на військовій службі; ефективне використання фінансових ресурсів і матеріально-технічних цінностей; системна діяльність щодо досягнення Україною критеріїв членства у Північноатлантичному альянсі; забезпечення складових сил оборони необхідним сучасним і модернізованим озброєнням, військовою й спеціальною технікою; розвиток й удосконалення військової інфраструктури — тут ідеться не лише про житло, а й про бази постійного розташування військових частин і з’єднань у районах призначення, склади, лінії подачі ресурсів. Про це поінформував перед початком урядової прямої телефонної лінії заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції генерал-лейтенант Анатолій Петренко.

Сержант має бути лідером

Співпраця українського війська з арміями країн — учасниць НАТО стає дедалі результативнішою. За три роки воєнної агресії з боку Російської Федерації на сході країни у ЗСУ з’явилося чимало друзів і партнерів. Допомога нашим військовим, отже і цивільним надходить у трьох напрямах: матеріально-технічному, консультативному й освітньому. За словами міністра оборони Степана Полторака, в українській армії тривають безпрецедентні реформи. Співпраця України з НАТО за останні три роки набула широких масштабів майже за всіма напрямами. Значно зріс військово-політичний діалог, регулярно працює комісія «Україна — НАТО». Ми відчуваємо значну допомогу в питаннях, пов’язаних з реформуванням Збройних сил України, зауважив генерал армії. На підтвердження цього можна навести приклади. 

Важливо, що зобов’язання беруть і виконують

Волинська громада зробила все, щоб бійці 14-ї ОМБр, маючи короткотерміновий відпочинок, відчули себе вдома. На цьому наголосив голова Волинської обласної державної адміністрації Володимир Гунчик, прибувши до воїнів на гостину. Очільник краю привіз подарунки від доброчинців і проінспектував, у яких умовах відновлює боєздатність бригада, що впродовж останніх 13 місяців виконувала завдання у зоні АТО в Луганській області. 

Герої поруч із нами

Він побачив світ у рубриці «Герої — поруч із нами!» Так горохівці першими в регіоні започаткували четвертий етап створення документальної галереї героїв-сучасників — фронтовиків неоголошеної російсько-української війни. Ця робота розпочалася з ініціативи відділу інформаційної політики Волинської обласної державної адміністрації торік. Тоді заслужений журналіст України Валерій Мельник у Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки провів творчу фотозйомку 17 учасників бойових дій на сході, кандидатури яких визначили громадські організації ветеранів.

Сімейні зв’язки війна не повинна ламати

Якось після прибою берегом, засипаним морськими зірками, виштовхнутими із звичного середовища, йшла дівчина. Вона нахилялася, брала в руки і одна за одною обережно заносила у воду потерпілих мешканців. Перехожий запитав: «Навіщо? Марна справа. Усіх не врятуєш». А вона далі робила розпочате, скупо кинувши у відповідь: «Хоч скількись зможу врятувати». 

Білі шинелі

Більшість жителів Сєверодонецька Луганської області без особливого напруження пам’яті скажуть, як знайти в місті військовий госпіталь. Бо цей медичний заклад дуже шанують городяни: він ставить на ноги не лише військовослужбовців, а й людей цивільних. Цього року, наприклад, медичну допомогу тут отримали понад 13 тисяч осіб. 

Наше військо — символ державності

Робочу поїздку Президента до Львівської області було заплановано саме на 6 грудня невипадково. Цього дня 26-ту річницю відзначають наші Збройні сили, а в Місті Лева готує кадри для них Академія Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Тож більшість об’єктів оборонної інфраструктури області забезпечують роботу цього закладу. В одному з них — Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Петро Порошенко зустрівся з українськими воїнами, скориставшись нагодою привітати їх із Днем Збройних сил України. 

Місія командувача — знати напевне

…Війна триває не лише в окопах, на позиціях обабіч лінії розмежування, а й у свідомості людей та інформаційному просторі. Також вона є протистоянням шкіл військового оперативного мистецтва, штабів, ідей та прогнозних сценаріїв, народжених у цих мозкових центрах війни. У штабі не гадають і навіть не надто довіряють професійній інтуїції. Його функціонал — знати напевне, що відбувається і як варто діяти.