Газета Кабінету Міністрів України15 жовтня 2026
15 жовтня 2026

Статті

Григорій МАРЧЕНКО: «Краще гір тільки безпечні гори»

Щойно випав сніг, у Карпатах зійшло кілька лавин. Утім, значних незручностей, окрім короткотермінового обмеження транспортного сполучення, вони не завдали. Тим більше, затятим гірськолижникам і любителям активного відпочинку, які готуються провести святкові вихідні в горах, потрібно бути насторожі. Що потрібно знати лижникам під час зимових мандрівок у горах, як себе поводити в екстремальних ситуаціях? Про це розповідає директор департаменту реагування на надзвичайні ситуації Державної служби України з надзвичайних ситуацій Григорій Марченко.

Кожна соціальна гривня має знайти адресата

Мінсоцполітики провело у Кабміні селекторну нараду щодо підсумків роботи установ і закладів соціальної сфери у 2013 році. 25 грудня в Україні повністю завершено виплату пенсій за грудень, а отже, й усіх пенсійних виплат за 2013 рік. На ці потреби протягом місяця було направлено 21,3 мільярда гривень, а загалом за рік 250,3 мільярда, що на 17 мільярдів більше, ніж  торік. Всі пенсії виплачені у повному розмірі у встановлені графіком дні, — поінформувала міністр соціальної політики Наталія Королевська. 

Петро АНДРЄЄВ: «Легше порушенню запобігти, ніж боротися з його наслідками»

Завершується рік, який був для України досить непростим у сфері виробництва й фінансів. Щоб забезпечити фінансування всіх державних програм, не допустити неефективного використання бюджетних коштів, чимало довелося попрацювати і контролюючим органам, зокрема Держфінінспекції України. Про це наша розмова з її керівником Петром АНДРЄЄВИМ. 

Він зумів наділити дерево живим теплом

 Виставка в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбувається в рамках відзначення на державному рівні 100-річчя із дня народження Василя  Свиди — видатного майстра дерев’яної скульптури.  Тематика перших робіт майстра  пов’язана з незабутніми спогадами дитинства. За силою емоційного впливу на глядача й досі однією з найвиразніших є скульптура «Поцілунок матері», яка зберігається в колекції нашого музею. Здавалося б, у такому складному для роботи матеріалі, як дерево, за допомогою різця не так просто передати емоційний стан персонажів. Та Василь Свида  зумів наділити дерево живим теплом материнської любові й синівської вдячності найдорожчій людині.

Дід Мороз Сергій Гайдук: «Усім дорослим кажу: вчіться у дітей любити життя і радіти»

Де й шукати Діда Мороза, як не на північному полюсі України — в Чернігові? «Перший, перший! Я другий! Трохи зайнятий! Зателефонуй пізніше!» — почула у слухавці, набравши заповітний номер. Звісно, який Дід Мороз перед Новим роком вільний? Та ще й якщо у «паралельному житті» він  журналіст і звати його Сергій Гайдук. Людина неординарна, оригінальна і невгамовна. Перпетуум-мобіле. Тож зустрілися лише через три дні. Для початку передивилися світлини, на яких Сергій Микитович зафіксований з відомими артистами, політиками, першими особами держави — Діда Мороза шанують усі!  

Іграшки усіх дитинств, зустрічайтеся!

А багаттячка святково-ностальгійного настрою на ярмарку «Різдвяний Арсенал» роздмухував навіть той, що там і не з’явився… Він, плюшевий, без одного ока — як пірат, із нутрощами з тирси, ярмаркові світські раути не відвідує через поважний вік. Ще б пак, цьому клишоногому вже під вісімдесят літ, йому ще в довоєнні роки минулого століття довіряла свої дитячі таємниці тітка киянки Алли Федорової, після якої вже вона, племінниця, надала йому статус родинної реліквії у своїй оселі. З таким гралися діти і в 1960-ті роки, тому деякі відвідувачі ярмарку впізнавали його «онуків», яких продавала столична майстерня, а пані Алла, її представниця, підтверджувала їхні здогади ще й спільним іменем цих текстильних звірят — «Ведмідь із нашого дитинства».  Вони кумедні й зворушливі, лише з натуральних матерій виготовлені й самі, і їхнє вбрання, а гудзички та деякі атрибути до них (забавки іграшок) — дерев’яні. Нині вони святково одягнені до Нового року, в кожного в лапах — коник чи ялиночка.

Валерій КОЛОМЄЙЦЕВ: «Я гордий за своє місто, яке швидкими темпами розвивається»

Ладижин був звичайним подільським селом, коли біля нього у 1968 році на березі річки Південний Буг почали споруджувати потужну державну районну електростанцію, яку згодом стали називати ТЕС. Тоді з багатьох куточків колишнього СРСР на новобудову прибула молодь. Працювали заповзято, методом експериментального швидкісного будівництва зводили електростанцію і водночас житлові будинки. Будівельники творили місто для себе, щоб було гарним і зручним для проживання. І сьогодні це місто обласного значення чисте, ошатне, територіальна громада дбає про свої інтереси, і тому тут люди мають роботу, а заробітна плата найбільша у Вінницькій області. Про перспективи розвитку і проблемні питання міста Ладижина розмовляємо з його міським головою Валерієм Коломєйцевим.  

Заворотнюк стала Монро, а Зеленський — бандитом

  Що ж приготували нам на Новорічні свята українські телеканали? «Україна» традиційно покаже «Пісню року» і «Блакитний вогник», де співатимуть незамінні Алла Пугачова, Крістіна Орбакайте, Микола Басков, Діма Білан. Протягом кількох місяців в ефірі телеканалу тривало шоу «Як дві краплі води». Українські артисти конкурували за звання кращого музичного пародиста. Його ім’я стане відоме в новорічну ніч. Тоді ж глядачі побачать грандіозний гала-концерт.

З точки зору пацієнта

Шановні реформатори, зайдіть у найближчу районну лікарню чи сільський фельдшерсько-акушерський пункт і запитайте пересічного співвітчизника, який теж прийшов сюди за найдорожчим — рятувати здоров’я, чи відчув він хоч йоту позитив від багаторічних реформацій медицини? Навпаки. Це ви почуєте і від мене, такого ж пересічного пацієнта районної лікарні. Я теж неодноразово запитувала в себе як журналіст і як людина, не байдужа до того, що робиться в моїй країні, та ще й у сфері, яка стосується кожного. Тоді чому галас про реформу медичної галузі нуртує тільки в чиновницьких кабінетах? 

СПИСОК народних депутатів України, обраних на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197, 223

 Бадаєв Руслан Геннадійович, 1972 року народження, освіта вища, голова наглядової ради, ТОВ «Гадячсир», проживає в селі Нові Безрадичі Обухівського району Київської області, член Партії регіонів, самовисування, обраний в одномандатному виборчому окрузі № 94. Даценко Леонід Миколайович, 1963 року народження, освіта вища, шеф-редактор, газета «Нова Молодь Черкащини», проживає в місті Черкасах, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», суб’єкт висування – політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», обраний в одномандатному виборчому окрузі № 197.

Як захистити пам’ятки від спотворення

Зовнішня реклама — це не лише додатковий дохід до місцевого бюджету, а й велика проблема для Києва. Часто вона агресивно впливає на середовище і зовсім не додає місту привабливості. Щоб переконатися в цьому, варто лише поглянути на зовнішній вигляд архітектурних пам’яток у центрі столиці, зокрема на Бессарабський ринок, обліплений лайтбоксами, брандмауерами та строкатими розтяжками. Хто і як намагається навести лад у цій галузі, ми і спробуємо з’ясувати.  Спершу зазначимо, що, попри тотальну комерціалізацію сфери зовнішньої реклами, існує складний порядок її розміщення в Києві, регламентований законом «Про рекламу», рішенням Київради від 22 вересня 2011 року «Про затвердження Порядку розміщення реклами в Києві» та постановою Кабміну від 29 грудня 2003 року «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами». 

Політичні компліменти не доречні

Цього року, наче в дзеркалі, відобразилися всі проблеми і виклики, накопичені в економіці за останні роки, які загострилися в умовах глобальної економічної кризи. Віктор Янукович звернувся до учасників передноворічного засідання Ради регіонів із невтішними, різкими та для декого навіть погрозливими словами. Гальмами року назвав він проблеми і недоліки у структурі роботи влади як центральної, так і місцевої. «Це був непростий рік, один із найважчих за всі роки незалежності. Тому хочу, щоб ми поговорили без зайвих компліментів», — сказав глава держави.  

Завантаження виробництв гарантує збереження робочих місць

Глава уряду Микола Азаров провів із представниками великих промислових підприємств Харківської, Запорізької, Сумської та Кіровоградської областей телеміст «Українська промисловість: реалії та перспективи». У заході також взяли участь віце-прем’єр-міністри Юрій Бойко та Олександр Вілкул. Прем’єр-міністр зазначив, що подолання негативних тенденцій у промисловому виробництві, які спостерігалися впродовж 2013 року, не можливе без відродження й подальшої інтенсифікації співпраці з Росією та залучення додаткових кредитних коштів на прийнятних для України умовах. Для більшості підприємств, представники яких узяли участь у телемості, це об’єктивна необхідність, адже від 40% до 90% їхнього експорту орієнтовано на ринки країн СНД. Тож обмеження українського експорту з боку РФ зумовило від’ємне сальдо 7 мільярдів доларів у двосторонній торгівлі за 9 місяців року. Загалом упродовж цього року товарообіг з Росією впав на 20%, з країнами СНД  і ЄС — на 10%. 

Дмитро ВОРОНА: «Відкриватися реєстри повинні тоді, коли суспільство готове до цього»

Рік, що минає, розпочався для Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстр) зі скарг громадян на погане обслуговування у територіальних відділеннях структури. Зокрема, було чимало нарікань на черги та рівень надання консультацій. Але служба змогла не лише розв’язати ці проблеми, а й значно поліпшити умови надання реєстраційних   послуг. Про нинішній формат спілкування Укрдержреєстру з клієнтами та заплановані зміни у роботі служби наша розмова з її очільником Дмитром ВОРОНОЮ. 

На захисті культури поставити закон

Не запальним танцем і не величною піснею, а тривогою увірвався в хід розмови за «круглим столом», який днями зібрало Міністерство культури, голос генерального директора — художнього керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Г. Верьовки Анатолія Авдієвського. — Ми побували в 75 країнах, — сказав він, — маємо контракти за кордоном до 2016 року. А ось Україною гастролювати не маємо змоги. Попса їздить, а ми ні. Чому? — Нам треба активніше працювати самим, — сказав міністр  Леонід Новохатько, — і об’єднувати  громадян на зміни у  психології: культура — не елемент ринку, а державотворчий інструмент. 

Гарна шуба — завжди люба. А якщо з ганджем?

Добротні шуби чи дублянки не належать до товарів першої необхідності, їх купують не на рік чи два. Та нині, мабуть, важко знайти жінку (чоловіка також), яка б не мріяла про таку вдяганку. Адже вона і тепла, і, як кажуть, статусна. Але мрії мріями, а реальність досить сувора. Далеко не кожному по кишені викласти за покупку щонайменше 15–20 тисяч гривень (і це ще далеко не межа). Тож більшість модниць і модників роками заощаджують гроші, щоб нарешті ощасливити себе хутряною обновкою. Та чи завжди вона в радість? Як свідчить щоденна практика, ні. 

Поставте вдома пам’ятник вузлику на пам’ять

Виставку прикладного мистецтва збирали три роки, але твори  здебільшого позначені роком, що минає. Її мета — експансія арт-текстилю в сучасному мистецтві. У чотирьох залах представлено роботи понад 100 майстрів, які можна  подивитися до 13 січня, причому безкоштовно. 

Коли інвестор мислить стратегічно

Протягом усіх років незалежності ЗМІ зосереджували головну увагу на банкрутствах, зупинках фабрик і заводів, їх застарілому обладнанні тощо.  Цим самим у свідомість суспільства вбивали безальтернативну тезу —  українським виробникам на світових ринках нічого не світить. Безумовно,  проблеми,  в  тому числі через прагнення  нових власників підприємств витиснути з них максимум зиску, не вкладаючи коштів у їх реконструкцію, оновлення обладнання та  асортименту продукції, були і є. Але поза увагою мас-медіа чомусь залишалися виробництва, наукоємна продукція яких успішно завойовує ринки багатьох країн світу. Адже  навіть пересічний українець, якби знав, яку саме продукцію випускає, наприклад,   «Запоріжтрансформатор» (ZTR), міг би жартома парирувати твердження опонента про відсталість нашої країни: «Та ви без нас свої міста й оселі досі свічками і гасовими лампами освітлювали б».  Жарти жартами, але те, що продукція  запорізьких виробників трансформаторного обладнання  стала однією з головних складових  енергосистем багатьох країн світу, — стовідсоткові реалії.   

Олімпійська лихоманка збуджує кров

Для людини, народженої в рік Коня, характерно те, що вона завжди намагається розв’язувати проблеми, що виникають, а не просто уникати їх, як роблять багато наших знайомих. «Коні» володіють необхідним потенціалом, щоб бути гідними лідерами, що надихає тих, хто навколо. Сказане повною мірою стосується фехтувальниці Ольги Харлан. У 2008 і 2009 роках експерти Національного олімпійського комітету України визнавали  вродливу миколаївську дівчину найкращою спортсменкою року. Відзнака абсолютно заслужена: адже саме неймовірна жага до перемоги 18-річної красуні допомогла четвірці українських шаблісток здобути олімпійське «золото» на літніх Іграх-2008 у Пекіні. Рік, що минає, теж став тріумфальним   для учениці заслуженого тренера країни Артема Скорохода.