Економіка

Для закладання фундаменту економічного зростання в 2016 році треба стабілізувати ситуацію з допомогою наших західних партнерів, зміцнити курс  гривні, значно збільшити рівень резервів Нацбанку, повернути довіру населення до банківської системи. Про це на брифінгу, присвяченому 100 дням роботи на своїй посаді, зазначив міністр економічного розвитку й торгівлі Айварас Абромавичус. Проте він не заперечував, що через торішнє падіння обсягів виробництва майже у всіх галузях у 2015 році ця тенденція триватиме й надалі. 

Таку заяву під час брифінгу в Києві зробив міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. 

Невиважені кроки в реорганізації лісопереробної галузі Закарпаття наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років призвели до повного знищення меблевого виробництва в краї. Область розпрощалася з потужною мережею лісокомбінатів і деревообробних підприємств, на яких було зайнято близько 40 тисяч працівників. На довгі роки закарпатці забули про те, що здатні виробляти у себе меблі, причому найвищої якості. Про те, що за ними колись стояли в черзі тисячі покупців, хіба що згадували. 

Вітчизняний ринок авіаперевезень «штормить». Його обсяги впали на майже 40%. Крім того, про  закриття діяльності в Україні заявив на минулому тижні лоу-костер «Віззейр». Перевізник заявив, що з 20 квітня виконуватиме лише вісім рейсів з (та в) України через угорську Wizz Air Hungary, а саме: у Будапешт, Лондон, Кельн, Дортмунд, Гамбург, Катовіце, Ларнаку і Мюнхен. 

В Україні багато підприємств легкої промисловості виготовляють тканини, але на вітчизняному ринку домінує імпортний ширвжиток. При цьому новий Податковий кодекс дає підприємствам легкої промисловості зелене світло, звільняючи їх на 10 років від податку на прибуток.

Крім бойових дій на Донбасі, тут виникли й інші проблеми: аграрії області залишилися без фінансово-кредитної підтримки банків і державних програм у цій царині. Так, за словами директора департаменту агропромислового розвитку обласної військово-цивільної адміністрації Григорія Кравченка, проблема пояснюється побоюванням банків та представників Аграрного фонду України працювати з територіями, де донедавна тривали бойові дії. Тож сільгосптоваровиробникам на підконтрольній уряду території доводиться розраховувати лише на себе та власні заощадження, щоб нормально провести посівну. Та роботи ведуть вчасно будь-що-будь. 

У нашій країні часто виникають кумедні ситуації. Якщо вони стаються у повсякденному житті, то їх можна звести на гумор. Але коли такі парадокси з’являються у законодавчій площині, то від цього насамперед потерпають пересічні громадяни. І тут уже не до жартів. Як, скажімо, з військовим збором 1,5% під час купівлі-продажу валюти.  

За 2014 рік частка Національного банку в загальному обсязі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що перебувають в обігу, зросла з 58% до 69,5%, до 318,1 мільярда гривень. Випуск грошей в обіг шляхом монетизації Нацбанком значних обсягів держоблігацій для фінансування бюджетного дефіциту створює в середньостроковій перспективі істотний ризик для цінової стабільності. 

Чернівецька облдержадміністрація оголосила Буковину зоною птахівництва. Не через якісь надзвичайно сприятливі умови для курей та індиків. Просто останнім часом приватні інвестиції стрімко розвивали галузь, забезпечуючи владі хороші звіти.  А ось у м’ясо-молочному скотарстві показники рік у рік гіршають, хоча, як не крути, його роль у виробництві необхідних продуктів харчування провідна.  

Завжди цікаво бути у тих господарствах, які  нагадують колишні колгоспи: не показові або занедбані, а колгоспи-трудяги, котрі дбали про своє село та годували державу. Тепер вони  зберегли структуру виробництва, кадри, а також добру традицію — керівник має бути місцевий і досвідчений. 

Донецький шахтар із солідним підземним стажем про свою трудову біографію каже дуже лаконічно: «Дві «Шахтарські слави», одна підземна пожежа, два переломи, група інвалідності та чотири місяці без пенсії». А нинішній стан справ гірник, який знає справжню ціну чорного золота, коментує не без чорного гумору: «Ми пережили «реструктуризацію» вугільної галузі, витримали кілька так званих реформ, але, виявляється, це дрібниці порівняно з «республікою».   

Численні розмови серед науковців, практиків, політиків та й у громадянському суспільстві про те, що наша держава, володіючи найродючішими ґрунтами (чорноземами), спроможна прогодувати півсвіту, на жаль, можна ставити під сумнів. Адже через нераціональне і безсистемне використання земель та недотримання вимог щодо охорони ґрунтів в Україні відбувається істотне зниження їхньої природної родючості й постійна деградація, різноманітне забруднення й фізичне зменшення площ сільгоспугідь.