Той дзвінок пролунав о 10-й ранку. «Мамо, я в біді, допоможи! – проривався з ридань голос у телефонній трубці. – Набери з мобілки ось цей номер, тобі все пояснять»… Чоловік із вказаного телефону відрекомендувався правоохоронцем і повідомив Ользі, що її син у районному РВВС столиці: побили з напарником хлопця, який у важкому стані в лікарні. Вона ледве не втратила свідомість: зовсім недавно почула по радіо, що саме з того райвідділу заарештували кількох міліціонерів за катування підозрюваних у злочинах. Незнайомець спитав, скільки в неї вдома грошей, бо, мовляв, доки він на чергуванні, карної справи ще можна уникнути за одну суму, а коли його змінить колега, вона значно зросте. Ольга кинулась до своїх заначок, мобілка озивалася кожної хвилини: «Ну що, скільки там?». «Доповіла»: 600 гривень і 50 доларів. Це все. Їй сказали, що треба ще 5 тисяч гривень. Тоді зірвала з шиї золотий ланцюжок із хрестиком: «Тільки не бийте сина!».
Прошу слова
Так уже повелося з давніх-давен, що в новорічні та різдвяні свята ми, незважаючи на вік і стать, чекаємо подарунків. А отримавши їх, щиро радіємо, бо відчуваємо, що нас люблять і шанують. Хоч буває й навпаки: вибраний кимсь нашвидкуруч подарунок, як, наприклад, попільничка для не курця чи цукерки тому, хто не вживає солодощів, нічого, крім гіркого осаду, не принесе.
Яка зима, така й телепрограма. На жаль, наприкінці минулого, та і в цьому році, у нас не склалося ні з морозом та снігом, ні з гарними передачами й кінофільмами. Ще напередодні свят синоптики обіцяли, мовляв, у новорічну ніч нас порадує сніг, а температура знизиться до мінус 100С, проте ці обіцянки так і залишились обіцянками. Так само, як і пафосні анонси новорічних та різдвяних телепередач і фільмів.
Торік під цією рубрикою виступив старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка О. Боронь із дописом «Помилка невиправна?» щодо назви малюнка Т. Шевченка «Казашка Катя» (1856-1857 рр.), відтвореного на поштовій марці серії «200-річчя від дня народження Тараса Шевченка». Автор наполягає на іншій версії назви малюнка — «Молитва за небіжчиків».
Ви не говорите французькою? Помиляєтеся, ви її знаєте, просто не здогадуєтеся про це. Адже ви вживаєте слова: перука, шевелюра, кашкет, портьє, манеж, панталони, макіяж, портфель, стаж? І симпатичне українське слово парасолька також французьке (хоч насправді означає — зонтик від сонця). Вам, переконана, також не треба пояснювати, що таке променад чи валіза. Ці маленькі філологічні відкриття я роблю після перших занять з французької мови в університеті «Populaire» у Страсбурзі.
…Бабуся в картатій хустці та накинутому на синю кофтину білому халаті присіла на край ліжка, притулила ніж гострим кінцем до болючого місця і дванадцять разів підряд пошепки проказала: — Ішла Божа Мати з Києва, стріла Спасителя. Я тебе буду прохати родженому, хрещеному (ім’я) од бешихи шептати. Сімсот сімдесят бехів, беханців, стрічних, річних, вітряних, прозорливих, жіноцьких, мужицьких, парубоцьких, дівоцьких з неї крові не пити, костей не ломити.
«Дідусю Морозе! У передноворіччя пишу тобі листа з уклінним, хоча дещо незвичним проханням. Прошу не для себе — прошу за дітей із далекого від столиці села Дубаневичі, що в Городоцькому районі на Львівщині: будь ласка, подаруй їм у 2012-му нову школу! І щоб була вона обов’язково зі спортзалом — його ніколи тут не було...»
Наприкінці літа випало стати свідком екстремального випадку. Вулицею Соборною, центральною в Сумах і призначеною винятково для пішоходів, на «всіх парах і газах» мчав юнак років 15—16. Узутий в роликові ковзани, він блискавично обганяв перехожих, вимальовував піруети, від яких аж серце заходилося. Одна бабуся навіть перехрестилася, коли юний сміливець блискавкою промайнув повз неї. «Свят-свят», — тільки й сказала старенька.
Днями в Інтернеті з’явилася інформація про те, за якими цінами, за даними інтернет-бронювання, пропонують в Україні проживання в готелях для вболівальників Євро-2012. Так-от, ліжко у 7-місному номері одного з кемпінгів обійдеться у $237,56 на добу, у 16-місному — $184,91 на добу. І це без сніданку. Ще є номери від $231 до $1564 на добу. Щоправда, є й дешевші варіанти — за намет 140 см завширшки у кемпінгу — $64,51 за добу.
Високі ціни й далеко не завжди відповідна якість продуктів харчування на ринках Черкас уже давно обурюють покупців. Приміром, свинина на центральному ринку нині коштує від 40 до 55 гривень за кілограм, сало — по 25—30, курячі тушки — по 33 гривні, кисломолочний сир — по 28—30, сметана — по 28 гривень. Причому ці продукти далеко не завжди найвищої якості. Скажімо, молочне тут явно не від надійного, перевіреного виробника.
Нам знову пропонують щасливі виграші. І хоч як дивно, українці в це вірять. Переконувати їх, що то черговий лохотрон, — справа марна. А спритним ділкам довірливість громадян лише на руку. Перед Новим роком вони наполегливо шукають тих, кого легко можна ввести в оману. Уявіть собі, їхні сподівання, що хтось проковтне наживку, справджуються. Якщо у великих містах аферистів давно «вирахували», то у селах все ще знаходяться люди, які реально вірять SMS-кам чи листівкам. Мовляв, заслужили на дорогі виграші. У такому разі ще більше дивує наївність громадян. Причому вони добре знають: участі в жодних акціях не брали, тож за які такі заслуги подарунки? Закінчується акція, звісно, у всіх однаково — втратою грошей і глибоким розчаруванням.
Молодший брат мого приятеля, пам’ятаю, довгенько не міг опанувати порядок розташування цифр. Він упевнено рахував десь до вісімнадцяти, а потім чогось починав затинатися й чекати підказки. — … Дев’ятнадцять, двадцять, — зітхав якось приречено, змовкав і спершу мовчки шикував у ряд підступні цифри. А після паузи випалював: — Двадцять десять, двадцять одинадцять, двадцять дванадцять…