Екологія

Лісова галузь на Волині — одна з найпотужніших та найважливіших, тож перебуває під пильним оком громадськості. Щоб чуток навколо неї було якнайменше, лісівники співробітників ЗМІ запрошують у гості часто: і проблеми озвучити, і досягненнями поділитися. Тож нещодавно журналісти мали чергову нагоду подивитися цю «кухню» та «проінспектували» одне господарство. 

Степова південна область України небагата на лісові масиви. Натуральних комплексів, за окремими винятками, тут немає. Ліси на Миколаївщині з’явилися лише завдяки праці спеціалістів, працівників галузі лісового господарства. Завдяки злагодженій, повноцінно організованій роботі та державному фінансуванню площа земель державного лісового фонду області зросла за останні 50 років більш ніж у п’ять разів та становить 84 тисячі гектарів. На жаль, нині галузь опинилася у безвиході. Через брак будь-якого державного фінансування в цьому році та примарні перспективи на рік наступний працівники лісогосподарських підприємств області вийшли на попереджувальну акцію протесту, щоб привернути увагу до своїх проблем та до галузі, яка потребує термінового «лікування». 

Відтоді, як у селищі Білики Полтавської області запрацював свинокомплекс на майже 60 тисяч голів, життя п’яти тисяч людей перетворилося на жахіття. Свинські аромати не дають їм дихати. На жаль, це далеко не єдиний випадок, коли агропромислові або інші виробництва нищать звичний уклад життя людей і руйнують їхнє здоров’я. «УК» писав про таке не раз. Узяти хоча б ситуацію у селі Шульгівка, що на Дніпропетровщині, де, попри протести громади, звели потужну норкоферму («Замість національного парку — забійний цех?», 8 вересня 2015 року).

Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства з більшості показників посідає лідерські позиції серед 25 регіональних управлінь лісової галузі України.  Про роботу сумських лісівників та її результати напередодні професійного свята кореспондентові «УК» розповідає начальник управління Віктор ЧИГРИНЕЦЬ. 

Волинські лісівники роком роботи задоволені. Досягнення вважають показовими, тож результати фінансово-господарської діяльності підвідомчих підприємств облуправління лісового і мисливського господарства за період із серпня 2015-го по серпень 2016-го винесли на загал. 

Велика біла чапля поправила дзьобом кілька пір’їн свого ошатного (недарма її називають ще чепурною) вбрання, глянула на нас блискучим жовтим оком, ліниво піднялася у повітря і неквапом полетіла у своїх пташиних справах. А ми залишилися милуватися білим лататтям у величній, порослій безкраїми очеретами заплаві чарівної річечки з милим ім’ям Хохора. Тече річечка територією майбутнього Дніпровсько-Тетерівського національного природного парку (НПП). У тому, що ці 30 тисяч гектарів між Здвижем, Тетеревом і правобережним верхів’ям Київського водосховища варті такого високого статусу, репортерська група «УК» днями переконалася на власні очі. 

Майже 40% території Коростишівського району Житомирської області (38,2 тисячі гектарів) займають ліси. Це багатство робить місцину  привабливою та популярною не лише для відпочинку (на знаменитому каньйоні поблизу Коростишева нині знімають навіть художні серіали), а й для бізнесу: вироби з деревини та лісоматеріали є одним із головних видів продукції, яку район постачає на внутрішній ринок та за кордон. Більшість  цієї продукції виробляють  на ДП «Коростишівське лісове господарство», яке працює з 1936 року. Нині загальна площа держлісгоспу становить 24 810 гектарів, з яких 21 486 вкриті лісами. До складу підприємства входять п’ять лісництв, автоколона, лісопереробний комплекс у Мамрині поблизу Коростишева та нижній склад на залізничній станції «Степок». На території лісового господарства розташовано чотири об’єкти природно-заповідного фонду: «Галове болото», «Конвалія», «Боброве болото» та «Івницький парк». 

Деяких інвесторів давно цікавить будівництво сонячних електростанцій в зоні відчуження ЧАЕС. Але досі цьому заважала заборона ведення тут майже всіх видів діяльності. Нині перешкоду подолано: до депутатських канікул Верховна Рада встигла ухвалити Закон № 4437 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», поданий Президентом України. Постійний супровід законопроекту здійснювало Мінприроди. 

Унікальний природний комплекс, одне із семи чудес України Бузький Гард на Миколаївщині в разі підняття рівня Олександрівського водосховища може назавжди сховати вода. Про цю проблему «УК» писав неодноразово, бо вона викликала великий резонанс у суспільстві. До акцій захисту Бузького Гарду від підтоплення приєдналася сила-силенна небайдужих людей. 

Гербарій Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича визнано національним надбанням — так високо відзначено його наукову та історичну цінність. У країні шість таких іменитих гербаріїв. До того ж чернівецький — один з найдавніших. Його почали створювати у 1877 році разом з відкриттям університету. 

У суспільстві обговорюють питання збільшення природно-заповідного фонду (ПЗФ) та створення національних парків. Україна зобов’язалася до 2020 року розширити площі природно-заповідного фонду до 15% загальної території країни за рахунок різних типів ландшафтів. Тож створювати такі об’єкти тільки на території лісів не зовсім коректно. 

Після затяжних дощів ріки й потоки на Закарпатті переповнюються і несуть сміття. З гір у долину змиває десятки тисяч пляшок, предметів, які не тонуть. Згодом на кущах уздовж берегів висять тисячі поліетиленових пакетів, що не додає ландшафтам мальовничості.