АПК

У багатьох країнах світу українська пшениця та кукурудза поза конкуренцією, каже аналітик міжнародних товарних ринків «ПроАгро» Артем Яремко. 

Ще не забулося, як уперше в своїй історії позаторік полтавські аграрії намолотили п’ять мільйонів тонн зерна. Виявляється, в ту саму річку можна увійти двічі. Той загальноукраїнський рекорд славні полтавці планують повторити і перевершити під час нинішніх жнив. Про це — наша розмова з директором департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергієм ФРОЛОВИМ.  

В області вже намолочено 650 тисяч тонн зерна, а буде понад мільйон тонн, прогнозує заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Роман Верещинський. За його словами, львівські аграрії намолочують з кожного гектара у передкарпатській зоні у середньому по 34,9 центнера. У господарствах багатьох районів, зокрема, Буського та Кам’янсько-Бузького, урожайність ще вища. Є господарства, де зібрано рекордний урожай: 80 (!) центнерів зерна з гектара. Таким урожаєм можуть похвалитись у ТзОВ «Агрокультура Захід» та «Агромарк-Юкей», продовжує Роман Верещинський. Це стало можливим завдяки високій культурі землеробства сільгосппідприємств, які не поскупились і вклали у кожен гектар 6 тисяч гривень замість 1,9 тисячі, які у середньому по області інвестували у ниву аграрії. І земля їм щедро віддячила.

За законопроектом «Про обіг сільськогосподарських земель», з яким Держземагентство почало ознайомлювати громадськість на своєму сайті у липні, пріоритетне право викупити землю у фізосіб з відкриттям ринку землі матимуть держава, місцеві ради і ДЗБ. Такі обмеження, за словами начальника управління ринку та оцінки земель Держземагентства Юрія Никитенка, потрібні, щоб зняти надлишок землі з ринку й убезпечитись від спекуляцій, наблизити ціни за гектар за допомогою банківських інструментів до середньоєвропейських.  

Перебуваючи з робочою поїздкою у Херсонській області, віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул провів низку нарад та побував на кількох об’єктах. Так, під час наради щодо виробництва в Україні сучасної сільськогосподарської техніки урядовець заявив, що в рамках Нацпроекту «Зерно України», ініційованого Президентом, на Херсонському машинобудівному заводі спільно із компанією «CLAAS» (Німеччина) розпочалося виробництво сучасних зернозбиральних комбайнів «Скіф-Тукано 440». «Відтепер наші аграрії зможуть працювати на якісній техніці українського виробництва. Це реальний приклад імпортозаміщення. Ми хочемо, щоб на виробах, які відповідають найвищим стандартам якості, — і на комбайнах, і на «Мерседесах» — був напис «Зроблено в Україні», — сказав віце-прем’єр.  

Підтримка національного виробника через низку державних цільових програм  повинна стати одним з найефективніших чинників інтенсивного розвитку економіки України. Саме таке завдання ставив уряд, ініціюючи їх створення. В аграрному секторі, зокрема, «Державна цільова програма реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року на підтримку українських сільгоспвиробників та підприємств машинобудівельної галузі» спрямована на  забезпечення українських аграріїв сільгосптехнікою вітчизняного виробництва через фінансовий лізинг. Цей документ на державному рівні підкріпили відповідними ресурсами — протягом  2010—2012 рр. на його виконання  було виділено 940,7 млн грн. Головними розпорядниками коштів, виділених на реалізацію програми, та виконавцями запланованих  заходів були Міністерство аграрної політики та продовольства України і ПАТ НАК «Украгролізинг». За їх рахунок придбано 5775 одиниць сільгосптехніки. В тому числі 211 зернозбиральних комбайнів, 560 тракторів та іншу сільськогосподарську техніку. 

Це стане можливим за рахунок зменшення логістичних витрат для зернотрейдерів при експорті зернових, перегляду ставок перевалки у портах та лінійних елеваторах. Про це учора під час прес-конференції повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. За його словами, це перший захід із відпрацьованих Мінагропродом спільно із зернотрейдерами та Міндоходів, що має підняти ціну на збіжжя та дати змогу сільгоспвиробникам заробити, а не піти у мінус.  — Якщо порахувати, то логістика на кукурудзі займає 40% від її вартості, на фуражній і продовольчій пшениці — близько 31%, а перевалка в Україні утричі дорожча, ніж у країнах Причорноморського басейну, — зауважив він, додавши, що при цьому важливо, аби зернотрейдери переклали економію зниження вартості логістичних витрат на вартість зерна для сільгоспвиробників. Щоб тут не було зловживань, Мінагропрод планує моніторити ринок. 

Порушення елементарних правил пожежної безпеки може призвести до знищення результатів титанічної праці хліборобів. Необережність із вогнем на пшеничному полі чи на току — кинутий недопалок, найменша жаринка з вихлопної труби автівки — може призвести до масштабної нищівної пожежі. Таке вже було торік на Запоріжжі: у Михайлівському та Куйбишевському районах вигоріло чимало збіжжя. Тому спеціалісти Головного управління ДСНС України у Запорізькій області приділяють особливу увагу контролю за протипожежним станом  на місцях збирання, переробки і зберігання врожаю, а також сільськогосподарської техніки. Щоб мінімізувати ймовірність виникнення пожеж, убезпечити хліб від вогню, регулярно здійснюють профілактичні рейди у господарствах регіону. Черговий захід організували на  елеваторах Оріхівського та Василівського районів.

Ситуація із тваринництвом в Україні непроста.  Навіть з огляду на зростання виробництва основних видів продукції — м’яса, молока, яєць 2012 року в країні, попри впровадження державних програм з підтримки сільгоспвиробників, не вдається наростити поголів’я великої рогатої худоби. Торішні  показники експорту українського м’яса — 20 тисяч тонн — порівняно з масштабами ввезення пригнічують. Про це повідомив голова департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства Андрій  Геть на виїзній  нараді з питань розвитку тваринництва  в регіоні на базі  ПАТ «Племзавод «Степний» у Заповітному Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області. Та,  за його словами, у Запорізькій області, попри несприятливий клімат, все-таки  знайшли важелі впливу на ситуацію і зуміли її істотно поліпшити.

Заготівельно-збутова мережа у сільській місцевості дасть змогу селянам мати стабільний дохід. Для її розбудови уряд планує протягом найближчих кількох років виконувати свою ініціативу «Рідне село». Саме її, за словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, планують  розпочати зі збирання та збуту молока і поступово розширювати асортимент. «Обговорювати ініціативу соціально-економічного розвитку «Рідне село» ми почали ще торік в усіх регіонах України. На сьогодні вже сформовано чітке бачення того, що в економічному сенсі являє собою цей проект, і які механізми його реалізації. Так, економічна основа ініціативи — заготівельно-збутова мережа, яку ми протягом кількох років маємо розбудувати у сільській місцевості на всій території України», — зазначив він. 

Про це Президент Віктор Янукович сказав під час зустрічі в Криму з головою Харківської обласної державної адміністрації Михайлом Добкіним. «Глава держави акцентував на необхідності докласти максимум зусиль, аби зберегти врожай. Це дасть нам можливість цього року поставити більше зерна, ніж у попередні роки, на міжнародний ринок і ще більше піднести авторитет України у цьому питанні», — сказав Михайло Добкін. Ідеться про допомогу великих агропідприємств із новітньою технікою невеликим господарствам, які не до кінця укомплектовані. За словами голови Харківської ОДА, під час зустрічі Президент наголосив, щоб штаби,  створені у кожному районі, оперативно допомагали технікою, яка вже відпрацювала в одних господарствах, зібрати врожай в інших.

Уже кілька тижнів Україна жнивує. Станом на 17 липня зібрано ранні зернові та зернобобові на площі понад 7 із 10,6 мільйона гектарів, або 68 %. Намолочено майже 20 мільйонів тонн зерна при середній врожайності 28 центнерів з гектара. Торік урожайність зернових на цей час була 21 центнер. Щодоби в Україні збирають зернові культури майже на 300 тисячах гектарів жнивного поля. Якщо врахувати нинішні темпи, то підрахунки свідчать, що збір ранніх зернових триватиме ще майже декаду. Про це на нараді в Полтаві повідомив директор департаменту землеробства МінАПК Олександр Демидов. Згідно з його інформацією, найбільше збирати залишається північним областям.