Гуманітарна політика

Відтепер найкращі вистави Національного академічного драматичного театру імені І. Франка, який "Украденим щастям" відкрив наприкінці вересня новий - 91-й - сезон, разом із глядачами в його залі щомісяця переглядатимуть у прямому ефірі Першого Національного телеканалу жителі навіть найвіддаленіших куточків України. Про це подбало керівництво закладу, художній керівник Богдан Ступка та генеральний директор Михайло Захаревич, для якого це ще й гідний подарунок до шістдесятиріччя.

В обласному центрі з аншлагом відбулася прем'єра вистави "Життя всупереч долі". Її зіграли на сцені Житомирської філармонії актори єврейського театру малих форм "Єврейський бульвар" (художній керівник Лариса Коваль) і Польського театру імені Юзефа Крашевського та Польської театральної студії (директор Йоланта Платок, художній керівник Микола Варфоломєєв). До такої творчої співпраці їх надихнуло проголошення ООН 2010 року Роком зближення націй під назвою "Спільний дім - спільна культура".

Київський Андріївський узвіз опинився під пильним оком митців, які перейнялися модернізацією однієї з найдавніших вулиць Східної Європи. Їх об'єднав спільний німецько-український проект "Вулиця ігор - ігри вулиць". Його організатори - Гете-Інститут та Центр сучасного мистецтва "Совіарт" - вирішили провести конкурсні змагання "Візуальні проекції майбутнього Андріївського узвозу" у вигляді фестивального дійства.

У Береговому пройшов 47-й фестиваль, який до цього йменувався "Дружба без кордонів", а тепер отримав нову назву - "Берег-Фест".

Щойно відчиняються важкі двері, нескінченний гамір та гучний металевий гуркіт в одну мить звалюються на голову, проникаючи глибоко у вуха і заглушаючи усе навколо: так мене "зустрічає" перший величезний цех державного підприємства "Поліграфкнига". "Як тільки тут працюють люди?!" - не можу втамувати здивування.

Це значна подія для всіх, хто має відношення до освітянської галузі: учнів, студентів, батьків, викладачів. За словами організаторів проекту, серед яких і агенція "Світосвіт", "Єдине інформаційне вікно України" відкриває величезну панораму освітянського світу.

Ми розмовляємо у кабінеті фізики та інформатики. Комп'ютери, що є на кожному столі, тихо дрімають, а ось їхнього "дідуся" довелося потривожити, знявши з шафи. Його Юрій Пасіхов разом зі своїми гуртківцями змайстрував ще 1987 р. За цю роботу він отримав Державну премію СРСР ім. Н. Крупської в галузі освіти, винахід відзначили золотими медалями на ВДНГ СРСР та України. Тепер це - "кам'яний" вік, адже системний блок працював як комп'ютер лише з телевізором і магнітофоном. Та саме завдяки цій розробці учитель перейнявся ідеєю транспортувати знання на відстані.

Американські вчені описали природне явище, що, можливо, лежало в основі біблійної історії про те, як води Червоного моря розступилися і дали можливість ізраїльтянам втекти від військ єгипетського фараона.

... Ще кілька десятиліть тому сімейний фотоальбом був справжнім скарбом родини. Знімки робили зазвичай у фотоательє, і кожен такий вихід сприймався як родинне свято: одягали найкраще вбрання й урочисто йшли фотографуватися. "Щасливі будемо ми, дякуючи знімку, життя коротке хай збігає й тане, на віки вічнії ми всі тепер в обнімку", - таку словесну фотографію у своїй пісні створив Булат Окуджава, побачивши, як "на фоні Пушкіна знімається сімейство".

"Ставте будь-які запитання!" - Від часу нашої останньої особистої зустрічі минуло майже 13 років, але у правиці Сергія Васильовича відчувається така ж прихована сила, а з очей струменять упевненість воїна, правота патріота і, водночас, певна втома людини, яка не належить сама собі...

Мемуари маршала де Рішельє, видані в Лондоні 1790 року, Наполеона Бонапарта, що побачили світ у Парижі в 1813-му, і ще багато унікальних видань утворили справжній книжковий всесвіт раритетів у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. "Книжковий Всесвіт: з фондової колекції музею ХVІ - першої половини ХІХ століття" - так називається виставка, яку вперше запропонували рівнянам.

Адреса незвичайного закладу - середня школа села Косівщина Сумської області, яка, до речі, також носить ім'я нашої великої землячки. Є в селі й вулиця Лесі Українки, і парк її імені, де щовесни проходить Лесине мистецьке свято "Весняні співи". Звідки в невеликому селі, розташованому за тисячі кілометрів від місць, де народилася та жила Леся, така шана до її постаті?