Нещодавно Пилип Іллєнко очолив Державне агентство з питань кіно. Відомство впроваджує державну ідеологію властивими кіно засобами, сприяє конкурентоспроможності українських фільмів, аналізує роботу суб’єктів кіновиробництва, контролює застосування державних ресурсів. Тож сьогодні, в День українського кіно, пропонуємо розмову з його новим керівником.
Гуманітарна політика
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ Піонер американської літератури Визвольні ігри «Ярій, а не ридай» «Братня допомога» по-російськи
Недавнє культурно-мистецьке літо в італійському місті Верона було ознаменоване традиційним Міжнародним оперним фестивалем, який став 92-м у літописі цього масштабного всесвітнього дійства і зібрав кращі голоси з усіх континентів. Започаткований він у далекому 1913-му, його відвідують не менше півмільйона глядачів з десятків країн світу. Цього року оперну Україну на ньому представив соліст Національного академічного театру опери і балету імені Тараса Шевченка Геннадій Ващенко. Повернувшись з Італії, співак зустрівся з кореспондентом «УК».
З вибухом Першої світової війни в Галичині виник легіон Українських січових стрільців (УСС, ця абревіатура дала січовикам і другу назву — усуси). Завдання цього військового формування, по суті, чітко окреслено у відомій стрілецькій пісні: «За Україну, за її волю, за честь і славу, за народ!» Тисячі українців записувалися в його лави добровольцями. З ким ставали на герць? «Розпочали стрільці січовії з москалями тан», — уже цей рядок з відомого гімну УСС «Ой, у лузі червона калина» дає вичерпну відповідь.
Серед вимушених переселенців з Донбасу — понад 30 тисяч студентів та школярів. Ще півтори тисячі — з Криму. Всі вони мають змогу почати або продовжити навчання в інших областях країни. Про це журналістам повідомив міністр освіти і науки Сергій Квіт. Він також зазначив, що окремі випадки непорозумінь трапляються, але їх терміново усувають.
Новий навчальний рік уперше з часів Другої світової війни розпочався не на всій території України. В її окупованій частині за парти не сіли ні учні, ні студенти. Чимало з них для продовження освіти переїхали в інші регіони. На робочій нараді з керівниками вищих навчальних закладів щодо імплементації Закону України «Про вищу освіту» Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк подякував керівникам вишів, які прийняли до своїх лав студентів із Криму та Донбасу.
За результатами зовнішнього незалежного оцінювання Богдан Кравчук набрав 470 балів, що в педагогічному світі нашої країни стало сенсацією. З урахуванням пільг для інвалідів ІІ групи він став студентом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
Ми зустрілися з Ольгою Шарапою в затишному куточку столиці, поблизу Бессарабської площі. Струнка жінка присіла біля столика й залюбки розповіла свою фантастичну історію про Іспанію, мистецтво танцю, п’янкий циганський дух та винятковий інтелект. Інколи здавалося, що ми перебуваємо не в Києві, а за тисячі кілометрів звідси — у далекій і чарівній Іспанії.
«Як до вас звертатися: «медична еліта» чи просто — «пані» і «панове»?» Це питання, зізнався міністр охорони здоров’я Олег Мусій, відкриваючи засідання вченої медичної ради, не давало йому спокою, коли готував виступ. І хоч із залу йому порадили поєднати терміни, думаю, міністр так і не визначився. Зробити це йому не давало знаття, що серед академіків і професорів, як він заявив, є недостойні високих звань, а у світі майже не цитують праць українських вчених-медиків. Як мовиться, розпочавши розмову, вилив на гарячі голови присутніх дуже холодну воду. Без неї, схоже, в роботі, яку розпочало міністерство, успіху не досягти. А йшлося про побудову концепції нової системи охорони здоров’я.
Доки суперпопулярний український телеведучий готується до нових подорожей, а на «1+1» щонеділі повторюються передачі із запасників його «Світу навиворіт», я вкотре занурилась в улюблену книжку «Заскар» про князівство на околиці Гімалаїв авторства французького антрополога, мандрівника і письменника. І, здається, знайшла те найголовніше, що єднає їх обох, представників різних країн і поколінь.
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ Дві сторони медалі Коли ліва рука не відає, що творить права Поет ніс на своїх плечах історію Імперські амбіції — будь-якою ціною
Перед актрисою Людмилою Єфименко в дитинстві відкривалося багато шляхів: у 5 років батьки віддали її до музичної школи, у 10 — зарахували до балетної школи. Обов’язковий навчальний заклад був із математичним ухилом. Мама акторки хотіла, щоб вона вступила до економічного інституту і стала бухгалтером, як її старша сестра. Але, каже Людмила Єфименко, «дякувати Богові, така доля мене обминула». Як нині складається життя талановитої акторки і матері відомих синів, вона розповіла «УК».