Спорт

Пошуки відповіді на запитання, чому паралімпійська збірна України настільки перевершила своїм виступом здорових фізично учасників Олімпіади в Ріо, мали б уже припинитися.  Вона на поверхні: у суспільстві, де поява кожного нового пандуса чи звукового світлофора подається як непересічна подія,  влаштування людини з інвалідністю на престижну роботу, радше, виняток, а можливість самотужки пересуватися в громадському транспорті — подвиг,  спорт — це єдина можливість тих, хто має особливі потреби, жити, а не животіти. Кожен із десяти змагальних днів української збірної на XV Паралімпійських іграх  доводив, що люди з інвалідністю поки що роблять для держави більше, ніж держава для них. Згадаємо найяскравіші моменти. 

Восьмого змагального дня українські каноїсти прославили Україну у дебютному для Паралімпіади і для нашої збірної виді — параканое. Наталя Лагутенко у жіночому фіналі (клас KL2) продемонструвала другий час — 55.599 секунди, що майже на дві секунди менше, аніж у британки Емми Вігс, а  вже у чоловічому фіналі (клас KL3) ми посіли найвище місце: Сергій Ємельянов проплив за 39,810 секунди, що на кілька сотих швидше, ніж німець Том Кірі. Крім того, українець установив фактично паралімпійський рекорд, щоправда, на таких змаганнях результат залежить від багатьох чинників (наприклад, погодні умови, стан води), тому повторити його в іншому місці майже нереально. 

Єгор Дементьєв займається велоспортом з 10 років. До того як потрапити у паралімпійський спорт, досяг успіхів у звичайному. Та  2011 року  потрапив у ДТП: в Донецьку спорт смена збив автомобіль. Зазнавши компресійного перелому хребта, Єгор провів у ліжку чотири місяці. Це поставило під загрозу його подальшу спортивну кар’єру. Та завдяки підтримці рідних і тренерів він звівся на ноги. А вже 2012-го в Лондоні виграв золоту медаль. Сьомого змагального дня у Ріо Єгор Дементьєв став триразовим паралімпійським чемпіоном. До здобутої раніше  найвищої нагороди на треку додав «золото»  в індивідуальній гонці з роздільним стартом на шосе. 

Шостий день Паралімпіади став найспекотнішим  наприкінці бразильської зими: в Ріо було  +38,6.  Як зазначив на своїй сторінці у Фейсбуці президент Національного паралімпійського комітету Валерій Сушкевич, дихати розпеченим повітрям за високої вологості дуже важко. Одна з наших спортсменок навіть знепритомніла. Однак українські спортсмени навіть  за такої неймовірної спеки встановлюють рекорди. По завершенні вівторкових змагань у наших було 13 світових досягнень, 7 європейських і 12 паралімпійських. Отже, у вівторок до медального доробку українців додалося 11 нагород: 5 золотих, 2 срібні та 4 бронзові медалі. За підсумками  шостого дня змагань на рахунку наших атлетів було  72 медалі: 27 золотих, 21 срібна та 24 бронзові. А це означало, що  лише 12 медалей залишалось вибороти паралімпійцям, щоб досягти результату нашої команди в Лондоні-2012. Звісно, коли цей номер дійде до читача, статистика вже зміниться і будуть нові герої. Тож згадаємо тих,  хто  вже примножив славу України. 

П’ятого дня змагань у Ріо-де-Жанейро українські спортсмени вибороли  12 медалей: «золото» в  Ігоря Цвєтова (біг на 200 метрів), Антона Дацка (фехтування, шабля), Андрія Демчука (фехтування, шабля) та Дениса Дуброва (плавання); срібними призерами Паралімпіади стали Оксана Ботурчук (біг на 200 метрів), Ярослав Денисенко, Ганна Стеценко, Євген Богодайко, Максим Крипак та Ольга Свідерська (усі — плавання), а «бронзу» виграли Роман Павлик (стрибки у довжину) і Марина Піддубна (плавання). Наша збірна перетнула екватор змагань з  61 медаллю: 22 золоті, 19 срібних та 20 бронзових — і впевнено утримує  третю позицію за кількістю золотих нагород та загальною кількістю медалей. Перше місце тут у команди Китаю, друге — у Великої Британії. Позаду нас — більшість  країн Європи та світу, зокрема команда США, що посідає четверте місце, повідомляє офіційний сайт Національного паралімпійського комітету. 

На момент, коли цей номер дійде до читача, українські паралімпійці впевнено здолають позначку у п’ятдесят нагород у загальнокомандному заліку, а за підсумками четвертого змагального дня їх було 49: 18 золотих, 13 срібних та 18 бронзових. Четвертого змагального дня найбільше вразило плавання. І не лише тому, що саме в цьому виді спорту розігрувалося найбільше комплектів нагород — 6, з яких за чотири комплекти боролись українські паралімпійці. Великим сюрпризом для усієї глядацької аудиторії, вболівальників, тренерів та й самих спортсменів виявилася ситуація, коли наш Олексій Федина та спортсмен з Узбекистану Фірдавсбек Мусабеков вибороли кожен по  золотій нагороді одночасно на дистанції 100 м брасом, показавши однаковий час — 1:04.94. Це унікальна ситуація. 

Кияни зустрінуться з італійським «Наполі» у першому турі групового турніру вже сьогодні.  І ми зможемо побачити, чи зробив тренерський штаб правильні висновки з п’ятничного матчу в Харкові. Адже італійська команда, на думку наставника «Динамо» Сергія Реброва, схожа за малюнком гри на донецький  «Шахтар». «Обидві команди націлені на контроль м’яча й активні дії в атаці. Цього сезону в нас було лише два поєдинки з такими суперниками — обидва з «Шахтарем», і дуже добре, що перед стартом у Лізі чемпіонів ми провели один з таких матчів», — зауважив головний тренер динамівців в інтерв’ю журналістам.  Мотивація у наших хлопців є,  а щодо відновлення нарікати  не доводиться — «Наполі» провів свій попередній поєдинок у  суботу, а отже, має на добу менше, щоб підготуватися до гри в Лізі чемпіонів. До того ж динамівці розпочинають удома, за підтримки  рідних уболівальників, які після спільно пережитої поразки від «Ворскли»  мають право вимагати від команди видовища кращого, ніж споглядали  заповнені трибуни «Металіста». 

Свої виступи в Ріо наші паралімпійці розпочали в семи видах спорту й одразу  засипали «бронзою» — сім медалей одна за одною у плаванні, дзюдо, легкій атлетиці. Далі лише 24 сотих секунди відділили  Дениса Дуброва від першого місця на дистанції 100 метрів брасом серед плавців  з істотними вадами кінцівок. Та найяскравішу крапку змагального дня поставив дворазовий чемпіон Лондона Євген Богодайко. 

Як гравець національної збірної Андрій Шевченко добре знає ціну двом  утраченим очкам у матчі, де можна було здобути перемогу, має він і досвід відбірних перегонів, у яких про «розтринькані» можливості доводилося жалкувати, споглядаючи підсумкову таблицю.  Як позначиться понеділкова нічия на загальному результаті відбору до чемпіонату світу-2018 і якою буде кар’єра нового головного тренера української команди, покаже час. Поки що можемо констатувати: перший млинець оновленого  колективу на чолі з керманичем-дебютантом не був глевким. А з огляду на те що всі матчі у групі І закінчилися з однаковим результатом, й поготів. 

Всеукраїнський турнір, у якому цього року бере участь рекордна кількість команд з усіх куточків країни — 48, проводять за підтримки громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання учасників АТО «Українці — разом!» та Федерації футболу України. Так ФФУ реалізує соціальні ініціативи, спрямовані на психологічну реабілітацію військовослужбовців, які боронили цілісність України в зоні бойових дій на сході нашої держави, повідомляє офіційний сайт футбольної федерації. 

Протягом останніх кількох сезонів команда Юрія Вернидуба регулярно нав’язувала боротьбу команді з берегів Дніпра, однак гонитва за призами  була не на користь «Зорі». Зважаючи на кадрові проблеми «Дніпра», цього сезону луганці сподівалися посісти третю сходинку у чемпіонаті. Однак дніпровська команда, до лав якої повернувся її багаторічний капітан Руслан Ротань,  мала іншу думку. 

У четвер-п’ятницю відбулося жеребкування групових турнірів Ліги чемпіонів та Ліги Європи, яке  визначило  найближчих суперників українських клубів на євроарені.  Та  якщо київське «Динамо» і луганська «Зоря» на цьому етапі лише розпочнуть боротьбу, то донецькому «Шахтареві»,  щоб потрапити до групового турніру Ліги Європи, довелося пройти  двораундовий відбір. На жаль,  у кваліфікації Ліги чемпіонів гірники поступилися швейцарському «Янг Бойзу» і змушені були втішатися в другому за престижністю європейському футбольному турнірі. У четвер донецький «Шахтар» обіграв турецький «Істанбул Башакшехір» у матчі-відповіді плей-оф кваліфікації розіграшу Ліги Європи сезону 2016/2017 років та вийшов до групового турніру змагань.