Кілька років тому приятель мого чоловіка взяв у борг у кредитній спілці понад 100 тисяч гривень. Мій чоловік був його поручителем. Я про цей борг нічого не знала, ніяких документів не підписувала, та й взагалі присутньою при цьому не була. Аж ось нещодавно до мене на роботу приїхали представники тієї кредитної спілки. Вони шукали приятеля мого чоловіка, який зник і борг не виплачує. Показали мені документи, на яких нібито стоїть мій підпис. Я їм чітко сказала, що про борг не знала, підпис на документах не мій. Про це я, разом з юристом, написала лист до тієї установи. Згодом до мене приїздили представники прокуратури, які також розшукували приятеля чоловіка. З усього виходить, що сплату цього боргу хочуть повісити на мене. Ніби поручителем була я, а не мій чоловік. Та це ж дуже велика сума, я не маю таких грошей. Працюю медичною сестрою в районній лікарні. До всього, чому я маю сплачувати борг, якого не робила? Один чоловік його взяв, другий за нього поручився, а мені доводять, що я також була поручителем, і змушують безневинну жінку за всіх розплачуватися. Тому хочу дізнатися, чи законно буде, якщо мене змусять сплачувати цей борг? Або якщо я не зможу заплатити, чи будуть мене переслідувати за законом? Куди можу звернутися за захистом своїх прав? Н. КАРБАН, м. Новоукраїнка Кіровоградської обл.
Нам пишуть
Я працюю на посаді головного спеціаліста обліку та фінансів виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області. У травні 2011-го мені виповнилося 55 років і я оформила трудову пенсію. Піти на заслужений відпочинок як посадовець не змогла, адже мені для цього не вистачало стажу. Проте у липні 2012-го мій стаж став достатнім, аби піти на пенсію держслужбовця, він становив 10 років. Чи маю я право переоформити трудову пенсію на пенсію державного службовця? О. ДУБИНА, м. Теплодар Одеської обл.Ф
Працюю на посаді бухгалтера з 1 лютого 2011 року. Посадові особи, відповідальні за нарахування заробітної плати в періоди до 1 лютого 2011 року, звільнилися. На підприємстві було проведено внутрішній аудит і встановлено переплати заробітної плати за період 2008—2010 років. Прошу повідомити, яким чином і хто повинен відшкодувати переплату заробітної плати за співробітників, що працюють, та тих, які звільнилися? Т. УШАКОВА, м. Жовті Води Дніпропетровської обл.
Державне підприємство «Водозабір», що на Рівненщині, вже певний час перебуває на межі банкрутства. Колектив потрапив у нетипову ситуацію, коли і продовжувати роботу неможливо, і зупинити її — також. Суть нашої проблеми полягає в тому, що державне майно цього об’єкта централізованого постачання питної води не підлягає розпродажу, а може лише безперервно використовуватися за цільовим призначенням. Через те, що основні агропромислові споживачі води з різних причин зупинилися та перестали споживати воду і платити за неї, «Водозабір» повністю втратив платоспроможність, не має можливості навіть виплатити своїм працівникам зароблену зарплату. Працює це підприємство (подає воду, хоча має ще багато функцій) з 2009 року за межами правового поля. А з квітня 2010 року ще й залишилося без керівника. Немає можливості виконувати регламентні роботи, існує реальна загроза відключення електроенергії за борги. Працюємо в облозі судових позовів, в стані проголошеної рік тому ліквідації підприємства, яка нічим так і не закінчується. З цього приводу, аби врешті хоч якось розв’язати проблему та отримати заборговані нам гроші, зверталися до багатьох інстанцій. Та вже майже три роки питання так і не вирішується. І не відомо, коли нам виплатять заборговану зарплату та чи виплатять її взагалі. Підкажіть, де таким, як я, працівникам рівненського «Водозабору» шукати правди і хто нам допоможе? П. ЗАХАРЧУК, м. Сарни Рівненської обл.
Нашу родину — мене, мою матір і дочку — після аварії на Чорнобильській АЕС відселили з 10-кілометрової зони. І попри те, що ми втратили рідну домівку і здоров’я, й досі доводиться жити в нелюдських умовах. Хоч коли нас відселяли, обіцяли створити всі належні умови для нормального життя таких, як наша, родин. І що ж маємо нині? Жити доводиться у невеличкій двокімнатній хрущовці. Вже другий рік у квартирі немає опалення. Взимку дуже холодно, від цього постійно болять голова і горло, терпнуть руки й ноги. У квартирі ходимо у верхньому одязі. Моя мама — людина похилого віку, інвалід, кілька разів падала і травмувалася, бо від холоду втрачала свідомість. До того ж стіни у помешканні вкриті грибком, а ще — протікає дах. І це також дуже негативно відображається на нашому й без того підірваному здоров’ї. А за втрачене здоров’я нам не виплачують ні копійки. Також одного разу не отримували путівок на оздоровлення. Моя мама — інвалід по зору, ветеран війни і праці, учасник бойових дій і потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС. А моя дочка в перші дні після аварії перебувала у 3-кілометровій зоні, що істотно підірвало її здоров’я. Але чиновники на це не зважають. Чи дочекаємося коли-небудь справжньої допомоги від держави? Г. ЦИМБАЛІСТ, селище Іршанськ Житомирської обл.
Сумчанин Роман К. давно примірявся до покупки нового телевізора. Хотілося, щоб він був і не дуже дорогим, однак відповідав усім запитам і навіть забаганкам… Зрештою, в Інтернеті натрапив на заманливу пропозицію. І розмір діагоналі той, що потрібно, і технічні характеристики, і ціна. Остання — не з маленьких, майже 15 тисяч гривень. Однак, як кажуть у таких випадках, не такі ми багаті, щоб купувати дешеві речі.
Я одинока мати, інвалід ІІ групи загального захворювання. Також разом зі мною живе моя мати, якій 82 роки, учасник війни, лежача хвора людина. Коли мій син навчався у школі, певний час я отримувала соціальну допомогу та допомогу як одинока мати. А потім раптово їх виплачувати перестали. Коли я поскаржилася, їх виплатили за кілька місяців. Потім суттєво ці допомоги зменшили. А зрештою, коли хлопець вступив до вишу, їх взагалі відмінили. І коли він навчався в аспірантурі, ми нічого не отримували також. Хоч я документально доводила, що родина моя малозабезпечена, змушені жити на мою невелику пенсію, ніхто до мене не дослухався. Хочу дізнатися, чи це було правомірно? Р. СЕРБЕНЮК, м. Вінниця
Хочу дізнатися, яка процедура видачі нового паспорта замість утраченого документа і як довго вона має тривати? Певний час тому з місцевого центру «Відкрите серце» надіслали запит до голови міста Олександрії, аби допомогти двом людям, які потрапили в складні життєві обставини, відновити втрачені документи. Адже одному з них прийшов час оформляти пільгову пенсію, друга перебуває у центрі соціальної реабілітації і самостійно зробити цього не може. Проте цей запит був перенаправлений до місцевого відділу внутрішніх справ, а питання й досі залишається невирішеним. Підкажіть, будь ласка, куди слід звернутися, аби пришвидшити процес та розв’язати цю проблему? В. ДЕМЧЕНКО, м. Олександрія, Кіровоградська обл.
Живу в селі, маю роботу, але зарплата дуже мала. Єдина надія на виживання моєї родини — на земельний пай, який здаємо в оренду. Проте нам із сусідами не зрозуміло, чому одні орендарі платять одну суму, другі — іншу. Від чого це залежить і чи це законно? Також хочемо знати, чи є закон з цього приводу, яким мають послуговуватися всі орендарі. А ще дуже багато незрозумілого у виплаті орендної плати після переоформлення спадщини на землю. І ніде не можна добитися правди. Деякі агрофірми оплачують за три останні роки, інші — з того часу, коли оформив спадщину в нотаріуса. А є й такі, що видають орендну плату тільки після оформлення угоди. Але ж не з вини власника землі інколи переоформлення документів щодо спадщини триває по кілька років. Будь ласка, надайте детальне роз’яснення з цих питань. Т. ЧЕЛАПКО, село Новобіла Луганської обл.
Нещодавно у вашій поважній газеті прочитав інтерв’ю з директором департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Миколою Шамбіром. Особливо мене зацікавив момент, де він розповідав, що з 1 травня 2012 року було збільшено розміри підвищення пенсій учасникам війни. Проте, на жаль, не вказано документ (закон, указ Президента, постанова Кабміну тощо), яким це регламентується. Намагався знайти цю інформацію в Інтернеті, та марно. Запитував у сусідів, друзів, знайомих, але вони теж не знають. Ось і попросили мене звернутися до газети, можливо, ви нам допоможете. Тому прошу на сторінках «Урядового кур’єра» дати мені відповідь на запитання, яким законодавчим актом це регламентується та що конкретно там зазначено. Заздалегідь вдячний. М. КАЗАРІН, село Зорівка Херсонської обл.
Будинок, у якому проживаю з 1996 року, був, на мою думку, неправильно спроектований та побудований. А ще протягом багатьох років він експлуатується з порушенням норм чинного законодавства. Можу це стверджувати, адже за фахом я технолог будівельного виробництва з чималим стажем. Біля будинку розташований Дарницький залізничний вокзал. А отже, щодня по кілька разів повз нього проходять великовантажні електропотяги. Але ні захистом довкілля, ні розташованих поряд будівель та людей, що у них мешкають, ніхто не переймається. Виживаємо, як можемо, але нині будинок уже в критичному стані. Усі вікна і двері у моїй квартирі, та й у сусідів, вкриті тріщинами. Стіни потріскані і просідають. І хоч ніякого ремонту місцевий ЖЕК робити не бажає, та й взагалі не дуже переймається наданням мешканцям якісних комунальних послуг, плату за них бере вчасно і досить високу, вищу за місцеві тарифи. Мої скарги просто ігнорують. І те, що я ветеран праці, ніякого впливу на цих працівників не має. Хто захистить мене та моїх сусідів від руйнації будинку, а також байдужості, бездіяльності і свавілля працівників ЖЕКу? В. КОСТЕНКО-КОСТЕНЧУК, м. Київ
Чи має право дочка інваліда Великої Вітчизняної війни, який уже помер, на статус члена родини інваліда війни, якщо вона сама інвалід ІІІ групи, заміжня не була, своєї родини не має? Якщо так, то куди вона має звернутися? Г. МІЗЯК, голова ветеранської організації «Медики», м. Харків