Хоч до Нового року ще місяць, проте попит на вітання від Діда Мороза й Снігуроньки чималий уже сьогодні. Особливо якщо хочеться організувати щось незвичне. І хоч задоволення це не з дешевих, українці готові платити втридорога, аби лише бути оригінальними. 
Тож аби дізнатися, які саме вітання замовляють найчастіше, звертаємося до кількох агенцій з організації свят і розпитуємо, на що вони готові піти за наші гроші.
Спочатку вирішуємо організувати свято дітям. Для цього зателефонували в агенцію, яка спеціалізується на організації свят для малечі. Причому розташовується агенція в одному зі спальних районів столиці, тому ціни мали б бути не дуже високими. Мали б бути, але... Вартість виїзних новорічних програм у Києві обійдеться в 2250 гривень за 2 години, 1,5 години — 1800 гривень, 1 година — 1350 гривень, 30 хвилин — 950 гривень. За ці гроші на свято в дитсадок, школу, кафе чи додому приїдуть кілька артистів і серед них у ролі  ельфа. Причому для дітей різного віку в агенції радять вибрати різних персонажів. Єдиний, хто виступає разом з усіма обраними героями, — ельф, який проводитиме відеозйомку і допомагатиме Дідові Морозу й іншим. 

За даними Держказначейства України, оприлюдненими на Урядовому порталі, нині роблять усе можливе, аби малозахищені в соціальному плані громадяни вчасно й у повному обсязі отримували належні їм державні допомоги. Проте останнім часом чуємо, що виплати затримували, а люди опинялися у скрутному становищі, часто навіть на межі виживання.
Що робить Міністерство соціальної політики для розв’язання проблеми та недопущення її в майбутньому? Про це зокрема йшлося на розширеному відомчому засіданні комісії з питань заборгованості із заробітної плати (грошових виплат), пенсій, стипендій та інших виплат.

Ми вже не раз писали, що отоварюючись в інтернет-магазинах, потрібно бути дуже уважним, адже ймовірність того, що покупця ошукають, чимала. Торговці дуже вже полюбляють «прикрашати» свій товар, особливо той, який покупці не можуть побачити. Тож яким було здивування, коли кілька тижнів тому з’явилася інформація, що віртуальні торговці хочуть вводити чорні списки клієнтів. Виходить, є розумники, які обдурюють самих продавців. Наскільки законне таке бажання торговців й чим це загрожує покупцям, розбирався «Урядовий кур’єр».  

Сьогоднішнє харчове повсякдення важко уявити без пластикового посуду. Аби не ускладнювати собі життя регулярним і для багатьох обридлим миттям, часто віддаємо перевагу одноразовим тарілкам, стаканчикам, виделкам, ложкам. Покористувався — і на смітник. Звісно, якщо ними не зловживати, то ще якось можна миритися. Але коли пластик стає нормою, то…
Як говорить головний спеціаліст інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області Ірина Недогреєва, останнім часом почастішали скарги на якість такого посуду. 

Негативні стереотипи про людей з різними вадами здоров’я складалися багатьма століттями. Вони так міцно засіли у свідомості суспільства, що й досі змушують ставитися до інвалідів упереджено: з жалем або острахом, а то й узагалі байдуже. І це заважає таким людям навчатися, здобувати професію, влаштовуватися на роботу. Навіть створювати сім’ю дуже важко, бо якщо хтось із двох має інвалідність, батьки здорової доньки чи сина, як правило, будуть проти.
Зламати стереотипи нелегко. Проте вже нині активна молодь із проблемами здоров’я готова заявити громадськості, що інваліди такі, як і всі інші люди, й мають право на повноцінне життя. Зокрема за цю справу взялися Благодійний фонд розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій для інвалідів «АІК», Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Вони започаткували новий просвітницький проект «Спікерське бюро», в рамках якого люди з інвалідністю проводитимуть тренінги для медиків, педагогів, соціальних працівників, працівників центрів зайнятості, державних службовців, журналістів з питань інвалідності. 

Українці часто нарікають на завищені тарифи й погану якість житлово-комунальних послуг. Подекуди не безпідставно. За скаргами громадян прокуратура провела низку перевірок, за результатами яких розпочато 43 кримінальні провадження. На усунення виявлених порушень внесено 340 подань. До відповідальності притягнуто 119 посадовців органів влади і місцевого самоврядування. А також скасовано 27 незаконних рішень. 

За дорученням першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова, який очолює Раду у справах інвалідів при Кабінеті Міністрів, його перший заступник, міністр соціальної політики Наталія Королевська провела у Кабміні засідання цієї ради, зустрілася з представниками громадських організацій людей, які мають особливі потреби, й довідалася, що саме їм нині болить та як вони бачать шляхи розв’язання проблем.
— Соціальний захист людей з особливими потребами — один із пріоритетів Президента, уряду та Мінсоцполітики. Тож попри непросту економічну ситуацію в країні ми постійно працюємо над підвищенням соціальних стандартів для найбільш вразливих категорій громадян. Це стосується й інвалідів, — наголосила Наталія Королевська. І додала, що чисельність таких людей в Україні збільшується, зокрема за останні три роки — на 180 тисяч осіб. Тому забезпечення їхнього надійного соціального захисту та інтеграції у повноцінне життя суспільства нині набуває ще більшої гостроти й актуальності. 

Нині в Україні проживають 13,5 мільйона пенсіонерів, яких, звісно, цікавить відповідь на запитання, як відобразиться на пенсійних виплатах зростання прожиткового мінімуму з 1 грудня 2013 року. На цьому та інших питаннях зосередила увагу заступник голови правління Пенсійного фонду Валентина Никитенко під час зустрічі із журналістами.
Перед тим вона поінформувала, що за 10 місяців цього року до бюджету ПФ з усіх джерел надійшло майже 206 мільярдів гривень, що на 23,8 мільярда більше порівняно з цим самим торішнім періодом. Середній розмір пенсії в Україні на сьогодні становить 1484 гривні. Необхідна щомісячна сума на виплату пенсій нині — понад 20 мільярдів гривень. 

Кожен хоче пити чисту і якісну воду, а головне, щоб її подавали  до помешкання безперебійно. Та нині  й перша, і друга розкіш доступна не всім. Як вирішують на місцях питання  водозабезпечення, дізнавались журналісти «Урядового кур’єра». 

Державне казначейство України вживає всіх можливих заходів щодо своєчасного проведення соціальних виплат, а також розрахунків розпорядників коштів, державного і місцевих бюджетів з дотриманням вимог чинного законодавства, спрямовуючи на це весь наявний фінансовий ресурс, повідомили «УК» у прес-службі відомства.
У прес-службі також зазначили, що з метою уникнення соціальної напруги органи Держказначейства України забезпечують виконання насамперед захищених статей видатків бюджету: виплату заробітної плати, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, продуктів харчування, медикаментів тощо, перелік яких визначений частиною 2 статті 55 Бюджетного кодексу України.