Економіка

Військове вторгнення Росії, бойові дії на Донбасі, брак вугілля і, як результат, — зупинка більшості енергоблоків теплових електростанцій. На тлі цих подій вимальовується особлива роль атомної енергетики як рятівника від темряви. У цей складний для країни час українські АЕС працюють як швейцарський годинник. У цьому днями переконалися журналісти під час прес-туру на Южно-Українську АЕС. Станція повністю забезпечена ядерним паливом: крім російського, в режимі дослідної експлуатації на 3-му енергоблоці працюють касети американської компанії Westinghouse. Енергоатом планує поширити експлуатацію палива й на інші енергоблоки АЕС. 

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський під час урядової відеоконференції з регіонами. Адже на сьогодні аграріям і без того важко працювати, їм треба полегшити життя, скасувавши надмірну кількість дозволів, отже й зайві витрати. На сьогодні документ ще доопрацьовують. У ньому визначено 24 цілі, над кожною з яких  працює окрема робоча група із залученням  вітчизняних та закордонних експертів, представників науки, громадськості й бізнесу тощо. Вийти на фінішну пряму планують до  15 червня, а до 10 липня — узгодити остаточний варіант стратегії. 10 липня документ потрібно подати на розгляд Кабміну, а 15-го — Національної ради реформ, уточнив Ярослав Краснопольський. Тож до кінця червня слід провести громадські обговорення документа й узгодити усі спірні питання.

Високі світові ціни на енергоносії та залежність багатьох країн від їх імпорту, а також зміна клімату стимулюють вкладання великих коштів у розвиток відновлюваних джерел енергії. Як альтернатива до мінерального палива виступає біопальне, а це передусім біодизель, біоетанол та біогаз. 

Спиртовий завод в Лужанах, бюджетоутворюючий для Кіцманського району Буковини, готується випустили першу партію біопального. В ДП «Укрспирт», в якому він є виробничим підрозділом (з офіційною назвою «Лужанське місце проведення діяльності»), сподіваються, що робота буде стабільною і успішною. Для цього оперативно провели технічне переоснащення підприємства. 

Того дня, коли я мав зустрітися із генеральним директором — художнім керівником театру, народним артистом України, Героєм України Михайлом Резніковичем, у Російській драмі йшла вистава «Джульєтта та Ромео». Шекспір цікавий глядачам будь-якого віку за будь-яких часів, тож зупинився на кілька хвилин біля театральної афіші. Прізвище Кирила Ніколаєва в ролі Ромео було мені не знайоме.

У такий непростий для країни час кожне підприємство має  ідентифікувати себе в цьому світі, визначитися, що і як робити заради майбутнього. Про це сьогоднішня розмова з головою наглядової ради ПрАТ «СНВО «Імпульс» Володимиром Єлiсєєвим. 

«Цінності — шлях до безпеки (29-та історія свободи)» — із такою назвою стартував 8-й Київський безпековий форум. На вулиці Набережно-Хрещатицький у Fairmont Grand Hotel англійською та українською мовами лунали думки політиків, урядовців, експертів із понад 20 країн щодо збереження миру й відновлення цінностей у Європі та Чорноморському регіоні. Гості столиці розвивали сценарії розвитку подій в Україні та Європі, накреслювали прогнози осяжного майбутнього в геополітиці. А ось доленосних рішень не приймали. Цей форум — лише платформа для дебатів і обміну досвідом. Цього року він стосувався розбудови системи в Європейському Союзі й НАТО та моделі, за якою Україна зможе формувати свою історію свободи.

Після тривалого процесу обговорення нещодавно Верховна Рада України ухвалила закон, який дає право пропонувати клієнтам банків депозити без можливості їхнього дострокового зняття. По суті, законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів)» депутати опрацьовували ще з кінця 2014 року. 

Заховавшись у свіжій зелені садків, ніби потонувши у казковій мальовничій долині, звідки визирають біленькі чепурні будиночки та золоті бані новозбудованої церкви, Богуславець живе щоденним напруженим життям, яке важко до кінця зрозуміти людині, далекій від села. Тут прокидаються рано на світанку, люди йдуть на ферму, тракторну бригаду. Пізніше вранішню тишу бентежать учні місцевої школи, що, весело підстрибуючи, прямують до свого навчального закладу. Потім усе стихає. Тільки прошелестить авто директора місцевого СТОВ «Прогрес» Василя Лисенка, який уже багато років поспіль дає лад усьому господарству та селу, що стало для нього рідним.

Після заяви Президента України про необхідність визначитися з ринком землі сільгосппризначення у країні розпочалися жваві дискусії. При цьому одні учасники обговорення ратують за скоріше запровадження ринку землі, другі вважають, що до цього ще слід добре підготуватися, а треті виступають проти купівлі-продажу землі. А між тим, українське село — колиска нашої культури і духовності гине. З мапи України щезають цілі села. Молодь покидає їх — їде у міста або емігрує в успішніші країни. Тому рятувати українське село потрібно негайно, поки там ще залишилося хоч трохи людей. 

Мабуть, найголовніша та найболючіша проблема банківського ринку — валютні іпотечні кредити, які за умови різкого здешевлення гривні стали непідйомними майже для всіх верств населення. 

Нарешті з вуст нинішнього керівництва держави звучать заяви про пріоритетність аграрної галузі, чого не спостерігалося досі. І якщо нині потенціал АПК країни в середньому використовують на 50%, то 100% рівня можна досягти, лише активізувавши реформи з урахуванням пропозицій науки.