Рейдерство в аграрній царині, тобто злочинне захоплення сільськогосподарських земель і урожаю на них, останнім часом набуло характеру національного лиха. І, як зауважують у Міністерстві юстиції, це було б неможливим без протиправного сприяння державних реєстраторів. Це навіть дало привід для звинувачень: мовляв, вітчизняна юстиція потурає рейдерам. Але наскільки обґрунтовані такі звинувачення? 

Про те, що можна вкрасти не тільки гроші, а й думки, «УК» писав ще торік, коли у рамках боротьби з плагіатом Кабмін підтримав ідею створення єдиної бази — Національного репозитарію академічних текстів. Яким було здивування, коли на сайті finforum безсоромно сплагіатили текст моєї статті про… боротьбу з плагіатом! Без жодного посилання на автора чи видання. Ще й самовільно додали рекламу бюро перекладів. Тож красномовним доказом порушення Закону «Про авторське право і суміжні права» стане скріншот на пам’ять інтернет-сторінки і заява у відповідні органи. 

Останнім часом у вітчизняних ЗМІ можна побачити інформацію, в якій розповідають про рейдерські атаки на бізнес і нерухомість. Люди скаржаться: захистити себе вкрай важко. Та коли фахівці починають з’ясовувати, що до чого, виявляється, що чимало постраждалих самі винні у своїх проблемах. А все тому, що підписуючи папери, довіряють словам контрагентів: мовляв, він же мій друг і товариш, то як же йому не довіряти? Звісно, є й групи рейдерів, які справді заробляють чималі кошти на віджимі бізнесу і нерухомості. Що робити, якщо потрапив у неприємну ситуацію, дослідив «Урядовий кур’єр». 

У Міністерстві юстиції вирішили відкрити в Херсонській області оперативний штаб, до складу якого увійдуть спеціалісти органів юстиції та правоохоронці, і який забезпечить захист аграрного бізнесу від спроб рейдерських захоплень землі чи врожаю. Про це очільник відомства Павло Петренко розповів під час зустрічі з представниками аграрного бізнесу в межах одноденного робочого візиту до Херсонської області, повідомляє прес-служба Мін’юсту. 

В Україні вже майже два роки працюють Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Свого часу саме на ці органи українці покладали великі сподівання щодо боротьби з так званою топ-корупцією. Сьогодні ці органи справді розслідують справи й направляють їх для розгляду до загальних судів. Проте нині приблизно 60% проваджень, скерованих до суду від САП і НАБУ, лежать там «без руху». Є багато причин, чому так відбувається. Одна з них те, що судді, які мають слухати ці справи, вочевидь, не почуваються достатньо захищеними і незалежними. Відчувається й брак суддівських кадрів. Адже протягом останніх років приблизно дві тисячі суддів звільнились. Виправити цю ситуацію могло б створення Вищого антикорупційного суду. 

Шість років тому довелося писати про техногенну катастрофу в закарпатському Солотвині, де провалля землі у зоні гірничих виробок почали загрожувати життю місцевих жителів. Тоді у відповідь на прохання Закарпатської облдержадміністрації з огляду на екстраординарну ситуацію, яка склалася, уряд надав кошти на спорудження кварталу будинків для майбутніх переселенців із селища солекопів до села Теребля. Відстань між ними — майже 40 кілометрів — тоді не здавалася надто значною, щоб відмовитися від плану переселити людей саме сюди. Тим більше, йшлося і про перспективу налагодження в околицях Тереблі солевидобутку, отже працевлаштування гірників. 

Напрями вже понад 30-річної наукової діяльності мого співрозмовника — дослідження проблем кримінології та кримінального права. Тож своїм вагомим багажем знань Василь Іванович охоче ділиться і як консультант профільного комітету Верховної Ради, і як член Науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Чимало пропозицій академіка В.І. Шакуна враховано під час ухвалення понад 20 законів, серед яких «Про розвідувальні органи», «Про боротьбу з корупцією», «Про антикорупційне бюро України», «Про національне бюро розслідувань». Та моє перше запитання, на мій погляд, хвилює переважну частину населення України. Ідеться про гучні заклики щодо самозахисту населення, які останнім часом лунають з різних трибун та у ЗМІ. 

Останнім часом дедалі частіше доводиться чути, мовляв, реформи в країні пробуксовують і нічого не змінюється. Щоправда ті, хто так говорить, зазвичай відмовляються бачити очевидне: зміни є. Приміром, в Україні діє одна з найбільш розгалужених в Європі мереж з надання безоплатної правової допомоги громадянам. Це 500 бюро. Приблизно 5 тисяч адвокатів щодня надають безоплатну юридичну підтримку малозабезпеченим, переселенцям, пенсіонерам, учасникам АТО. Майже 100 тисяч громадян щомісяця звертаються до цієї системи. Раніше отримати таку допомогу ці люди не могли. 

Ще кілька років тому про аукціони з продажу арештованого майна знало обмежене коло людей. Торги проводили закрито, і лоти продавали за копійки. Нині всі охочі можуть придбати таке майно на відкритих електронних торгах за справедливою аукціонною ціною. Передбачено навіть безкоштовну передачу майна.

Хто і яке майно має право отримувати безкоштовно, «Урядовий кур’єр» поцікавився у генерального директора ДП «СЕТАМ» Віктора Вишньова. 

Понад три роки тому парламент ухвалив Кримінальний процесуальний кодекс, де одним з основних завдань кримінального провадження визначалось забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду. На жаль, практика його застосування засвідчила наявність норм, які не дають змоги дотримуватися розумних строків у кримінальному провадженні.