У 1992 році я не приватизував, а викупив свою квартиру. Отже, тоді ми з дружиною не використали наші приватизаційні чеки. Такими вони залишаються і досі, про що маємо офіційні довідки від Ощадного банку України. Аж ось ми вирішили отримати адекватну цим чекам кількість землі. Із цим питанням звернулися до міського голови та Хмельницької міської ради, але отримали відмову. Мотивували тим, що ми із дружиною перебуваємо на черзі на отримання земельних ділянок на підставі Земельного кодексу, за яким громадяни України мають право на отримання безкоштовної земельної ділянки. Отже, ми доводимо, що маємо право отримати дві земельні ділянки. А місцеве керівництво не згодне, і нам постійно відмовляють. Але де ж справедливість? Квартиру ми викупили, сплативши за неї державі живі гроші. Інші ж люди приватизували свої квартири безплатно. А тепер нам відмовляють в обміні чеків на землю, бо вже стоїмо у черзі на виділення ділянки на загальних підставах. Та це ж різні речі. То чи мають право чиновники нам відмовляти? В. ШАХОВАЛ, м. Хмельницький
Статті
Галина Москвітіна — одна з найвідоміших українських графіків, яка свого часу ілюструвала видання «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова та Повне зібрання творів Вільяма Шекспіра. Прикметно, що у 80-х роках минулого століття художниця візуалізувала історії приблизно 70 книжок. Однак згодом вона вирішила зробити пробіл у творчій діяльності й вирушила до Індії та Китаю, де протягом п’ятнадцяти років усамітнення пізнавала духовні практики. Та позаминулого року мисткиня знову гучно з’являється в арт-просторі зі своїм «Кодексом світла». Сприйняття макро- та мікрокосмосів Галини Москвітіної побачили Мілан, Лондон, Тель-Авів, Нью-Йорк. Зважаючи на успішний продаж нових картин художниці на відомих аукціонах, можна твердити, що тематика її полотен зацікавлює дедалі більшу кількість поціновувачів мистецтва.
У серпні 2009 року ми із сестрою придбали будинок у селі на Київщині та вирішили приватизувати присадибну ділянку. Держкомзем нам у виготовленні документів відмовив, посилаючись на те, що у Згурівському районі діє приватна землевпорядна фірма, до якої порадили звернутися. Нині вона називається «Вікторі-3», а на той час — ТОВ «Земля і Ринок». Спочатку за свої послуги ця фірма запросила по 850 гривень з кожної з нас, згодом ціна зросла до 1 тисячі гривень. Жодних письмових договорів зі своїми клієнтами фірма не укладала. У вересні 2010 року ми переказали на рахунок ТОВ «Земля і Ринок» 2 тисячі гривень. За понад два роки ніяких приватизаційних документів фірма нам не видала. Ми впевнені, що таке затягування говорить про одне: натякають на хабар за прискорення справи. Але ж це незаконно. Чи можна якось вплинути на працівників фірми і пришвидшити цей процес? О. КОСЕНКО, м. Київ
Навіть якби Микола Вавилов — один із найвідоміших науковців минулого століття, натураліст і генетик, тільки зібрав і систематизував свою знамениту колекцію насіння і живців рослин, що налічує 200 тисяч зразків і яку Всесвітній банк оцінив у 7 трильйонів американських доларів (!), то й цього достатньо, щоб його ім’я назавжди увійшло в історію. Але він не обмежився цим, створивши вчення про імунітет рослин та центри походження культурних рослин. Відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості, яким послуговуються всі генетики світу. На основі своїх дослідів і спостережень (самих тільки сортів пшениці й вівса перевіряв відповідно 650 та 350) написав багато наукових праць, що мали і мають практичне застосування. Крім того, в процесі дослідницької роботи здійснив майже 180 експедицій, побувавши в 60 країнах на п’яти континентах! Навіть у наші дні це сприймається як фантастика.
Провінційний футбол переживає не найкращі часи. Насправді він ледве виживає. Трибуни стадіонів уже не збирають тисяч уболівальників, талановиті футболісти залишають місцеві клуби, витрати на утримання команд інколи просто непідйомні. Наприкінці минулого року миколаївські вболівальники були засмучені неприємним фактом: у зв’язку з невиплатою зарплати футболістам місцевого клубу ті не вийшли на гру в першій лізі проти «Севастополя». «Миколаєву» зарахували поразку. Прикро, що команда, яка високо котувалася навіть на рівні колишнього Союзу, нині тримається виключно на спонсорській допомозі.
Прошу надати мені детальне роз’яснення: 1. Про порядок надання щорічної основної та додаткової відпустки лаборанту рентгенологічного відділення, який працює на 0,75 ставки. 2. Чи має він право на додаткову відпустку 11 календарних днів за шкідливі умови праці? В. ЧЕНЦОВА, юрисконсульт Спеціалізованої медико-санітарної частини № 7, м. Павлоград Дніпропетровської обл.
У маршрутках та метро ми щоденно бачимо десятки оголошень із заманливими пропозиціями отримати «швидкі» гроші без будь-яких клопотів. В одних українців спокушають купити побутову техніку, меблі, автомобілі тощо. В інших пропонують стартовий капітал для розвитку бізнесу чи придбання квартири. Тепер кредитні спритники почали вкидати листівки з такими «заманихами» ще й у поштові скриньки. «Даємо готівку без яких-небудь початкових платежів, без зберігання майна в заставі, комісій, довідок про прибутки, посередників, обмежень за віком (з 16 років)».
Підприємцем в Україні можна стати і в 16 років Спадок, отриманий від батьків, не оподатковується Податок на нерухоме майно сплачується з місяця, коли виникло право власності на нього Спрощенці II-ї групи будуть звітувати раз на рік
Коли йдеться про цивільні шлюби, зазвичай уявляються молоді люди, які не хочуть реєструвати свої стосунки офіційно, тому що не сподіваються підтримувати їх тривалий час. Але після публікації «Я краще з’їм перед РАЦСом свій паспорт» до нашої редакції звернувся пенсіонер, який розповів, що прожив у такому шлюбі 32 роки, а тепер намагається через суд відстояти право на спільне майно.
Україна прийматиме Регіональний саміт Всесвітнього економічного форуму. Про це у Давосі повідомив журналістам Президент Віктор Янукович після зустрічі з Виконавчим головою Всесвітнього економічного форуму Клаусом Швабом.
- Прошу вимкнути мобільні телефони, щоб не заважати брокерам, — так опівдні 22 січня оголосив початок сесії біржових торгів в актовому залі приміщення Аграрного фонду на вул. Грінченка, 1 їхній маклер, начальник відділу торгів Аграрної біржі Олександр Сегін.
Кажуть, в одну річку двічі не входять. Голова Держфінінспекції України Петро Андрєєв ламає стереотипи. У 2006—2007 роках він вже обіймав посаду очільника ГоловКРУ, на яку повернувся у 2010-му. З жовтня 2011-го він керівник Держфінінспекції України (реорганізованої державної контрольно-ревізійної служби). Про роботу державних фінансових інспекторів, про труднощі, з якими вони стикаються, та резонансні справи наша розмова з її очільником напередодні 20-річчя контролюючого органу.
Комісія, яка з’ясовувала причини аварії на шахті «Комсомолець Донбасу» в Кіровському Донецької області, завершила роботу і підписала відповідний акт. Головною причиною раптового викиду вугілля і газу фахівці вважають роботу комбайна в зоні геологічної нестабільності. А передували трагедії відразу кілька чинників, серед яких і людський, оскільки працівники шахти, насамперед інженерно-технічний персонал, причетні до порушень технології. Шістьох посадовців, серед яких і головний інженер шахти, вже звільнено з посад, ще 15 працівників підприємства притягують до дисциплінарної відповідальності. З’ясувалося, що раптовий викид був не таким уже й раптовим, бо про ймовірність аварії здогадувалися і під землею, й на поверхні.
Заяви про те, що нібито головний фінансовий документ 2013 року не має належного фінансування соціального сектору, спростовуються самими цифрами, закладеними в держбюджеті. А вони свідчать, що незважаючи на несприятливі для економіки процеси, які відбуваються у світі, уряд України головними пріоритетами визначив зростання соціальних гарантій та покращення соціальної підтримки населення. Зокрема, передбачено зростання соціальних стандартів, а головне, закладені наявні ресурси для їх належного фінансування. Приміром, зростання мінімальної зарплати передбачено у таких розмірах: з 1 січня — 1147 гривень, з 1 грудня — 1218 гривень (приріст середньорічного показника до попереднього року становитиме 5%).
Природно, що участь у будь-якому судовому засіданні вимагає серйозного ставлення всіх без винятку його учасників. Навіть тоді, коли воно відкрите, а справа, про яку йтиметься, не стосується звинувачення у злочині, що тягне за собою тяжкі наслідки. Та коли позаторік 23 листопада 2011 року суддя Оболонського районного суду міста Києва, розпочавши слухання словами «Заборонено знімати на камеру, оскільки може бути розголошена досудова таємниця слідства», затим півгодини відхиляв одну за одною кільканадцять заяв позивача і, зрештою, після кількох хвилин перебування в дорадчій кімнаті закрив кримінальну справу, пославшись на рішення слідства, яке він отримав безпосередньо під час судового засідання, серйозно сприймати побачене і почуте, погодьтеся, стало складно.
Жартують, що коли школярик переходить до третього-четвертого класу, батьки, допомагаючи йому з підготовкою домашніх завдань, вже починають почуватися… хм… не зовсім інтелектуалами. Що вдієш — така шкільна програма, котра схожа на казкового персонажа, який потрапив до печери з коштовностями і може залишити собі все, що винесе за один раз. От і старається набрати побільше. Чи варто так навантажувати школярів? Про це розмовляємо з директором школи № 20 міста Чернігова Миколою КОНОНЧУКОМ.
Аналогів настільки системної роботи над поліпшенням життєво важливої сфери, якою є заповідна справа, незалежна Україна ще не знала. Більшість із заходів проекту здійснювали в країні вперше. Підсумкова конференція учасників Програми розвитку ООН та Глобального екологічного фонду «Зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в Україні», одним із активних медіа-партнерів якої була і газета «Урядовий кур’єр», стала ще одним вагомим внеском у спробу нашої країни інтегруватися у світовий природоохоронний процес.
Ще не оговталися від розмаїття новорічних і різдвяних смакот недавно перенаселені ними холодильники українців. Їхні духмяні запахи причаїлися десь за новими, значно буденнішими наїдками і озиваються вже майже пошепки, найтоншими сопрано, коли відчиняють господарі двері домашніх хранителів харчового холоду. Флюїди зниклих холодців, шинок, домашніх ковбас, кров’янок, голубців, узварів ще й викликають із пам’яті всіх тих, з ким за святковими столами трапезували, себто дорогих гостей. І тих, для кого не забували поставити ще одну миску з ложкою куті і свічку, — душ усіх предків.
У культурному житті області поява 600-сторінкового видання «На пагорбі долі» може претендувати на одну з вагомих подій. Адже в нас не так часто народжуються творчі здобутки, де у сконцентрованому вигляді блискуче показані єдність історії, традицій, сьогодення і надії краян на краще завтра. Отож місцеву виконавчу владу і тернопільських краєзнавців, організаторів туристського бізнесу можна привітати з непересічною подією: через погляд талановитого журналіста для прийдешніх поколінь назавжди зафіксований потужний пласт історичних колізій та оригінальної культури, яку зберіг і розвиває цей регіон.
Про це треба писати без прив’язки до конкретних дат — чи то початку Великої Вітчизняної, чи то гучних провальних або переможних операцій Червоної Армії, навіть звільнення України від фашистських загарбників. Повага до наших загиблих виявляється не лише покладанням квітів до монументів і братських могил у дні державних свят. Є ще інший бік, настільки ж страшний, як і втаємничений, але від того не менш почесний і святий. Наш співрозмовник, який, до всього, є відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, знає про це не з чужих слів.