Статті

18 травня 1944 року за одну ніч з Криму було депортовано цілу націю. У числі її представників — 11-річний хлопчик Дилявер Еннанов. Мій батько.  

Ольга Чайка в Технічному коледжі ТНТУ ім. Івана Пулюя викладає діловий етикет. Називає себе солодкою жінкою через любов до солодощів. Збирати ж рецепти сала її спонукала сумна подія — передчасно пішов із життя батько, який був саломаном. Удома завжди мав понад десяток заготовок із національного продукту. Великими шанувальниками сала стали два його сини. Поминаючи батька, згадували, як він готував сало. Так і з’явилися в нотатнику Ольги Чайки перші рецепти.  

Торік Лувр відвідали 8,5 млн екскурсантів, Британський музей — 5,6 млн, а 32 київські музеї — 3,2 млн. Чому так? І що роблять вітчизняні музеї для розв’язання в нинішніх скрутних умовах найважливішої складової своєї діяльності — самостійного пошуку джерел фінансування? Одним з них є спонсори. Проте в державі таких прикладів — пальців однієї руки забагато. А такі складові прибутків як кафе, ресторан, крамниця, бутик також нереальні, оскільки мають проблеми з легалізацією.  

«Прошу посприяти у здійсненні права моєї дитини навчатися державною мовою…» З такими заявами батьки звертаються до громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім». Приводом для їх написання стало те, що районні держадміністрації автономії зобов’язали директорів шкіл провести так звану оптимізацію — тобто через брак фінансування зменшити кількість класів у наступному навчальному році. Однак зекономити, як завжди, вирішили саме на україномовних. 

На офіційне запрошення Президента Російської Федерації Володимира Путіна глава Української держави Віктор Янукович відвідав з робочим візитом Москву, де взяв участь у неформальному саміті Співдружності Незалежних Держав.  

Цим твердженням керівництво ЄС засвідчило відсутність «запасного плану дій» у відносинах з нашою країною. Про це заявив член Європейської комісії з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле за результатами 15-го засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС, яке відбулося у Брюсселі за участі Прем’єр-міністра Миколи Азарова.   

Уряд послідовно реалізовує соціальні ініціативи Президента Віктора Януковича, спрямовані на підвищення рівня життя громадян, особливо тих, хто не в змозі собі зарадити. Йдеться про найбільш вразливі верстви населення — інвалідів, пенсіонерів, сиріт, членів малозабезпечених сімей. Зокрема з 1 травня цього року всім пенсіонерам здійснено перерахунки трудових пенсій. Вони отримають підвищення від 30 до 100 гривень. З липня підвищення заплановано для колишніх військовослужбовців. Серед президентських ініціатив — підтримка дитинства, молоді, нові підходи стосовно забезпечення громадян гідною роботою. Про ці та інші аспекти в соціальній сфері розповідає віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій ТІГІПКО.  

Як відомо, торік країною прокотилися численні акції протесту людей, які живуть зі смертельно небезпечними хворобами і потребують ліків, що закуповуються за рахунок держави. Вони вимагали наведення порядку в проведенні тендерів. Для них такі процедури, без перебільшення, вирішують питання життя і смерті. Чи є нині загроза повторення торішньої ситуації, коли через затягування тендерів не було закуплено життєво необхідних ліків? У Міністерстві охорони здоров’я запевняють, що процедури державних закупівель ліків активно тривають. Старт торгів відбувся 21 березня цього року. 

Тоді, коли в інших містах України захоплено милувалися тюльпановими виставками, у Чернігові журилися через понівечену красу: хтось холоднокровно вирізав квіти на клумбах у центрі міста. Вигадливо поєднані барви візерунків, створених розквітлими тюльпанами, нарцисами і крокусами, почорніли, адже на їх місці лишився тільки грунт. Такі вчинки невідомих зловмисників особливо прикрі тому, що постраждали улюблені місця відпочинку. На Алеї Героїв, яка тягнеться від прикметної для туристів Катерининської церкви до центральної Красної площі, людно і в свята, і в будні. Тут зустрічаються і обговорюють новини бабусі, дрімають у візках немовлята, бігає навколо фонтанів малеча, фотографуються гості міста. А та казка, яку створили на клумбах працівники «Зеленбуду», цього року була особливо яскравою. Та, на жаль, нетривалою.  

Почну свою статтю із запитання до кожного читача газети: чи бачили ви, шановні, перебуваючи, скажімо, в європейських країнах, щоб у тамтешніх місцях харчування відвідувачі користувалися алюмінієвими ложками та виделками? Такий феномен у наш час можна побачити найчастіше в республіках колишнього СРСР, за винятком прибалтійських. Ми — не виняток. Пояснити це можна наслідками Великої Вітчизняної війни, коли наша авіаційна металургія, виконуючи замовлення армії, виробляла сотні тисяч алюмінієвих кружок, баклажок та ложок. У повоєнні роки до них додалися виделки, тарілки, тазики й каструлі. Автору довелося бачити таке виробництво на Ступінському металургійному заводі Мінавіапрому СРСР (Підмосков’я).  

Нині Україна використовує гідроенергетичний потенціал лише на 60%, тоді як США — на 82%, Італія, Франція — на 95—98%. Про доцільність нарощування потужностей гідроенергетики та найближчі плани зі зведення ГЕС і ГАЕС — наша розмова з гендиректором ПАТ «Укргідроенерго» Ігорем СИРОТОЮ.  

Нині в Україні близько ста тисяч дітей-сиріт. Це здебільшого соціальні сироти, тобто при живих батьках. І, як свідчить не тільки вітчизняний, а й закордонний досвід, найкращий варіант піклування про цих дітей — забезпечити їм родинний затишок у сім’ях родичів: опікунів, прийомних батьків або в дитячих будинках сімейного типу. Оскільки інтернатівські форми виховання не спроможні через свою специфіку соціалізувати дітей. Зокрема сформувати модель поведінки, дати знання, навички, які необхідні для нормального самостійного життя та які можна засвоїти лише в сім’ї.  

Не буває товарів поганих, бувають товари дорогі й дешеві, — цією фразою мене привітала продавчиня ятки, яка торгувала продуктами тільки з вичерпаним терміном придатності. Про те, що тут не варто отоварюватися, свідчить усе: від їх зовнішнього вигляду і до ціни. Але покупців тут хоч відбавляй. Хто купує явно небезпечні продукти та чому цей вид торгівлі взагалі існує, дізнавався «Урядовий кур’єр».  

 Учора в столиці Об’єднаної Європи Прем’єр-міністр зустрівся з Високим Представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики, віце-президентом Європейської Комісії Кетрін Ештон. Сторони обговорили актуальні питання відносин Україна — ЄС, включаючи перспективи укладення Угоди про асоціацію. Високий Представник ЄС поінформувала главу українського уряду про результати обговорення цього питання міністрами закордонних справ ЄС, яке відбулося напередодні.

Проблеми Донеччини виявилися співзвучними з проблемами всієї країни. Саме на їх обговоренні зосередилося керівництво області та представники ділових кіл у ході наради під головуванням Президента. «Донецька область — один з найбільших промислових регіонів. Ми дуже добре розуміємо, що цей промислово-виробничий комплекс задає тон по всій державі», — сказав Віктор Янукович. Він наголосив на важливості активної позиції місцевої влади та керівників підприємств у питаннях розвитку регіону, висловивши готовність підтримати місцеві ініціативи.

Кожен четвертий українець хворий на гіпертонію. Такі цифри озвучили медики в Міжнародний день боротьби з цим підступним захворюванням. І це лише верхівка айсберга, стверджують лікарі. Гіпертонія та її наслідки в Україні щороку забирають більше життів, аніж СНІД, рак і туберкульоз разом.  

Нині багато хто розцінює нещодавнє укладання рамкової угоди між НАК «Нафтогаз України» та німецькою компанією «RWE Supply & Trading GmbH» про купівлю — продаж природного газу як істотний прорив у диверсифікації джерел постачання блакитного палива в Україну і впливовим важелем на газових переговорах між президентами України та Росії.   

Однією з перших установ, що розпочала реалізацію соціальних ініціатив Президента України, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Про це кореспонденту «Урядового кур’єра»  розповідає директор виконавчої дирекції Фонду Валерій АКОПЯН.  

12 березня цього року на розгляд Верховної Ради надійшов проект закону № 10170 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони штучного переривання вагітності (абортів)». За умови прийняття документа аборти у нашій країні заборонять. А штучно переривати вагітність дозволятимуть лише за умови виявлення у вагітної хвороб, які можуть загрожувати її життю. Матимуть змогу позбутися небажаної вагітності й дівчата до 16 років, жінки з місць позбавлення волі, матері п’ятьох дітей, а також ті, в кого помер чоловік чи є дитина-інвалід. Певна річ, у цьому делікатному питанні знайшлися і противники, і прибічники. Одні обурені спробами держави в такий спосіб зазіхнути на власне право вибору жінки — народжувати чи ні, а інші виступають за життя, вважаючи аборти першопричиною поганої демографічної ситуації в країні та великим гріхом. 

У рамках виконання Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» виконавча влада особливу увагу закцентувала на проблемах тваринництва.  Негативну тенденцію до спаду поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на Волині вдалося нарешті переламати. Торік регіон мав найвищий темп зростання агросектору за останні 20 років. Порівняно з 2010-м виробництво сільгосппродукції зросло майже на 9%, у т.ч. в сільгосппідприємствах — на 13,5%, господарствах населення — 7,2%. Волиняни виробили продукції на майже 3,3 млрд гривень.