Уже рік в Україні працює проект «Знову до роботи: реінтеграція матерів і батьків до професійного життя після відпустки по догляду за дитиною», що реалізується Лігою соціальних працівників України за сприяння Представництва Європейського Союзу в Україні. За словами його керівника Валентини Проскурніної, запровадження нової моделі реінтеграції матиме позитивний ефект для молодих матусь. Бо ні для кого не таємниця, що працевлаштуватися після народження дитини жінці в стократ важче, ніж без дитини. Як в анекдоті: «Ви заміжня?» — «Так». — «Не підходите, бо незабаром народите дитину». Через кілька років: «Дитина вже є? Ні, не підходите. Лікарняні раз по раз братимете». Ще через кілька років: «Дорослі діти? А скільки ж вам років? Ні, нам потрібна жінка-фахівець до 30 років».
Соцполітика
Страховики не «засипали» своїх клієнтів цікавими пропозиціями до Новорічних свят, але деякі акції трапляються. Наприклад, одна з вітчизняних страхових компаній (СК) дає цього року клієнтам знижки на найбільш затребувані зимові види страхування: подорожей — 14% та майна — 20%. Цікавість до майнових програм викликана тим, що люди турбуються, щоб з їхньою власністю нічого не сталося, поки вони будуть у святковій відпустці.
- Докладаючи чималих зусиль, ми тримаємо роботу в соціальній сфері стабільною. Адже розуміємо, що саме від нашої послідовної щоденної відповідальності залежать долі і добробут найменш захищених категорій громадян. Тому ми не дозволяємо собі піддаватися емоціям. Наша справа — забезпечити надійний захист тим, хто цього найбільше потребує, — зазначила міністр соціальної політики Наталія Королевська під час селекторної наради «Про стан соціальних виплат і надання соціальних послуг найбільш уразливим категоріям населення».
За традицією новорічний та різдвяний стіл українців має бути щедрим на наїдки. Заощаджувати на стравах у такі дні не заведено. Тож не дивно, що напередодні свят попит на делікатеси зростає в рази. Особливо це стосується червоної ікри. Її вибір у торговельній мережі вражаючий, так само як і різниця в ціні. На прилавках є ікра в жерстяних баночках як за 30 гривень, так і за 140. Чи може баночка зі справжнім делікатесом коштувати 30 гривень — питання, яке цікавить багатьох споживачів.
Добровільна безкорисна допомога тим, хто її потребує, не лише піднімає нашу власну самооцінку на шкалі людяності, а й поліпшує життя знедолених. Однак благодійність — тонка і делікатна річ. Тож має як моральні, так і юридичні аспекти.
—У зв’язку з настанням холодів уже понад місяць ми працюємо в посиленому режимі. Сьогодні в Україні досить непроста економічна ситуація. Завдання соціальної сфери за цих обставин я бачу саме в тому, щоб гарантувати максимальний ефективний захист найуразливішим категоріям громадян, які найбільше потребують допомоги. А тому нині головне наше завдання — забезпечити безперебійну роботу всієї соціальної сфери: щоб люди вчасно отримували державну допомогу, соціальні працівники не припиняли допомагати ветеранам, самотнім людям, інвалідам та родинам з дітьми, а соціальні заклади працювали без збоїв, — наголосила міністр соціальної політики Наталія Королевська під час селекторної наради «Забезпечення ефективної роботи закладів та установ соціальної сфери».
На Закарпатті напрацьовано досвід підтримки людей з інвалідністю, який може стати у пригоді соціальним установам всієї України. Про них розмовляємо з директором департаменту соціального захисту населення Закарпатської облдержадміністрації Віктором МАЦОЛОЮ.
Класик якось підкреслив, що сміху боїться навіть той, хто нічогісінько не боїться. Перефразовуючи сказане і враховуючи деякі сучасні реалії, є резон перефразувати цей вислів: нині ГМО боїться навіть той, кого дідьком не злякаєш і кому й море по коліна. Приміром, одна молодиця недавно зізналася: вона вже отримала вичерпну відповідь від чоловіка на запитання, коли ж він нарешті кине дудлити гірку. Ось його головна умова і водночас пересторога: «Тоді, коли на пляшках перестануть писати «Без ГМО».
Хоч до Нового року ще місяць, проте попит на вітання від Діда Мороза й Снігуроньки чималий уже сьогодні. Особливо якщо хочеться організувати щось незвичне. І хоч задоволення це не з дешевих, українці готові платити втридорога, аби лише бути оригінальними. Тож аби дізнатися, які саме вітання замовляють найчастіше, звертаємося до кількох агенцій з організації свят і розпитуємо, на що вони готові піти за наші гроші. Спочатку вирішуємо організувати свято дітям. Для цього зателефонували в агенцію, яка спеціалізується на організації свят для малечі. Причому розташовується агенція в одному зі спальних районів столиці, тому ціни мали б бути не дуже високими. Мали б бути, але... Вартість виїзних новорічних програм у Києві обійдеться в 2250 гривень за 2 години, 1,5 години — 1800 гривень, 1 година — 1350 гривень, 30 хвилин — 950 гривень. За ці гроші на свято в дитсадок, школу, кафе чи додому приїдуть кілька артистів і серед них у ролі ельфа. Причому для дітей різного віку в агенції радять вибрати різних персонажів. Єдиний, хто виступає разом з усіма обраними героями, — ельф, який проводитиме відеозйомку і допомагатиме Дідові Морозу й іншим.
За даними Держказначейства України, оприлюдненими на Урядовому порталі, нині роблять усе можливе, аби малозахищені в соціальному плані громадяни вчасно й у повному обсязі отримували належні їм державні допомоги. Проте останнім часом чуємо, що виплати затримували, а люди опинялися у скрутному становищі, часто навіть на межі виживання. Що робить Міністерство соціальної політики для розв’язання проблеми та недопущення її в майбутньому? Про це зокрема йшлося на розширеному відомчому засіданні комісії з питань заборгованості із заробітної плати (грошових виплат), пенсій, стипендій та інших виплат.
Ми вже не раз писали, що отоварюючись в інтернет-магазинах, потрібно бути дуже уважним, адже ймовірність того, що покупця ошукають, чимала. Торговці дуже вже полюбляють «прикрашати» свій товар, особливо той, який покупці не можуть побачити. Тож яким було здивування, коли кілька тижнів тому з’явилася інформація, що віртуальні торговці хочуть вводити чорні списки клієнтів. Виходить, є розумники, які обдурюють самих продавців. Наскільки законне таке бажання торговців й чим це загрожує покупцям, розбирався «Урядовий кур’єр».
Сьогоднішнє харчове повсякдення важко уявити без пластикового посуду. Аби не ускладнювати собі життя регулярним і для багатьох обридлим миттям, часто віддаємо перевагу одноразовим тарілкам, стаканчикам, виделкам, ложкам. Покористувався — і на смітник. Звісно, якщо ними не зловживати, то ще якось можна миритися. Але коли пластик стає нормою, то… Як говорить головний спеціаліст інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області Ірина Недогреєва, останнім часом почастішали скарги на якість такого посуду.