— Нещодавно зіткнувся з абсолютно абсурдною ситуацією. Податківці оштрафували підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «Цехаве Корм ЛТД», яке займається виробництвом біодобавок до кормів для тварин, на майже мільйон гривень через те, що вони споживали послуги закордонних консультантів, — розповідає адвокат Анатолій Гасюк. — Податкова припустила, що цих консультацій взагалі не було. Тоді підприємство надало у ДПІ Печерського району м. Києва звіти консультантів із зазначенням їхніх імен і прізвищ, копії паспортів з позначками про перетин митного кордону України тощо, а також документи, що підтверджують, хто саме в компанії скористався послугами іноземних фахівців.

Цього «яблучного» року садівники Черкащини зібрали понад 20 тис. тонн плодів і ягід. Самих же яблук, за словами начальника відділу рослинництва головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Василя Харченка, одержано майже 18 тис. тонн, чого достатньо для забезпечення потреб споживачів області. Ці дані, однак, попередні, й до того ж, не враховують урожаїв фермерських та присадибних господарств.  
На Черкащині вже сформувався потужний сектор великих садівничих господарств із площами від 100 га і більше. Успішно працюють понад 60 великих сільськогосподарських і фермерських підприємств.

«Завод зупинено. Прохідна зачинена», — таким оголошенням на склі дверей, якими ще недавно проходили тисячі працівників підприємства, зустрів нас, журналістів, Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ). Ще гнітючіше враження справляють порожні цехи унікального, одного з найбільших у Європі, виробника феросплавів і єдиного, що виплавляє весь асортимент цієї продукції та металевий марганець. Точніше, виплавляв, оскільки з 1 грудня завод зупинено. Як, до речі, і Стахановський завод феросплавів (СЗФ) — головне бюджетоутворююче підприємство міста, в якому воно розташоване. Навіщо і кому це вигідно? Відповідь на ці запитання ми намагалися одержати, спілкуючись із керівництвом та працівниками ЗЗФ.

«Українські вугледобувні підприємства плануємо продавати за інвестиційні зобов’язання і одну гривню. Починатимемо вже наступного року», — так висловився голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Олександр Рябченко. Цей процес проходитиме за новою для України процедурою. Передбачається, що збиткові шахти продадуть за символічну ціну, а змагання між покупцями полягатиме в тому, хто більше вкладе у розвиток підприємств.  

За 11 місяців цього року столичні платники податків перерахували в бюджет понад 29,9 мільярда гривень. Порівняно з аналогічним періодом торік казна додатково отримала майже 5,7 млрд, повідомила очільник Державної податкової служби у м. Києві Ірина Носачова. Зокрема на 25% збільшилися надходження від ПДВ, на 23 — зріс показник сплати податку на прибуток, на 18 — податку на доходи фізичних осіб. А до бюджету Києва надійшло 7,5 млрд грн, майже на 1,4 млрд або на 23% більше, ніж у 2011-му. 

Із 1 січня 2013 року набере чинності законодавча норма (зміни до постанови Нацбанку №502 від 12. 12. 2002 року), за якою фізособи мають пред’являти внутрішній український паспорт під час купівлі й продажу валюти. Про це нещодавно повідомив директор департаменту з управління валютним резервом і здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку Олександр Дубихвіст. Це значно знизить попит населення на інвалюту, переконаний він (її «вигрібають» з ринку пересічні українці, намагаючись відкласти на «чорний» день. — Авт.). Крім того, це чи не найголовніший метод боротьби з тінізацією ринку обміну валют. До нього останнім часом долучився й інший — можливе введення збору з продажу валюти. Однак усе по порядку.

Фактично нову «новорічну» норму щодо паспортизації обміну валют як українці, так і закордонні гості нашої країни вже виконували протягом певного часу (з жовтня 2011 року). 

«Ми — власники паїв — фактично безправні сьогодні, — скаржилися селяни заступникові голови Держземагентства Євгенові Берднікову, сподіваючись знайти правду і захист під час «гарячої» урядової телефонної лінії. — На продаж земель сільгосппризначення діє мораторій, тож ми не можемо реалізувати своє право власності. Мусимо терпіти таке ставлення орендарів і схиляти голови перед черговим бізнесменом».
Не менше проблем і у власників паїв, які нині проживають у великих містах і не мають змоги контролювати використання своєї землі. Вони теж не проти продати землю і допомогти дітям або онукам. 

Ця зустріч стала підсумком всеукраїнського громадського обговорення (ініційованого Асоціацією платників податків), що проходило у жовтні — листопаді 2012 року.  Його учасники — підприємці з усіх регіонів країни, громадські організації, представники різних гілок влади, науковці, експерти окреслювали недоліки податкової системи й висловлювали думки щодо вдосконалення адміністрування податків і надання послуг платникам. 

Українська асоціація інвестиційного бізнесу 10 грудня звернулася до Президента Віктора Януковича з проханням не підписувати деяких змін до Податкового кодексу та вжити заходів для недопущення руйнації фондового ринку та погіршення стану багатьох сегментів фінансового ринку і реального сектору економіки. Йдеться про застосування права вето до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів», прийнятого парламентом 6 грудня нинішнього року.

Як наголошується в листі, цим документом замість змін до адміністрування податків вводиться новий податок — акцизний — на операції з відчуження цінних паперів (далі — ЦП) і деривативами та коригується існуючий режим їх оподаткування. 

По суті, законом вводиться подвійне оподаткування операцій з ЦП: діятиме особливий податок на їхнє відчуження і податок на прибуток за такими операціями. Це призведе до невиправданого зростання фіскального навантаження. І замість очікуваної детінізації цієї діяльності та наповнення держбюджету матимемо протилежні наслідки, а саме знищення ринку корпоративних ЦП, оскільки сумлінні платники податків інвестори автоматично втрачають ліквідність своїх інвестицій.  

У  травні 2008-го, через 14 років переговорного процесу, наша держава вступила до СОТ. І нещодавно заявила про бажання переглянути тарифні ставки ввізного мита.  
Цікаво нині переглядати указ попереднього глави держави від 08. 02. 2008 р. про відзначення державними нагородами 41 «героя боротьби за СОТ». Вступ був рішенням політичним, але СОТ — це торговельна організація, де першу скрипку мала б грати все-таки економічна мотивація (можна пригадати досвід СРСР, який на догоду політичним інтересам підтримував матеріально «дружні режими» світу, що, зрештою, стало не останньою причиною поразки у «холодній війні»).