Україна розраховує підписати кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на загальну суму 308 мільйонів доларів для модернізації магістрального газопроводу Уренгой—Помари—Ужгород у вересні цього року. Про це розповів міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький під час прес-конференції за підсумками «круглого столу» «Розвиток газового ринку України», що відбувся у Брюсселі за участі єврокомісарів.
Модернізація передбачає реконструкцію української ділянки газогону. За словами очільника енергетичного відомства, загальний обсяг інвестицій в першому етапі оцінено 519 мільйонами доларів. 

Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки Мінрегіону передбачено 46,9 мільярда гривень на заходи, які впроваджуються в галузях будівництва та ЖКГ. В рамках програми міністерство проводить 36 заходів, з яких 8 стосуються забезпечення громадян доступним житлом, 22 – підвищення якості послуг ЖКГ, 6 — програм регіонального блоку. Про це повідомив міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Темник під час прес-конференції, яка відбулася в понеділок у Будинку уряду.

— Для реалізації цих заходів проведено низку погоджувальних нарад під головуванням першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова та віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула. Уже розроблено 19 уніфікованих техніко-економічних обгрунтувань (ТЕО) на загальну суму 32,5 мільярда гривень, які буде впроваджено у всіх регіонах України. Також розроблено ТЕО проектів щодо залучення кредитів під державні гарантії на суму 14,9 мільярда гривень. Ці ТЕО передано на опрацювання Укргазбанку, який закріплений за Мінрегіоном, для вирішення питання можливості надання для реалізації цих проектів кредитних коштів, — зазначив Геннадій Темник. 

Аби впоратися з перевезенням відпускників, на залізницях України триває підготовка пасажирського господарства до роботи у літній період.  Планується підготувати 4532 вагони, з яких 138 буде відремонтовано капітально та 362 — реанімують у депо. Це означає, що вагони  не лише пофарбують і освіжать їхні кузови, а й оновлять інтер’єр та внутрішнє оснащення, в тому числі електричне та холодильне обладнання. У залізничників уже є необхідний запас матеріально-технічних засобів, вузлів і деталей вагонів. 

Те, що стан наших доріг подекуди перебуває на тому рівні, про який у народі кажуть «і вмерти не здужає», — не новина. Але їдучи з Чернігова до Ріпкинського району, мимоволі звернула увагу на зовсім вражаючу картину: вся траса поцяцькована плямами, неначе леопардова шкура. Таке враження, що на дорогах завівся таємний шанувальник клаптикових ковдр. Або прихильник стилю хай-тек зупинився на самому початку робіт, махнувши рукою: «Хай так!» 

Нещодавно за ініціативою Міжвідомчої комісії, яка займається підготовкою пропозицій щодо ухвалення невідкладних заходів по завершенні будівництва проблемних об’єктів житлового будівництва при Мінрегіонбуді, внесено зміни у чинне законодавство в частині посилення прав інвесторів. За словами голови комісії, заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Дмитра Ісаєнка, для цього  оформлюватимуть  типову форму договорів про участь у Фонді фінансування будівництва (ФФБ), використання місцевими владними органами контролю за діяльністю забудовників за умови залучення коштів інвесторів (фізичних осіб).  

Заставна нерухомість, яка перебуває у власності банків, останнім часом дуже цікавить наших громадян. І це цілком зрозуміло — ціни на такі квартири наразі в середньому на 10—15% нижчі, ніж на ринку. А є і більш «економні» варіанти.
Але, придбавши таке житло, можна вскочити в халепу: така фізособа може довго та нудно судитися із колишнім власником квартири і втратити свої гроші. Ось чому, як зазначає незалежний експерт ринку Вадим Руденко, треба перед укладанням договору про купівлю-продаж такого житла добре вивчити документи та залучити до процесу фахівця. 

 Рибній галузі в Україні явно не щастило. Протягом останніх двадцяти років вона була для уряду, як валіза без ручки. Центральний орган, який мав управляти всіма процесами та сприяти розвитку рибної промисловості, постійно реорганізовували, то піднімаючи, то понижуючи в статусі. Спершу це було міністерство, потім держкомітет, далі —департамент, що входив до складу Міністерства АПК, потім знову держкомітет. Це в свою чергу не могло не позначитися на роботі галузі загалом. Як наслідок, виробництво риби легальними підприємствами скорочувалося, натомість зростав вилов тіньовими структурами. Дійшло до того, що, за даними експертів, на одну тонну риби, виловлену артілями та рибпідприємствами, припадало майже три тонни продукції, «вичерпаної» з внутрішніх водойм браконьєрами.   

Торік —  попри те, що світові фондові індекси зростали, —  національні індикатори ринку цінних паперів стали аутсайдерами, втративши 35% вартості. Акції вітчизняних підприємств, у які вкладають кошти інституціональні інвестори, зокрема і недержавні пенсійні фонди (НПФ), істотно подешевшали. Середня дохідність НПФ за 2012 рік становить 8,2% (за винятком дохідності корпоративного фонду НБУ, яка, за даними Нацкомфінпослуг, досягла 6,2%). На фондовий ринок негативно вплинули й податкові новації, зокрема введення акцизу на операції з відчуження цінних паперів. Про невдачі та здобутки вітчизняного ринку недержавних пенсійних фондів розповідає віце-президент компанії з управління активами «КІНТО» Анатолій Федоренко, який був одним із розробників Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення». 

Для Одеси вільна економічна зона (ВЕЗ) — це, крім іншого, ще й певний історичний символ процвітання, що походить від запровадженого ще 1817 року режиму порто-франко, який сприяв тодішньому піднесенню міста. Втім, навіть згадуючи славні діяння градоначальника графа Ланжерона, нинішні апологети вільної зони, звісно ж, роблять акцент на її суто економічних перевагах, як-то залучення інвестицій та створення точок зростання для всієї економіки країни. 

Пізня весна, що настала лише у другій половині квітня, таки змусила хліборобів трохи похвилюватися.
— Тільки вийдемо в поле, — розповідає директор Богуславецького СТОВ «Прогрес», що в Золотоніському районі на Черкащині, Василь Лисенко, — так і загрузнемо.
Нарешті після кількох тижнів очікування земля підсохла й прийняла у своє лоно насіння, що його ретельно підготували аграрники. Ранні зернові та кормові культури посіяли швидко, адже тепла днина блискавично забирає вологу із грунту. Кожен хлібороб знає, наскільки це важливо для майбутнього врожаю. А що він неодмінно буде вагомим, Василь Федорович, як і його колеги, впевнені. Бо не перший рік господарюють на землі. Тут навіть в не дуже сприятливі роки, яким видався й минулий, одержують стільки збіжжя, що вистачає й на продаж, і, головне, на забезпечення кормами свого головного цеху — тваринницького.