Президент України Віктор Янукович підписав закони про «амністію» та про скасування прийнятих 16 січня «законів про диктатуру». Доки суспільство жваво обговорює закон про амністію, на другий план відійшли не менш резонансні зміни — а саме чотири закони, які депутати ухвалили замість скасованих дев’яти, які вже встигли охрестити «репресивними». Що змінилося у цих допрацьованих законах і чого від них чекати українцям, з’ясовувала кореспондент «УК». Верховна Рада ввела кримінальну відповідальність за осквернення та руйнування пам’ятників, зведених у пам’ять про тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, — радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців.
У правовому полі
Кому з дотепників років із п’ять тому першому спало на думку назвати підкріплені відсканованими фотографіями поштові повідомлення про порушення правил дорожнього руху і накладені за це штрафи «листами щастя», зараз сказати важко. Але вираз прижився, поповнивши багатющу фольклорну базу правовідносин Державтоінспекції з порушниками ПДР. Він зберігся навіть, коли невдовзі від такого нововведення тимчасово відмовилися, бо водії завалили суди позовами на недосконалий з точки зору багатьох експертів метод фото- та відеофіксації порушень на автошляхах, а Конституційний суд визнав накладення штрафів на підставі даних ручного радара («Візира») без виписаного працівником ДАІ протоколу незаконним.
Сумську область справедливо називають північно-східною брамою України — саме з її території численні гості розпочинають знайомство з нашою країною. І першими на українській землі їх зустрічають прикордонники. Про будні слобожанських вартових кордону кореспондентові «Урядового кур’єра» розповідає начальник Сумського прикордонного загону Павло ЛИСАК.
Казино й зали з гральними автоматами в нас офіційно заборонені. Це на папері. Але власники такого бізнесу намагаються знайти компроміс із законом, і гра продовжується. Хоча потрапити за бажані двері можуть далеко не всі бажаючі, адже там спрацьовують власні правила і система безпеки.
Кажуть, суперечки народжують суддів, а небажання сперечатися — нотаріусів. Я теж так уважала, поки не потрапила на позачерговий з’їзд нотаріусів Нотаріальної палати України — самоврядної професійної організації нотаріусів, яка з’явилася на світ дев’ять місяців тому як недержавна неприбуткова професійна організація, що об’єднує нотаріусів України на засадах обов’язкового членства відповідно до статті 16 Закону України «Про нотаріат». Позачерговий з’їзд нотаріусів України, який відбувся в середині січня, протягом одного дня круто змінив подальшу долю вітчизняного нотаріату.
Схоже, новий Кримінальний процесуальний кодекс хоч і поволі, але змінює підходи до захисту прав неповнолітніх у кримінальних провадженнях. У всякому разі, запровадження інституту спеціальних «дитячих» слідчих та суддів, звуження переліку підстав, за яких неповнолітнього можуть взяти під варту, і введення нових, гуманніших запобіжних заходів таки даються взнаки: впродовж 2012 — 2013 років відзначається помітне (на 39%) зниження рівня підліткової злочинності, включаючи і її рецидивні прояви. — Прокуратура прагне до якнайменшого застосування кримінального покарання щодо дітей та впровадження процедур відновного правосуддя, — запевнив у ході брифінгу в Генпрокуратурі начальник Головного управління захисту прав і свобод дітей Володимир Вишинський.
Про необхідність застосування більш жорстких засобів впливу до тих, хто дозволяє собі сісти за кермо «під мухою», йдеться вже давно. І хоч істинності відомого правила «п’яний за кермом — злочинець» не заперечував ніхто, без псевдогуманістичних дискусій не обходилося і тут. Але перемогли, скажімо так, суворі реалії, пов’язані з нещасними випадками на наших дорогах. Тож усім, хто має стосунок до автотранспорту, а найперше водіям і особливо автолюбителям нагадуємо, що набрали чинності внесені до ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення зміни щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.
Коли йдеться про конфіскат, в уяві споживача народжуються сцени вдалої й недорогої покупки. Здається, що вилучений товар реалізують майже за безцінь. Наберіть в пошуку «конфіскат» — і отримаєте незліченну кількість посилань на інтернет-магазини або приватних підприємців, які запевняють, що торгують тим самим, жаданим. Що ж насправді продається під виглядом конфіскованого та арештованого майна, з’ясовувала кореспондент «УК».
В Україні з’явилася нова пірамідальна схема «Businesstheman». Її виявила Нацкомфінпослуг (далі — комісія). Йдеться про масові випадки отримання листів на електронні адреси громадян з пропозиціями приєднатися до незаконної бізнес-програми «Businesstheman». У разі внесення туди коштів є ризик їх втратити. Тому комісія радить громадянам перед перерахуванням грошей або укладенням договорів, що передбачають останнє, перевіряти у суб’єктів господарювання наявність відповідних дозвільних документів на здійснення діяльності із залучення коштів від населення.
Про українське судочинство написано і сказано чимало. Особливо про його вибірковість. Але «за кадром» часто залишаються випадки професійної недобросовісності представників Феміди. Зрозуміло, що судді через велику завантаженість іноді не спроможні вникнути в суть кожної справи. Хоча буває, що вони й не намагаються цього робити. Особливо коли йдеться про малозначимий, на їхню думку, судовий процес за участю фізичних осіб. У таких випадках часто справу виграє той, у кого «цінніші аргументи» для судді або якщо він має покровителів у наглядових інстанціях. Сторона, що програла, у свою чергу, не погоджується з таким вердиктом, і, як наслідок, додається роботи тим, хто змушений розглядати такі спори в апеляційному, касаційному чи спеціалізованому порядку. Водночас ті, хто ухвалив рішення в першій інстанції, фактично не несуть відповідальності за свої помилки чи свідоме ігнорування очевидних фактів. Тоді як для одного з учасників процесу все це обертається моральними, а досить часто й фінансовими втратами. На жаль, це непоодинокі факти.
Якби мешканцям довоєнної чи навіть повоєнної Шостки, що на Сумщині, сказали, що на початку 1960-х років на околиці міста з’явиться тюрма, навряд чи хтось повірив би. Тим паче, якби уточнили місце її розташування — територія давнього Гамаліївського Харлампієвого монастиря, що має особливу історію тривалістю понад три століття. Навіть затяті атеїсти не могли тоді передбачити такого сусідства. Але у грудні 1961 року рішенням Сумського облвиконкому історичну місцевість передали під юрисдикцію МВС СРСР, і вже з березня наступного року розпочалося «перепрофілювання» території під виправну трудову колонію посиленого режиму. А 25 червня того самого року сюди прибули перші 550 осіб, засуджених за тяжкі й особливо тяжкі злочини. Відтоді в’язниця не буває порожньою. За півстоліття існування в Шосткинській чоловічій виправній колонії №66 відбули покарання десятки тисяч засуджених.
Співробітники Служби безпеки України в Криму наприкінці минулого року затримали злочинців, які за допомогою сучасних комп’ютерних технологій цупили гроші. Підготувалися до справи горе-мільйонери ретельно: заручилися підтримкою професійних хакерів, мали «свою» людину в банку, створили підставні фірми, печатки, купу банківських карток… У цьому злагодженому «колективі» кожен чітко відповідав за свою ділянку роботи. «Своя» людина повідомляла про надходження коштів на банківський рахунок. Хакери вдиралися в автоматизовану систему «Клієнт-банк» і перераховували чималі суми з рахунків підприємств на рахунки власних фіктивних фірм. Кошти миттєво переводили в готівку, після чого їх знімали за підробленими документами.