Якщо людина має роботу, добре всім: працівникові, його родині, місцевій громаді, бюджетові. Рівень зайнятості населення безпосередньо позначається на стані суспільства, а також значною мірою визначає місце держави у світі. 

За роки, які минули від початку драматичних подій в Україні, слова «Майдан» та «Революція гідності» назавжди увійшли в новітню історію Європи. Цими листопадовими днями у всій країні згадують імена сміливців, які віддали свої життя за нову Україну, вшановують їхню пам’ять і підбивають підсумки цього надзвичайно складного періоду нашої держави.

Три роки тому кілька сотень сміливих дівчат і юнаків, без участі жодних політиків, зібралися на Євромайдан, щоб висловити мирний протест проти дій режиму Януковича, який украв у них велику європейську мрію. Проте звіряче побиття «Беркутом» студентів сколихнуло всю країну, і за лічені дні вже мільйони українців вийшли на площі й вулиці. «Вийшли, щоб зірвати план з перетворення України на малоросійський закуток Російської імперії, щоб продемонструвати свій проєвропейський вибір», — йдеться у зверненні Президента Петра Порошенка з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи. 

У Черкасах відбувся форум «Інноваційні виробничі та педагогічні технології — європейський вектор професійної освіти в Україні». Крім представників Міністерства освіти і науки України, ради Федерації роботодавців, обласної влади, ректорів навчальних закладів, до Черкаського професійного ліцею, де відбувалося зібрання, з’їхалися гості з інших областей, зокрема закладів профтехосвіти. Учасники обговорили актуальні питання: підготовку кадрів для будівництва, перспективи розвитку партнерства освіти й бізнесу. Хорошим прикладом такого партнерства може служити взаємодія закладів професійно-технічної та вищої освіти з компанією «Хенкель Баутехнік» (Україна) в межах проекту «Хенкель академія». Як розповіла на форумі керівник проекту Наталія Іваній, він функціонує впродовж 13 років, нині компанія має 30 ресурсних центрів у всій Україні. Навчальні заклади, які увійшли до проекту, — провайдери сучасних освітніх послуг у регіонах.  

Днями на Одещині було знищено 1300 гектарів заповідного Тарутинського степу. Тільки здійнятий екологічними активістами галас, матеріали в українських та закордонних ЗМІ та оперативна реакція на такі виступи профільного міністра Остапа Семерака не дали браконьєрам розорати другу половину унікального природного об’єкта.

Це не поодинокий випадок нищення природи, не єдиний приклад великих і маленьких катастроф, які трапляються в нашій країні останнім часом. Ось хоча б ліси. «Упродовж останніх трьох років через незаконне вирубування дерев невстановленими особами завдано шкоди на понад 150 мільйонів гривень. Проте цих грошей до бюджету не сплачено, винних не встановлено та не покарано. Заходів з відновлення завданих природі збитків не здійснено», — повідомляє сайт Мінприроди.

Місто з надзвичайно цікавою історією та визначними пам’ятками поки що не на  слуху у туристів, на відміну від таких міст, як Краків чи Варшава. А дарма! Адже саме тут панує  неповторна автентична атмосфера, де без поспіху та гаму можна зануритися у життя міста й насолодитися новими відкриттями. А найприємніше те, що вам тут раді. Адже навіть назва міста говорить сама за себе, й недарма його називають містом позитивних емоцій. 

Напередодні відходу підрозділів 79-ї окремої аеромобільної бригади від Дякового тоді ще лейтенанта Максима Галактіонова (позивний «Грифон») викликали до штабу і наказали виводити першу колону основних сил.

— До першого населеного пункту нашого маршруту колона дісталася вдало. Але замість наших підрозділів ми побачили там випалену «Градами» землю, — пригадує Максим. 

Згадуючи своє офіцерське становлення, старший лейтенант Артур Чорний іронічно посміхається. Адже зазвичай у мирний час це може тривати роки. Війна ж скоротила його до мінімуму.

Випускник Львівської академії Сухопутних військ 2013 року розпочав офіцерську службу в 93-й окремій механізованій бригаді. 

Тернопільщина завдяки Програмі USAID «Лідерство в економічному врядуванні» перша в Україні область, де ухвалили Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Триває розроблення плану втілення заходів цього документа. Нині створено робочу групу, що працюватиме над творенням Програми розвитку МСП краю на 2017—2018 роки. А нещодавно громадськість обговорила дорожню карту розвитку МСП в Тернопільській області. На думку керівника цього проекту Лариси РИМАР, дорожня карта глибоко занурюється в проблеми, які заважають плідно працювати та розвиватися малому й середньому бізнесу.

Колись у патріотичній пісні радянських часів співали: «Что-то с памятью моей стало, все, что было не со мной, помню». Скептики ж додавали: п’яний не пам’ятає, що було саме з ним. Про пияцьку забудькуватість співав і Володимир Висоцький.

Далі розмовлятимемо не про індивідуальну, а про національну пам’ять. Індивідуальна пам’ять тримається у голові чи в записах, наприклад, щоденниках. Де ж зберігається національна пам’ять? Поки що для цього в Україні використано не всі можливості. 

Не носіть мобільник у кишенях штанів, а вночі кладіть його не ближче, ніж за два метри від себе. Це деякі з рекомендацій щодо захисту від електромагнітного випромінювання, які розробив учень сокирницької загальноосвітньої школи (Закарпаття) Валентин Фречка. Хтось скаже, що таке вже чув. Але Валентин не переписував порад з інтернету. Вони грунтуються на його власних дослідженнях, зокрема дослідах на щурах і пшениці. Щурів було лише два — дослідний і контрольний. Валентин визнає, що для достовірності потрібно більше, та поки що фінанси не дозволяють. Бо грошей коштувала ще й екрануюча плівка й складові для екрануючої грунтосуміші, яку він розробив з науковим керівником Хустської районної філії Закарпатського відділення МАН Ольгою Сабадош.