У правовому полі

Хто хоч раз у житті був на кордоні, той назавжди запам’ятав це відчуття: невловимо витає дух незвіданого і прихованої небезпеки… Бо тут — ще твоя, українська земля, а через десяток метрів — уже чужа, іншої держави. І якщо тут ти — громадянин, права якого захищає Конституція, то там — лише гість. І ще невідомо, чи завжди бажаний.  

Якщо те, про що говорив на прес-конференції Генеральний прокурор Віктор Пшонка стане реальністю, то з нинішнього дня підприємці мають з полегшенням зітхнути. У цьому випадку без перебільшення можна стверджувати, що вперше з часів проголошення незалежності буде покладено край свавіллю силових структур стосовно бізнесменів і підприємців. Зокрема це стосується недопустимості зловживання застосовуванням спеціальних засобів спецпідрозділами, які одержали в народі назву «маски-шоу». Коли озброєний до зубів спецпідрозділ вривався  на підприємство чи  в організацію, клав усіх гамузом на підлогу, а інші представники силових структур починали виїмку.  

Нинішній рік Держприкордонслужба почала динамічно. У зв’язку з проведенням у нашій країні матчів фінальної частини Євро-2012 прикордонникам довелося активізувати співпрацю з національними структурами та закордонними колегами. Поліпшилися умови перетинання кордону з Росією жителями прикордонних регіонів, що також додалося роботи охоронцям рубежів. Водночас у відомстві успішно продовжують упроваджувати інноваційні підходи за всіма напрямками роботи. Аби дізнатися про здобутки й проблеми Держприкордонслужби напередодні Дня прикордонника, спілкуємося з головою відомства, генералом армії України Миколою ЛИТВИНОМ. 

Спецоперація біля села Кошари під Одесою стала ганьбою для міліцейських стратегів і трагедією для рядових виконавців. Торік, у ніч з 29 на 30 вересня, при невдалій спробі затримати бандитів на чолі з чеченським кілером Асланом Дикаєвим, загинули 21-річний боєць спецпідрозділу «Беркут» Віктор Кожеко і 40-річний працівник ДАІ Олександр Розмаріца. Ще чотири міліціонери були поранені.    

У більшості пересічних людей це жахіття ХХІ століття асоціюється із країнами Близького Сходу, де нестабільна політична ситуація, або із джихадом  екстремістських ісламських угруповань проти «невірних», до яких вони зараховують США та європейські держави. Проте як свідчать події останніх років, навіть країни, що раніше не входили до «групи ризику», не застраховані від проявів екстремізму. Так, торік влітку назви селищ Шубарші і Кенкіяк, що в Актюбінській області Казахстану, стали відомі всьому світу. Приводом до трагічних подій стало затримання тамтешнього прихильника «чистого ісламу». Обурена місцева громада салафітів розпочала полювання на поліцейських, яких убивали привселюдно. Групу спецназу, надіслану туди владою, розстріляли впритул. Для знищення  екстремістів змушені були залучити полк внутрішніх військ та спецзагін із важкою технікою, вертольотами і літаком. Тоді більшість бойовиків-салафітів було вбито, а тих, які вижили, засудили на довгі терміни ув’язнення. Десятки людей  загинули також внаслідок терактів  салафітів у казахських містах  Астана, Актобе, Джамбул.  

Відтепер видаляти різного роду зелені насадження будь-яка будівельна компанія може без додаткових рішень місцевої влади. Цьому посприяла постанова Кабміну №349, яка регламентує зміни до порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.  

Досконало знаючи комп’ютерні системи та мережі, злочинці розробили схему зчитування індивідуальних даних з чужих банківських карток і, використовуючи отриману таким чином персональну інформацію, без ускладнень знімали гроші з чужих рахунків у банкоматах.  

У будинку, що по вул. Марка Вовчка, 10 в Ужгороді, у березні 2010 року створили об’єднання «Господар Уж». Лише 52-річна Надія Рутковська відмовилася в нього ввійти. Голову правління Василя Очеретного вона називає «прапорщиком, який прорвався до влади», себе ж —  «законослухняною громадянкою». Під час зустрічі з Надією Вікторівною попросив, аби вона пояснила свою позицію. «Хай Бог милує, спаси і сохрани! —  відповідала жінка. —  Якби вони знали, що таке ОСББ, то я б із задоволенням погодилася! Вони взялися за проблеми збереження будинку, але вперто оминають іншу —  де прибудувати, де забрати… Сплачую за світло енергонагляду, а от ОСББ ні за що не сплачую. Квитанції лише складаю…»  

У народі кажуть: з ким поведешся, від того й наберешся. Тож питання, чого вчить в’язниця, не таке вже й риторичне. Соціологи стверджують, що, відбувши покарання, людина здебільшого прагне знайти себе у подальшому житті. Очевидно й інше: містком, який зв’язує засуджених із суспільством, є праця. Трудотерапія важлива з багатьох причин, як з огляду на виховання, так і справедливості: якщо засуджений не працює, він утримується коштом платників податків.  

Поліський край традиційно не входить до переліку криміногенних регіонів. Водночас навряд чи хтось наважиться стверджувати, що жителів Житомирщини не турбує стан правопорядку, як у великих містах області, так і у віддалених селах, де всі  начебто добре знають одне одного. До того ж, на переконання багатьох, злочинність на Житомирщині з року в рік «молодшає», а підлітки дедалі частіше скоюють тяжкі і особливо тяжкі злочини.  

Демократизація суспільства та побудова правової держави, і це апріорі, неможливі без налагодження тісної співпраці з громадськістю, яка має базуватися на довірі людей до органів виконавчої влади. Це сьогодні добре розуміють і в Міністерстві внутрішніх справ України та намагаються виробити й задіяти всі можливі механізми, аби підняти рівень довіри до правоохоронних органів. І першу скрипку тут має відігравати відомча освіта, яка задля цього й продовжує реформуватися. Що конкретно слід чекати від реформ та про деякі аспекти діяльності міліції ми попросили розповісти ректора Харківського національного університету внутрішніх справ Олександра БАНДУРКУ. 

Днями Міністерство юстиції, оперуючи інформацією правоохоронних органів, громадських і міжнародних організацій, уперше підготувало і оприлюднило звіт про роботу із запобігання і протидії корупції в державі. Документ надзвичайно цікавий і, можна сказати, знаковий не лише для всіх владних структур і відомств, а й для всього суспільства, позаяк наведені в ньому дані підтверджують гірку істину: на 21-му  році незалежності маємо справу не просто з проявами, а зі справжньою епідемією корупції.