Соцполітика

Решетилівку, що на Полтавщині, визнали переможцем Всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою та підтримки громадського порядку серед селищ міського типу». Такого визнання Решетилівка домоглася вперше. Секрет цього успіху, як каже селищний голова Володимир Кузьменко, простий — найбільше уваги приділили комунальному господарству. 

Хоча питання першого робочого місця (втім, не тільки першого) належить до цілорічно актуальних, однак літо особливо загострює і виокремлює його. Причому, якщо цієї пори випускники загальноосвітніх шкіл у мріях бачать себе студентами обраного вишу або  коледжу, училища тощо, то ті, хто вже здобули освіту, переймаються іншими клопотами. А саме — чи пощастить знайти роботу, яка б задовольняла бодай за мінімальними мірками?   Останнє питання сьогодні  особливо актуальне не тільки для Сумської, а й інших областей України.

Нещодавно прочитала в Інтернеті, що, за спостереженнями закордонної преси, Україна  начебто попереду в Європі за кількістю розлучень: на тисячу жителів — 5,3 розірваного шлюбу. На другому місці  — Росія з 5,0 розлученнями. А от найменше  розлучаються у Боснії та Герцеговині, Македонії і Чорногорії, а також в Італії — лише  0,9 розлучень на таку саму кількість населення. Одне з припущень — чим більше в країні віруючих людей, тим менше розірваних шлюбів. Дізналася, що в Ірландії, наприклад, до 1995 року офіційні розлучення були заборонені законом. І, що цікаво, така  заборона й досі діє на Мальті. 

Коли батьки відправляють дитину на відпочинок, вони довіряють її фахівцям і сподіваються, що їхнє чадо набереться сил та оздоровиться перед навчальним роком. І не можна сприйняти будь-які виправдання, коли дитина через недбальство дорослих опиняється на лікарняному ліжку. А саме так днями сталося в оздоровчому таборі спортивно-фізкультурного товариства «Колос» в с. Бігач Менського району Чернігівської області. Тут відпочивало 73 юних мешканці обласного центру та райцентрів Бобровиця, Ічня та Ріпки. У 17 хлопчиків і 4 дівчаток спостерігалася підвищена температура, нудота, блювання. 

Що таке гендерна рівність по-українськи, деякі з представниць слабкої статі відчули на собі. Ольга Маковенко, коли завагітніла, повідомила цю радісну новину своєму керівникові, а працювала жінка секретарем у приватній компанії. Директор уважно її вислухав і через кілька днів запропонував… звільнитись за власним бажанням. 

Це чи не найактуальніше питання нинішнього спекотного літа. Попри те, що прилавки супермаркетів буквально ломляться від різноманіття напоїв, якщо розібратись, пити все одно нічого. Адже у більшості пляшок із життєдайною рідиною міститься такий коктейль, який ні спрагу не втамує, ні користі не буде. А ще можна отруїтись. Адже до складу більшості напоїв, які нині продаються, входять ароматизатори, барвники та інші не надто корисні для здоров’я речовини. Зовсім інша річ — чай. Звісно, коли йдеться про якісну заварку, а не про той пил, який інколи недобросовісні виробники кладуть в упаковку.  

Обнадійлива новина: в столиці від входу до станції метро «Житомирська» на кілька метрів перемістили кіоски. Одразу в цьому місці Київ став світлішим і чистішим. На жаль, так не скрізь. Так звані малі архітектурні форми реп’яхами чіпляються у всіх недозволених місцях. Тим часом (о, яка несправедливість!) міжнародні експерти визнали Київ містом, де пустує найбільше офісних центрів. Погано дивились. Є, є в столиці бізнес-центр, з яким не зрівняється й сотня найвідоміших у світі. Не вірите? Гайда на зупинку метро «Героїв Дніпра». При виході потік пасажирів понесе вас повз вбиральню, позначену буквами «Ч» і «Ж». Якщо пощастить, зможете там отоваритись, а потім все життя з приємністю згадувати той момент.

 …Якось у Данії довелося побачити тамтешній сміттєзбірник біля одного з будинків. Це було щось схоже на ошатний сарайчик з кількома круглими отворами в стіні. Ніякого неприємного запаху — якщо не знаєш, що це таке, то й не здогадаєшся. Навіщо кілька отворів? Бо в одне «віконечко» люди кидають харчові відходи, в інше — старі газети, в третє — глянцеві журнали, в четверте — скляні пляшки… А пластикову тару мешканці будинку зносять у підвал. Люди давно звикли до такого роздільного збирання відходів і дисципліновано дотримуються правил. Подібне не дивує нікого у більшості зарубіжних країн.

У долині біля колишнього гостинця, що колись з’єднував древній Лучеськ і знамениту Олику, а далі вів подорожніх до Києва, розлого вмостилося скрашене сотнями фруктових дерев село.  З усіх боків тулиться воно до типово української, збудованої з дерева ще 1885 р., Борисо-Глібської церкви. Невідомий архітектор спроектував її так, що кожна лінія, кожна деталь, здається, витягнулася до неба. І голубий колір, в який пофарбований храм, тільки підкреслює це устремління до чистоти і невидимого ззовні внутрішнього порядку. Як і ставки, що на самому денці долини органічно вписалися у пейзаж, і додали небесного кольору до зелені садів. — Наші чистота і порядок, заасфальтовані дороги — найпереконливіші аргументи, що й у сільській місцевості життя  може бути іншим, красивим і по-сучасному зручним, — усміхнулася секретар сільської ради Галина Назарчук. — Такий Романів, добре знане на Волині село в Луцькому районі.

Прозвучали останні шкільні дзвінки, у вишах скінчилася пора заліків та екзаменів, і для молоді настали довгоочікувані літні канікули. Здавалося б, радій та відпочивай на повну, однак ейфорія свободи від щоденного навчання швидко минає. Натомість приходить запитання: чим зайнятися і що робити? 

Пенсійна реформа залишається найголовнішою соціальною подією, яку переживає наше суспільство з початку 2004 року, коли в Україні набрали чинності два закони з пенсійної реформи: щодо державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення. За цей час середній розмір пенсій зріс з 172,2 грн станом на 1 січня 2004 р. до 1151,9 грн станом на 1 січня 2011 р., або у номінальному вимірі у 6,7 раза. 

— Повезіть мене в «Корчагінець»… — А мене — в «Росинку» або в «Агатівку»! Так просили діти, що проживають у шести північних — чорнобильських районах Рівненщини, кілька років тому. Усе це — назви дитячих санаторно-оздоровчих комплексів, які розташовані в мальовничих місцях на «чистій» території області. Пріоритетом для Рівненщини є саме оздоровлення чорнобильців: 380 тис. жителів мають статус постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, 115 тис. із них — діти. Відтак законодавство гарантує їм не лише літнє, а й цілорічне оздоровлення.