Актуальна тема

«Усі сюди! Наша Мар’яна повертається!» — у ніч із 21 на 22 вересня я гукала до рідних так, що почули й сусіди. Зібралися разом, бо поодинці несила було впоратися з емоціями. Хіба могли ми, земляки, не впізнати її! Як достойно ця молода вагітна жінка долала останні метри, що відокремлювали її від рідної землі! Нарешті вона в Україні! І не сама! Це про неї одразу ж сказав Президент Володимир Зеленський: «Насправді ми повернули не 215, а більше українців».

 Метушня та плутанина перших днів повномасштабної війни з росією вже за кілька тижнів змінилися на чітке й добре організоване протистояння ворогові. Черкащина як тилова територія завдяки ретельній підготовці гостинно відчинила двері не тільки для тих громадян, які рятувалися від навали окупантів, а й для окремих підприємців та цілих колективів, що прагнули зберегти налагоджене виробництво. З огляду на вигідне географічне розташування, розвинену інфраструктуру та логістичні переваги, сюди потяглися виробники з інших регіонів.

 Свято Покрови Пресвятої Богородиці давно стало днем української військової доблесті, лицарства, героїзму. Адже вшановуємо й українське козацтво, і захисників та захисниць України Цього дня 80 років тому було створено Українську Повстанську Армію, яка головним завданням для себе визначила звільнення рідної землі від німецького й радянського окупанта. «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї» — ця перша заповідь Декалогу українського націоналіста була наріжним каменем для упівців.

 Росія зазнає поразки на полі бою, а тому її керівництво у звичній для себе манері вдається до шантажу. Цього разу — ядерного. Ядерний удар по Україні вважається малоймовірним, а головна мета цих погроз — налякати українців та світ та змусити нас йти на поступки, а наших партнерів — послабити підтримку України. Утім це залякування не матиме очікуваних росією наслідків Водночас українці мусять мати план дій на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій: застосування ядерної зброї, «брудної бомби» чи в разі аварії на АЕС.

 Сумська область належить до прикордонних, які особливо постраждали від рашистської навали. За цей час були тимчасово окупованими 145 населених пунктів чотирьох районів, на більшості територій точилися запеклі бої. Через це інфраструктура області зазнала значних руйнувань. За попередньою інформацією, у складних життєвих обставинах опинилися близько 150 тисяч жителів краю, а в більш як 3 тисяч земляків окупанти розбили або пошкодили житло. Що вже казати про об’єкти і заклади інфраструктури — лікарні, амбулаторії, школи, дитячі садочки, клуби, будинки культури…

Білицька територіальна громада на Полтавщині уклала договір із харківськими підприємцями та громадською волонтерською організацією на зведення у селищі міського типу Білики десяти модульних будиночків для переселенців. Про це повідомив голова громади Микола Скрильник. За його словами, партнери зобов’язалися встановити ці будиночки та фінансувати проєкт, а громада — надати земельну ділянку і доступ до підключення комунікацій. Під житловий комплекс відвели 0,5 гектара землі в центрі селища. Туди підвели воду, газ, каналізацію. Місце дуже зручне для проживання. 

 Уже позаду були жахливий кінець лютого та весь моторошний березень. До початку квітня, на жаль, дожили далеко не всі українці. І вже стало очевидно: кремлівська так звана спеціальна військова операція — не що інше, як спроба загарбати незалежну державу і «денаціоналізувати», точніше, знищити велику частину її жителів. На вже вісім років прифронтовій Донеччині жахливим підтвердженням жорстокості рашистів стали майже вщент зруйновані міста на півдні краю Маріуполь і Волноваха.

4 жовтня в усьому світі відзначають День захисту тварин. Це нагадування про відповідальність людей за тих, хто поряд, стало особливо актуальним під час війни, коли багато тварин страждають від обстрілів. Тварини, як і люди, теж зазнають поранень і тяжкого стресу. Багато з них лишилося без домівки і стали біженцями чи безпритульними. Однак є багато прикладів, коли брати наші менші не залишаються без людської теплоти і турботи. Майже щодня переглядаємо новини, як українські військові та волонтери рятують у гарячих точках та деокупованих територіях чотирилапих.

134 представники малого та середнього бізнесу з Рівненщини вже стали переможцями урядової програми отримання грантів на створення або розвиток власного бізнесу, яку впроваджують із початку липня. Перші 37 із них отримали від держави кошти на відповідні рахунки. Серед таких молодий, навіть юний рівнянин Віталій Мусієвич: днями йому виповнилося лише 18. Це не заважає хлопцеві вчитися на машинобудівному факультеті Національного університету водного господарства та природокористування та одночасно створювати власний цех із металообробки. 

Хоч минув уже місяць нового навчального року, облаштування бомбосховищ у школах  Полтавщини триває. Місцева влада й адміністрації навчальних закладів намагаються робити все від них залежне, щоб, як обіцяв наприкінці літа у матеріалі «Знання здобути й живими залишитися» («УК» №186 за 27 серпня) начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін, забезпечити максимально безпечне та мінімально стресове навчання учнів 1, 2, 5 та випускних класів.

Попри зруйновану інфраструктуру та бойові дії на території Харківщини, спортивне життя краю не зупинялося. Спортсмени та їхні наставники продовжують роботу навіть далеко від дому і прославляють Батьківщину й рідний край. Про втрати та успіхи харківського спорту під час війни розповів начальник управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин АНАНЧЕНКО.

Війна швидко змінює пріоритети. Відтоді як почалося широкомасштабне вторгнення росіян в Україну, профспілкова організація освітян, як і інші громадські організації Черкащини, дуже змінилася, переформатувалася. Із перших днів спілчани допомагали військовим та потерпілим від війни. Спочатку визначалися, яку справу робити, щоб бути максимально корисними. Черпали інформацію з телемарафону, брали рахунки й надсилали зібрані волонтерами кошти для потреб воїнів бойових частин. Із часом зосередилися на конкретних потребах освітян та їхніх родин, яких зачепила війна.