АПК

У цьогорічній доповіді Верховного комісара ОБСЄ Кнута Воллебека йшлося про рівень бідності в Криму. Зокрема на півострові 43% домогосподарств мають доходи, нижчі від офіційного прожиткового мінімуму. Але найгірше живеться в селах, що розташовані у північних регіонах півострова, де майже 54% населення живе у бідності порівняно з 30% міського населення. Не краща ситуація і в тих населених пунктах, яким не пощастило з близькістю до Чорного моря — на всіх берега не вистачить. Тому одні села зникають з мапи півострова, а інші намагаються виборювати місце під сонцем. Зазвичай це відбувається завдяки активності людей, які там проживають, і їхньому бажанню змінити ситуацію на краще.  

Питання придбання наших чорноземів ніколи не порушувалось Піднебесною під час перемовин. На цьому наголосив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час прес-конференції, за підсумками вересневого візиту української делегації в Пекін. Річ у тому, що хтось запустив у китайських ЗМІ чутку, нібито агрохолдинг KSG Agro віддав китайцям 3 мільйони гектарів землі на 50 років у оренду. Вітчизняні мас-медіа підхопили цю «новину», дещо додали від себе і нажахали українців, повідомивши, що «китайцям почали продавати українську землю».   

Уряд готовий оприлюднити всі угоди, що діють у рамках Митного союзу, до яких може приєднатися Україна, відразу ж після завершення відповідного аналізу цих документів на рівні експертів. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час традиційного спілкування у соціальній мережі Фейсбук. «Тільки-но аналіз угоди буде закінчено, ті документи, за якими буде прийнято позитивне рішення, обов’язково будуть опубліковані для того, щоб усі промисловці могли з ними ознайомитися», — уточнив Микола Азаров. 

Цінова ситуація на споживчому ринку продовольства країни у січні—вересні нинішнього року мала дефляційний характер. При загальному індексі споживчих цін, який за 9 місяців ц. р. становив 99,4%, споживчі ціни на продукти харчування знизилися на 2,4%. Про це повідомив директор департаменту розвитку реального сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олег Пендзин на брифінгу в рамках прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України.  

Для того, аби безперешкодно торгувати з ЄС, триває активна робота з гармонізації технічних умов і регламентів, узгодження митних ставок та експортних квот на понад дві тисячі товарних позицій.  На сьогодні у Держстандарті на реєстрації перебувають 320 розроблених і відпрацьованих до норм ЄС  техумов і регламентів з 1,5 тисячі тих, що ще потребують гармонізації. «За рік-півтора закінчимо цю роботу, і допоможе нам у цьому Польща», — зазначив  очільник Мінагропроду Микола Присяжнюк під час нещодавньої зустрічі з журналістами, додавши, що торік Україна експортувала у країни ЄС 7,5 мільйона тонн збіжжя. 

«Голландський день молока» пройшов нещодавно в Маньківському районі на Черкащині. Назва заходу дещо незвична, але  за суттю правильна, адже з ким, як не з представниками  Королівства Нідерландів, де давно одержують рекордні результати в цій галузі, слід відверто спілкуватися, аби й самим досягти успіху? На своєрідному форумі, що його організували Посольство Нідерландів в Україні спільно з Українською асоціацією виробників молока і агроконсалтинговою компанією «Дикун» за сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства України, голландські та українські експерти ділилися досвідом догляду за молочною худобою та організації господарства. Учасники форуму ознайомилися із сучасними технологіями, матеріалами й устаткуванням для молочного сектору тваринництва.  

Те, що найвигадливішими у нас завжди були люди з невеликими статками, — незаперечний факт. Наприклад сучасні фермери: той, хто має пристойні кошти і ні в чому собі не відмовляє, — просто купує, приміром, дорогу закордонну техніку чи насіння сільськогосподарських культур елітних сортів за наявну готівку, не заморочуючись позичками і кредитами. Зовсім інша ситуація у дрібних і середніх господарствах.   Василь Левицький — емоційний та енергійний чоловік. Уже з першої хвилини спілкування притягує увагу якимось внутрішнім магнетизмом і глибокою селянською мудрістю. Хто-хто, а він, директор крохмального заводу, побудованого у с. Седнів Чернігівського району власними силами та з переконанням, що вирощену продукцію  слід переробляти на місці, знає, якими жорсткими і непередбачуваними бувають умови на аграрному ринку.

За останні роки Київська область з постчорнобильського депресивного регіону посіла перші позиції за більшістю показників соціально-економічного розвитку. Якщо ще 2009 року область взяла 300 мільйонів гривень позики на зарплати та пенсії і 100 мільйонів для інших потреб бюджетників, то торік Київщина перерахувала до державного бюджету 24 мільярди гривень. Цього досягнуто завдяки створенню максимально сприятливих умов для ведення бізнесу в регіоні та розвитку аграрної галузі. Про соціально-економічну ситуацію на Київщині ми ведемо мову з головою Київської облдержадміністрації Анатолієм  ПРИСЯЖНЮКОМ.  

Захід, який проходив за підтримки Мінагрополітики Криму та Торговельно-промислової палати автономії, вкотре зібрав велику кількість шанувальників цієї смачної та корисної ягоди. Виноградарі з різних регіонів України, Росії, Молдови, Узбекистану продемонстрували 287 сортів і нових гібридних форм винограду. Найкращі зразки були відзначені нагородами.  

У продовольчих магазинах не тільки обласного центру, а й міст і сіл Сумської області не можна не помітити розмаїття молочної продукції. Пригадую, як наприкінці 1980-х років випало побувати в Парижі. З яким захватом сприймалися продовольчі прилавки тамтешніх супермаркетів! Здавалося, що подібне багатство «молочки» неможливе у вітчизняних умовах. І нині, порівнюючи молочні прилавки 7—10-річної давності із сьогоднішніми, легко дійти висновку: продукції побільшало не тільки кількісно — зросла її якість. Вершкове масло, тверді сири, вершки, кефір, сметана тощо — все це представлено не в одному «ексклюзивному» варіанті, як було колись, а від 3-4 — до десятка і більше. 

Зерновий цінопад на 20—50% (залежно від культури) у липні-серпні не вселяє великої надії аграріям. Рекордний урожай 59 мільйонів тонн збіжжя (без урахування 14 мільйонів тонн олійних) може обернутися значними збитками для багатьох, особливо дрібних та середніх сільгоспвиробників. Найбільше, за оцінками експертів, постраждають аграрії Криму, Запоріжжя, Миколаївщини, Одещини, Херсонщини і Луганщини. Адже там через посушливу погоду зернові вродили не так рясно, як на решті території України. Навіть на зрошуваних територіях через високу вартість води є проблеми з рентабельністю вирощування агропродукції. Як наслідок, за оцінками Аграрного союзу України (АСУ), збитковість у цих регіонах становитиме 33—61%. Деякі сільгоспвиробники відмовляються обробляти орендовані площі на півдні, констатував голова АСУ Геннадій Новіков. 

За підрахунками експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), щороку сільгоспвиробники втрачають близько 2,6–3 мільйонів тонн овочевої продукції, або 27% валового її збору. І це без урахування картоплі. Так, 2,1–2,3 мільйона тонн плодів «гине» просто в полі, бо далеко не всі сільгоспвиробники мають де їх зберегти та можуть продати у сезон.