Статті

Сучасний молодий композитор Анжела Ярмолюк стрімко і впевнено з’явилася в мистецькому середовищі. Її пісні, наповнені патріотизмом і любов’ю до України, відразу стали популярними. Їх замовляють у радіоефірах, вони звучать зі сцени Палацу культури «Україна» і на передовій для воїнів АТО. Торік Указом Президента України Анжелі Ярмолюк присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України».  

В офісі дубенських лісівників усе тихо й на диво спокійно: ніхто не бігає з платіжками, немає черг у приймальні директора. Наче живуть не в щоденному вирі проблем, головною з яких стало зведення нанівець державної підтримки лісогосподарської галузі, а в усталених європейських реаліях. З’ясувалося, що так і є: державне підприємство «Дубенське лісове господарство» років із п’ять тому першим в Україні саме відмовилося від бюджетного фінансування. Бо «великий колгосп» тут успішно трансформували в ефективну модель господарювання, яка вже не перший рік працює не на виживання, а на розвиток. Про суть та психологічні аспекти цих змін говоримо з директором підприємства Олегом ЮРКЕВИЧЕМ. 

Восени 1977 року рідне село Синівка Липоводолинського району Сумської області вдень обстріляли трьома ракетами (можливо, навчальними) з літака. Одна влучила в будівлю «Сільгосптехніки», але саме була обідня перерва, і нікого в приміщенні не було. Дві влучили в городи селян. Одна з них поранила селянина, що йшов повз город. Його госпіталізували у місцеву лікарню. Наступного дня на сільському стадіоні приземлився вертоліт із генералом. Вертольоти і генерали тоді в селах бували рідко. Генерал відвідав пораненого. Вручив йому гостинець — спирт і шоколад. Такий товар завжди мав попит. Про що вони говорили, навіки залишилося таємницею. Широкій сільській громадськості дали зрозуміти, що обстрілу не було. То селянам здалося. Це були «прекрасні» часи застою. До смерті великого орденоносця Л. І. Брежнєва залишалося п’ять років. 

Майбутні абітурієнти вже отримали атестати зрілості й саме перебувають у повній навчальній готовності. Хоч складання ЗНО з основних предметів за плечима, у більшості вступників попереду тестування з іноземних мов чи природничих дисциплін. А ось на дев’ятикласників у професійно-технічних закладах чекають вступні випробування. 

Аби з’ясувати, які плани має уряд щодо здійснення реформ та, відповідно, щоб означити напрями подальшої співпраці, віце-президент Світового банку в Європі та Центральній Азії Сиріл Мюллер і віце-президент Світового банку з проблем справедливого зростання, фінансів та інститутів Ян Валлісер прибули до України. В Будинку уряду високопосадовці зустрілися з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. 

Результатом операції, яку СБУ розпочало ще півроку тому, стало затримання громадянина Франції, котрий закупив в Україні арсенал зброї для здійснення серії терактів у себе на батьківщині напередодні чемпіонату з футболу. У Києві схиляються до версії, що в організації цього злочину простежується «російський слід». 

Найцікавіше починається зненацька. «Ніхто не знав, що все зайде так далеко. Насправді ми з донькою йшли на хакатон, щоб цікаво провести вільний час», — каже інженер проекту Mars Hooper, що переміг у конкурсі NASA Space Apps, Олександр Буткалюк. У команді Mars Hopper також В’ячеслав Осауленко, Андрій Музиченко, Ілля Рубинський, Павло Правдюков і Микола Денисенко. Від виникнення ідеї до перемоги минуло лише сім тижнів. Проект літака-стрибуна, що працює на вуглекислому газі та створений для дослідження полярних шапок Марса, став першим в українському хакатоні, відтак потрапив до топ-25 конкурсу NASA в категорії People’s Choice, пройшовши відбір серед 128 команд. А 23 травня стало відомо про перемогу вітчизняної команди. Тепер вона готується до поїздки на мис Канаверал на запуск ракети, запланований на 8 вересня. 

Черкаси вже не одне десятиліття називають містом великої хімії. Городяни не те щоб дуже гордилися таким — просто давно до цього звикли. Правда, останнім часом окремі підприємства з різних причин згорнули виробництво. Скажімо, вже кілька років не працює завод хімічного волокна, хоча цехи, побудовані ще за СРСР, збереглися. Ось власники Донецького заводу хімічних реактивів батько і син В’ячеслав та Ілля Леоненки й накинули на них оком. Частину площ відремонтували, устаткували. І тепер це підприємство замкненого циклу. На складі — перші тонни готової продукції для замовників з України та закордоння. Тут виготовляють неорганічні речовини для харчової, фармацевтичної й косметичної галузей. 

«Запорізький електровозоремонтний завод» — одне із найстаріших підприємств міста, яке за час існування бачило багато поганого і хорошого. Але навіть у найскладніші часи колектив переборював усі труднощі на кожному етапі розвитку. Нещодавно «УК» у рубриці «Звучить гордо!» розповів, як це підприємство, доведене до банкрутства колишніми керівниками, вивів у передові не так давно призначений в. о. голови правління Олег Винник. 

Історія України унікальна і трагічна тим, що на її теренах за свободу боролися десятки армій і рухів. У протистояннях безліч вояків поклали голови: і за Батьківщину, і за власні переконання, з вірою у перемогу та незалежність. Їх ховали у різних мундирах, а згадку про кожного нащадки намагаються зберігати й досі. На Волині обласне управління лісового та мисливського господарства організувало для журналістів незвичний тур — місцями поховань у волинських лісах. Лісівники доглядають за могилами, незалежно від того, кого і коли там поховано. 

Не можу про це не просити слова, адже просто вражений усім, що відбувається з пересічними людьми, які свого часу взяли на себе дуже ризиковану ношу — оформили валютні кредити на купівлю житла в наших банках. Про те, як нечесно зі своїми клієнтами обходяться ці фінустанови, вже писано-переписано, зокрема й у нашому виданні. Сьогодні хочу розповісти про так званих «чорних» нотаріусів, які в прямому сенсі цього слова наостанок добивають нещасних людей. Річ у тім, що мораторій на стягування єдиного іпотечного житла, яке вони купили свого часу, — це їхній ключовий захисник і остання надія на справедливість і моральність. 

Стратегічні пріоритети  Уряду визначаються передусім стабільністю державних фінансів та високою стійкістю фінансової системи. Зокрема, постановою КМУ від 20 січня 2016 р. № 37 «Деякі питання виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги» влада має намір убезпечити ризики фінансових операцій за допомогою встановлення чітких вимог до уповноважених банків. Серед них визначені наступні: частка активів банку має становити не менше як 1% банківської системи, банк володіє облігаціями внутрішньої державної позики в розмірі не менш як 20% регулятивного капіталу банку, на час проведення конкурсу банк провадить діяльність на банківському ринку не менше трьох років тощо.

Цього разу вирішила не обмежуватися лише словесними коментарями на адресу авторів кримського електронного туристичного тижневика, який продовжує доставляти мені пошта. Скажу одразу: аби про тамтешнє життя судити з їхніх повідомлень, то назву півострова треба змінювати на Едем. З них дізнаюся, що там туристичне життя кипить о будь-якій порі: від іноземців нема відбою — сюди запраг приїхати мало не весь Китай, круїзні лайнери теж завертають, а злітна смуга в Сімферополі мало не вгинається від безперервного турпотоку. 

Захід відбувся просто неба в Адміністрації Президента. Глава держави вийшов до акредитованих від сотні видань 230 представників ЗМІ без запізнень. Його перші слова — вітання з майбутнім Днем журналіста. Свободу слова названо головним індикатором справжньої європейськості України та одним зі здобутків Революції гідності. Петро Порошенко пообіцяв присутнім відверту розмову. Тривала вона близько двох годин. Від журналістів очікували гострих запитань. Та цього не сталося. Однак глава держави зміг означити здобутки та досягнення за рік, перспективи й відносини зі світом. Багато проблем залишилося, як то кажуть, за кадром. 

Команда одного з найбільших і найавторитетніших фестивалів в Україні зробила неможливе: в нинішній ситуації зібрала в Херсоні 29 театрів із шести країн світу, які за дев’ять днів показали 32 вистави різних жанрів, стилів і напрямів. Окрім вистав у сквері, що поблизу Музично-драматичного театру ім. Куліша — організатора фестивалю, активно працювала Green zone, де проводили майстер-класи, музичні вечори, читали п’єси, презентували книжки українських драматургів, зустрічі з учасниками фестивалю. «Мельпомену Таврії» відкрив столичний Національний театр ім. І. Франка виставою із символічною для фестивалю назвою «Зірка, або Інтоксикація театром» британського драматурга Ноеля Кауарда із Поліною Лазовою і Богданом Бенюком у головних ролях. П’єса-шарж іронічно відкрила глядачам театральні лаштунки зі стосунками та рефлексіями як зірок, так і їхнього оточення. А Національний театр ім. Лесі Українки, навпаки, показав свою виставу в останній фестивальний день. Трагікомедія «Дрібниці життя» за оповіданнями Чехова сприймається як актуальний заклик: будьте толерантні, уважні до ближніх, бо саме дрібниці можуть ускладнити наше життя. 

Хай на кілька днів, але колишній княжий град Чернігів набув статусу столиці документального кіно. Достовірні кадри сучасної історії — це неоціненний подарунок нащадкам. Адже оцінка того, що відбувається нині, часто скидається на розмову бджоли і мухи: перша бачить лише прекрасні квіти, друга — гидкі смітники. Щоб збагнути, хто з них правий і який світ насправді, потрібно роздивитися його власними очима. Що й робили і шанувальники кіно, і поважне журі в складі відомих і в Україні, і за її межами митців Богдана Бенюка, Михайла Іллєнка та Сергія Маслобойщикова на чолі з польським гуру кіно, лауреатом головного призу Венеціанського кінофестивалю «Золотий лев» Кшиштофом Зануссі. 

Коли майже 65 років тому в родині Мансура й Хатідже Мустафаєвих народився син Фемій, батьки й гадки не мали, що в майбутньому він стане гордістю української оперної і пісенної сцени. Бо хіба можливим було це в умовах Ферганської долини, в маленькому радгоспі-поселенні? Тільки й перспективи, що продовжувати вести батьківську хліборобську борозну за тисячі кілометрів від рідної землі, з якої їх, кримських татар, депортували в сумнозвісному 1944-му. Багато разів зустрічаючись зі співаком, не перестаю дивуватися його по-особливому світлій одухотвореності, шанобливому ставленню до співрозмовників. А коли виходить на сцену, стає немов розкриленим перед світом, даруючи слухачам неповторний тембр голосу. Сьогодні Фемій МУСТАФАЄВ — гість «УК». 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ: Істинно український художник Нові «бабки» на старих речах Відвертість несамовитого 

Природа в Україні завжди чудова, особливо на початку літа. Цієї пори і тепло, і сонячно, навколо зелено і радісно на душі. Та все-таки існують обставини, пов’язані з природою, які дещо турбують. Йдеться про об’єкти природно-заповідного фонду. Задля збереження природи в Україні їх створено кілька тисяч. Це природні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади тощо. Вони більш-менш рівномірно розташовані по території країни: десь трохи більше, десь — менше. Лише в Києві їх майже 200. Тут обмежено господарську діяльність, натомість передбачено відвідування їх з метою відпочинку, наукових досліджень тощо. 

Перелік громадських організацій, яким Центральною виборчою комісією надано дозвіл мати офіційних спостерігачів під час проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року в одномандатних виборчих округах № 23, 27, 85, 114, 151, 183, 206