Статті

Погодні умови в Києві, як і по всій Україні, такі, що добрий господар і собаку на вулицю не вижене. Статистика про померлих від холоду — як скупі зведення з фронтів. Здебільшого гинуть ті, хто з тих чи тих причин опинилися на вулиці. Тим більш страшно, коли майже в центрі столиці замерзають люди в будинку! Однак усе по-порядку.  

Резонансна торішня постанова НБУ №278 про новий порядок обміну валюти, яка набула чинності 23 вересня 2011 р., зачепила інтереси майже кожного українця. Більшість людей, які мають цілком легальні доходи і далекі від використання схем з їхнього відмивання, негативно сприймають «паспортизацію» валютно-обмінних операцій. Хоч відповідна постанова регулятора частково врятувала міжнародні резерви України, які у вересні 2011 р. стали відчутно «танути» (за 2011 р. резерви зменшилися на 8%, або на $2,781 млрд), торішній документ мав швидше авральний характер. 

Зміцнення двостороннього діалогу між нашими країнами відповідає традиційно дружнім відносинам між нашими державами. Про це Президент Віктор Янукович заявив під час зустрічі з Прем’єр-міністром Республіки Молдова Владом Філатом, який перебуває в Україні з візитом. Президент звернув окрему увагу на хороші політичні взаємини України й Молдови та наголосив на важливості їх подальшої розбудови. 

Ідея запровадження довгострокового пільгового податкового режиму з перехідними положеннями для ІТ-галузі знайшла підтримку Прем’єр-міністра Миколи Азарова.  Про це стало відомо в ході зустрічі глави уряду з організаторами бізнесу у сфері інформаційних технологій. Обговорено підготовку до другого читання у Верховній Раді законопроектів з розвитку галузі, які передбачають можливість переходу від 5-річного податкового експерименту на постійну основу та запровадження пільгових податкових ставок, зокрема ставки податку на прибуток у 5%. 

Продукт з’явився 1 лютого за підтримки Міністерства закордонних справ і посольства України в США. За словами директора Департаменту інформаційної політики МЗС Олега Волошина, випуск профінансували в рамках державної іміджевої програми. Вітчизняному бюджету він обійшовся у $100 тис. Мета цієї програми — підняти імідж України в очах громадян інших країн, переконує О. Волошин. Значна увага тут приділяється позиціонуванню України як толерантної країни. 

До Державного бюджету України в 2011 р. від приватизації державних об’єктів надійшло 11,5 млрд грн. Всього від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом роздержавлення в 2011 р., одержано 11,48 млрд грн. Так, планове завдання виконано фондом на 114,8 5 (%). За результатами проведених конкурсів торік було укладено вісім  договорів купівлі-продажу на загальну суму 11,04 млрд грн. Ласим шматком, який майже забезпечив виконання плану роздержавлення,  став продаж 92,71% акцій ПАТ «Укртелеком» за 10,575 млрд гривень.

Верховна Рада 22 грудня  2011 року прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» № 4235-VI  (далі – Закон №4235,) пунктом 2 розділу І якого внесено зміни до Податкового кодексу України №2755-VI  із змінами та  доповненнями (далі – Податковий кодекс).

Назвати вітчизняний ринок ефективною саморегулюючою системою було б перебільшенням. Здається, маємо непогану базу, щоб створити однакові умови для всіх його учасників, відповідні органи уважно відстежують існуючі тенденції і безвідкладно реагують на ймовірні виклики. Та надто сильними є всілякі рудименти часів дикого базарювання, що рясніють елементами нечесної конкуренції, залишками телефонного права, а почасти і очевидними корупційними ознаками, які час від часу збурюють наше суспільство.

В останній день січня чимало завсідників популярного файлообмінника «ЕХ.ua» не повірили своїм очам чи, точніше, комп’ютерам — відомий своєю доступністю сайт виявився заблокованим, через що багато хто не зміг «скачати» уподобаний фільм, якусь візуальну музику чи знову ж таки безкоштовно завантажити потрібні комп’ютерні програми. Згодом з’ясувалося, що можливі технічні проблеми тут ні до чого — просто правоохоронні органи припинили діяльність означеного ресурсу.

«Великий Перевіз» — ідеологія мистецького проекту і назва села біля річки Псел на Полтавщині. Там понад два десятиліття час від часу мешкають київські художники Тамара та Олександр Бабаки. Вони запрошують у своє обійстя художників різних генерацій і творчих уподобань. Про цей гоголівський край, здавна облюбований художниками, Олена Бабенцова висловилася так: «Буйна розкидиста природа прагне вивалитися за рамки формату». Митці втримують на полотні зникаючу культуру, минаючий час у містичних шатах дня і ночі, в спалахах духу, в пристрастях кольору, у ворожінні ліній та плям. Енергії, пульсації, експресії…

На базарчику в Єнакієвому, де городяни продають різноманітний крам, група донецьких письменників зупинилася біля імпровізованої розкладки з художніми книжками. «А Жуковський у вас є?» — напівжартома запитав один з літераторів. «Якщо вам потрібно, зараз дістанемо» — зраділа потенційним покупцям продавчиня. І відразу уточнила: «А який потрібно: отой чи наш?..» Ми перезирнулися. По-перше, далеко не кожне промислове місто Донбасу має серед своїх почесних громадян сучасного письменника. 

 Їм обом по 52, народилися й росли недалеко один від одного — в селі Широкий Луг на Тячівщині та в місті Хуст, які на початку XX століття, коли закарпатські землі входили до Угорського королівства, належали до однієї адміністративно-територіальної одиниці — найбільшого за площею комітату Мараморош. Наприкінці того ж століття це дало право М. Дочинцю написати про їхнє з П. Мідянкою побратимство статтю з промовистою назвою: «На Мараморош Бог поклав перо».

Цими днями прес-служба управління Держгірпромнагляду по Сумській області поширила заяву, повідомивши про можливе опломбування більш як 20 ліфтів в обласному центрі. Причина задавнено-банальна — технічні несправності механізмів, які будь-якого дня можуть обернутися в кращому разі неприємностями, а в гіршому — бідою.  За великим рахунком, новина не тягне на сенсаційність, оскільки ліфтова «лихоманка» з певною періодичністю охоплює місто і, хоч як це прикро, до подібних збурень  городяни починають потроху звикати.  

Та 30—35% площ під озимими  доведеться пересівати, переконані експерти. — Саме стільки площ під посівами озимих, насамперед у південних, південно- східних та частково центральних областях, недостатньо вкриті снігом, і можуть бути пошкоджені або знищені через зниження температури, — зауважила начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко під час конференції «Врожай-2012: що не всохло, те вимерзне?». — Остаточно оцінити обсяги втрат можна буде після відновлення вегетації, а площі пересіву — на початку березня.  

Після помірного зимового періоду, що більше скидався на пізню осінь чи ранню весну, найсуворіша пора року вирішила різко нагадати про себе лютими морозами. Відвикли від них не лише пересічні громадяни, а й зношені комунікації, теплові та електричні мережі. Не забуваймо, що в комунальних та інших службах також працюють люди. Без них жодна техніка не зрушить із місця. Екстремальні ж холоди створюють для них подвійне випробування і наражають на подвійну небезпеку.

Один за одним шкільні класи порожніють: зимові холоди радують українських школярів незапланованими канікулами. Дбаючи про здоров’я своїх вихованців, навчальні заклади тимчасово призупиняють заняття. Адже зима не жартує — ще з понеділка позначка термометра за вікном невпинно опускається дедалі нижче, а в деяких областях сягає 30-градусної відмітки.

Тепла погода до середини зими сприяла комунальникам. Не лише серйозних аварій не було, а й вдалося зекономити газ. За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Олександра Аліпова, у цей час спожили газу на 13% менше, ніж в 2010 році. А це – 1,2 млрд кубометрів. Однак нині на вулиці похолоднішало, очікується подальше зниження температури.  Тож доведеться газ включати на повну. Чи вдасться областям забезпечити нормальне функціонування систем життєзабезпечення, чи не допустять замерзання окремих будинків, а то й цілих міст? Ситуацію вивчали наші власні кореспонденти.

Від чого залежать ціни на зерно? Від того, яку ціну готовий платити за сільгосппродукцію споживач, вважає  голова правління публічного акціонерного товариства «Луганськмлин» Зінаїда Надьон. У луганських аграріїв є добра традиція щороку напередодні посівної збиратися і планувати закупівлі. Тому й тепер на засіданні Агроспілки у присутності голови цього всеукраїнського громадського об’єднання надали можливість виступити переробникові.  

Таке переконання висловив голова Ради підприємців при Кабміні, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко під час «круглого столу» в УСПП за участю представників ринку зерна, громадських організацій, міністерств і відомств. Передовсім ішлося про нестачу вагонів для експорту, надання преференцій Укрзалізницею окремим учасникам ринку та недосконалу роботу дозвільних центрів, що працюють за принципом «єдиного вікна», але не задовольняють експортерів  ні  темпами, ні графіком роботи. Крім того, трейдерам знову нав’язують проведення дезінфекції вагонів за власний кошт.  

Днями «прославилася» «Нова Тернопільська газета», на першій сторінці якої з’явився матеріал про конфлікт, що мав місце між вихідцями з арабських та африканських країн, які навчаються у Тернополі. Заголовок виявився аж надто крикливим — з гострими та навіть образливими словами. Але детонатором вибуху емоцій стала ілюстрація до нього, центром якої була радісна білявка в компанії двох мавп, одна з яких доторкалася до дівочих грудей. На задньому плані — темношкірі хлопці сидять за столиком у кав’ярні, котрі, як з’ясувалося згодом, жодного стосунку до інциденту не мали.