Суспільство

На 320 сторінках видання, що днями побачило світ, — українська історія від появи людини на наших землях до найостанніших подій. «Більшість карт абсолютно нові, йдеться і про нинішній час — події на Майдані та в зоні АТО», — розповів журналістам на презентації видання директор видавництва «Мапа» Микола Сухенко. За словами автора-укладача атласу Юрія Лози, який ретельно працював над добором матеріалів упродовж багатьох років, на створення історичних атласів його свого часу надихнув знаний український історик Ярослав Дашкевич. «Ми разом працювали над відтворенням карт Боплана, й він став для мене людиною, яка підштовхнула до цих проектів», — сказав він журналістам. 

Рік тому українські міста Слов’янськ і Краматорськ було визволено від російсько-терористичних військ. Уже рік над ними гордо майорить наш національний прапор — символом незламності й волі народу, прагнення жити у власній країні за цивілізованими демократичними, а не принесеними на бандитських багнетах, законами. Переосмислювати цю подію ще належить військовим аналітикам і цивільним експертам, з’ясовуючи причини й наслідки окупації цих міст зокрема і частини Донбасу загалом. Робити висновки, щоб у майбутньому не наступати на ті самі граблі.  

 З 4 липня на вулицях Києва з’явилися поліцейські особового складу патрульної поліції столиці. До роботи вони взялися після того, як склали присягу на вірність українському народу. На Софійській площі ближче до півдня глава держави Петро Порошенко пояснив новопризначенцям, що найвищою оцінкою їхньої діяльності буде довіра громадян. «Ви виступаєте на внутрішній фронт боротьби за закон і справедливість, — задав тон виступу-зверненню Президент. — Так уже повелося, що на цьому святому місці відбуваються найважливіші і просто дуже важливі події української історії. Присягати Україні — це честь, а присягати Україні на цьому святому місці — це особливо висока честь. Український народ вірить і довіряє вам, покладає на вас колосальні надії. Я, як і вся українська влада, впевнений, що ви виправдаєте цю довіру».

Днями експертна рада при Міністерстві інформаційної політики представила столичній громадськості проект Концепції інформаційної безпеки України. Найближчим часом заплановано продовжити обговорення в областях. — У документі сформульовано основні принципи державної політики в інформаційній сфері. Але згідно з Конституцією України, інформаційна безпека — справа не лише держави, а всього українського народу, — зауважив на зустрічі заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко. 

Схоже, небесна канцелярія запровадила свої традиції для святкування Дня наших Військово-Морських сил. Як і торік, цей день в Одесі видався похмурим, накрапав дощик. Утім, погодні примхи не внесли помітних коректив до святкової програми. Її військово-морська частина була доволі скромною: святкове шикування — нагородження — екскурсії на бойові кораблі. Цього разу не було Президента і мальовничих маневрів біля Одеського узбережжя. Заявленого раніше командуванням ВМС «відходу від пафосу» загалом було дотримано. Навіть на святі більше говорили про справи. 

Воєнні дії на сході країни внесли корективи і в діяльність військових, і в життя мирного населення. Неспокійні будні дали зрозуміти і армійцям, і цивільним, що без спільної взаємодії обійтися неможливо. Скориставшись зарубіжним досвідом, у травні минулого року в Збройних силах України започатковано новий напрям діяльності — цивільно-військове співробітництво. Про суть задуму й результати його втілення у життя розповів «УК» начальник управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України полковник Олексій НОЗДРАЧОВ. 

Польський композитор Фридерик Шопен, тіло якого покоїться в Парижі, заповів, щоб серце його поховали у Варшаві. Тут воно зберігається в костелі Святого Хреста. У місті, в яке до нестями був закоханий видатний музикант, співвітчизники увічнили його твори у так званих лавках Шопена. З чорного мармуру, їх встановили біля споруд, де мешкав чи бував геній. Ці своєрідні музичні скриньки грають мелодії композитора. Коли потрапляєш до Варшави, розумієш останню волю славетного поляка: побувавши тут, немов залишаєш частинку серця. 

Сьогодні розпочала роботу нова патрульна служба. Українські поліцейські, які вийшли на вулиці, будуть одягнені в нову форму з вмонтованими в неї відеокамерами. Так, обіцяють в МВС, запобігатимуть хабарництву та свавіллю тих, хто повинен захищати правопорядок. У самому відомстві готуються до глобальної реформи, яка стартує після набрання чинності нового закону «Про Національну поліцію», який парламент ухвалив у другому читанні. Якщо, звісно, цей документ підпише Президент. 

Міністерство оборони поки що єдине запровадило експеримент з електронної закупівлі речового, харчового забезпечення та пально-мастильних матеріалів. Тож усе закуповуватимуть за поданням Генштабу через електронні торги. Про це йшлося під час брифінгу, що відбувся в Будинку уряду. — Тестова експлуатація електронних майданчиків розпочалася з дубляжу звичних тендерів у Мін?оборони, — розповів заступник міністра оборони Юрій Гусєв. — У результаті 30% економії бюджетних коштів і залучення 200 нових виробників і постачальників речового майна. 

…Обличчя свого співрозмовника я поки що не бачила. Проте мрію зустрітися з ним без балаклави. Дотримуючись режиму секретності, сержант Сергій Бруска відмовився від інтерв’ю тет-а-тет. Дійшли згоди, що досить буде телефонної розмови. Воно й зрозуміло: для людини, втягнутої у війну, зараз не до того. Завдання, над яким працюють усі військовослужбовці нашої армії, головне і для Сергія: перемогти ворога. З дня на день — черговий виїзд у зону АТО. Години підготовки розписані похвилинно. 

11 червня цього року найбільший в Україні та на території СНД Побузький феронікелевий комбінат (ПФК) опинився в центрі гучного скандалу. Детальніше про все, що відбувалося тоді, які події передували рейдерській атаці, розповів заступник генерального директора комбінату Рустам Джамгуров під час прес-конференції в УНІАН. Перипетії навколо ПФК широко відображено в українських та закордонних ЗМІ. 

Ах, Єреване!.. Підлітком я чув твоє ім’я по кілька разів на день. І не з уст політиків чи експертів, а від простих колгоспників. Жителі Бандурового на заході Кіровоградської області згадували тебе як щось буденне. І запитання «Ти коли в Єреван?» сприймали мов звичне «Чи відгуляла твоя корова?»