У правовому полі

Про жахіття, які відбуваються в українських тюрмах, говорять багато правозахисників. На їхнє глибоке переконання, наші виправні заклади психологічно калічать людей, особливо тих, хто скоїв нетяжкий злочин. Часто після виходу на волю колишні ув’язнені знову порушують закон, щоб повернутись у звичне для них середовище. Адже більшість із них за час відбування покарання втрачають сім’ю, друзів, роботу, тому не знають, як жити на волі. Щоб ті, хто скоїв нетяжкий злочин, могли відбувати покарання без ув’язнення, а ті, хто тривалий час перебував у місцях позбавлення волі, могли адаптуватись і повернутись до нормального життя, й запроваджують в Україні службу пробації.

В Україні побільшало омбудсменів. У структурі Нацполіції створили управління захисту прав людини (УЗПЛ), перша група поліцейських-омбудсменів пройшла підготовку, і в кінці червня їм вручили відповідні сертифікати. Працівники УЗПЛ моніторитимуть, як дотримуються прав людини в установах поліції, зокрема в ізоляторах тимчасового тримання. Глава Національної поліції України Хатія Деканоїдзе зауважила, що нині рівень довіри до Нацполіції становить приблизно 48%, і назвала це «кредитом довіри», який правоохоронці мають виправдати. Однак поліцейським слід навчитися працювати за іншими принципами і правилами. «Робитиму все для цього. Впевнена, що й ці люди також, аби права людини були пріоритетними для Нацполіції України», — зазначила глава відомства. 

Нещодавно парламент ухвалив Закон «Про виконавче провадження», який набирає чинності одночасно із Законом «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Цими законодавчими новаціями запроваджується інститут приватних виконавців. Тож в Україні буде змішана система виконання судових рішень. Про переваги та недоліки цих законодавчих новацій розповідають правники. 

Патрульну поліцію однією з перших в Україні створено на Закарпатті. Набір до неї було оголошено торік улітку, а вже 29 листопада полісмени вийшли на перше чергування. Поліцейські тут працюють уже сто днів. Управління поліції в Ужгороді та Мукачевому очолює капітан Юрій МАРЦЕНИШИН, з яким зустрівся кореспондент «Урядового кур’єра». 

Коли на українському буремному сході, на жаль, чи не щодня гинуть або зникають люди і не завжди можливо одразу знайти чи ідентифікувати особу, потреба обліку безвісно зниклих людей і надання їм відповідного статусу набуває особливої актуальності. Нині чинне законодавство не визначає такого статусу. Адже Цивільним кодексом врегульовано питання визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. А тому найперший крок, який має бути зроблений у цьому напрямі, — прийняття законодавчого акта, який має врегулювати зокрема й питання створення єдиного національного довідкового бюро. 

Протягом останніх 20 років у наших громадян суди, прокуратура й міліція асоціювалися не з справедливістю, а з вимаганням хабарів і встановленням бюрократичних перепон. Згідно із соціологічними опитуваннями, понад 80% українців не довіряють вітчизняним судам і «старим» правоохоронним органам. Тому реформа судової системи нагальна. Днями парламент ухвалив зміни до Конституції в частині судочинства та зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів». Як зміниться вітчизняна судова система і чи зможе вона очиститися від нечесних представників Феміди, з’ясовував «Урядовий кур’єр». 

Питання впровадження судової реформи було в центрі уваги засідання Національної ради з питань антикорупційної політики під головуванням Президента Петра Порошенка. Розмова відбулася в контексті ухвалення змін до Конституції в частині правосуддя та імплементаційного Закону «Про судоустрій та статус суддів». 

Результатом операції, яку СБУ розпочало ще півроку тому, стало затримання громадянина Франції, котрий закупив в Україні арсенал зброї для здійснення серії терактів у себе на батьківщині напередодні чемпіонату з футболу. У Києві схиляються до версії, що в організації цього злочину простежується «російський слід». 

Ще кілька років тому українці полюбляли робити покупки в кредит. Це стосувалось як побутової техніки, так і нерухомості. Щоправда, після різкого здорожчання валюти не всі змогли виплачувати ці кредити. Як наслідок, деякі речі тих, хто не зміг виплачувати кредит, в судовому порядку потрапили на електронні торги арештованим майном. Головною проблемою таких торгів тривалий час було те, що в результаті продажу арештованого майна здебільшого позичальник залишався і без речі, й із чималою заборгованістю за неї. Адже речі продавали на торгах, про які знала обмежена кількість людей, і реалізовували за заниженими цінами. Чи змінилася ця ситуація із запровадженням системи електронних торгів СЕТАМ та як не купити неякісне майно, в ексклюзивному інтерв’ю «УК» розповів генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор ВИШНЬОВ. 

На жаль, останніми роками Україна зіткнулася з багатьма викликами. Один із них — велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які під час військової агресії втратили все нажите майно. Ці люди потребують захисту й допомоги. Та держава, яка змушена витрачати величезні кошти на обороноздатність, небагато чим може їм допомогти. Проте юристи переконують, що не варто впадати у відчай, адже отримати компенсацію за втрачене майно можна. 

Жовтневий райсуд Запоріжжя, розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінальної справи, зібрані фахівцями СБУ, засудив до позбавлення волі трьох запоріжців, які за завданням кураторів так званої ДНР повинні були здійснити в Запоріжжі диверсійні й терористичні акти для дестабілізації ситуації в регіоні за так званим донбаським сценарієм. 

Перші випускники Тренінгового центру спецпідрозділу КОРД, які пройшли навчання за участі фахівців США, тепер розпочнуть підготовку спеціалістів із захисту свідків. Саме формування цієї служби стане одним із ключових елементів побудови не лише нової поліції, а й реформи правоохоронної і суддівської системи України загалом.