Україна і світ

Жорсткіші санкції проти Росії за нові збройні провокації на Донбасі будуть симетричною реакцією Євросоюзу на дії Кремля, який далі постачає зброю та живу силу у зону конфлікту. За це висловилася більшість євродепутатів, які взяли участь у дебатах «Загострення ситуації на сході України», які відбулися під час пленарного засідання Європарламенту в Страсбурзі. Щоправда, ухвалення резолюції за результатами дебатів передбачено не було. 

Відчутне загострення щодо нестачі житла Україна відчула приблизно три роки тому, коли на мирні території почали прибувати спочатку десятки, а згодом і сотні тисяч (нині вже понад півтора мільйона) переселенців із зони проведення АТО. Власне житло більшість з них втратила назавжди під обстрілами або під тиском сепаратистів. І понад 80% таких родин не вистачає статків не лише на те, щоб на новому місці придбати помешкання, а й щоб хоч орендувати у приватників за сучасними ринковими цінами. Не слід також забувати, що ринок орендного житла в Україні нині перебуває в тіні майже на 90%. І навіть у цих умовах саме на орендованих квадратних метрах, просто не маючи іншого виходу, живуть понад 1,4 мільйона українців. 

Завдяки вчорашньому робочому візиту до України Прем’єр-міністра Республіки Молдова Павела Філіпа Україна та Молдова нарешті поставили крапку на питаннях під грифом «минуле». Нині керівництво нашої держави говорить про сусідів у контексті євроінтеграції. Тож фокусується суто на точках дотику з європейськими торговельно-економічними та політичними відносинами. Про спільне майбутнє у цій площині з Павелом Філіпом розмірковували і на Банковій, і на Грушевського. Із молдовським колегою Прем’єр-міністр Володимир Гройсман раніше спілкувався тільки в телефонному режимі. У Клубі Кабінету Міністрів глави урядів нарешті зустрілися. Знайомство, як стало зрозуміло пізніше, дало хороші плоди у вигляді чітких домовленостей стратегічного характеру. В Адміністрації Президента відбувався швидше обмін тезами-фактами. Як і було передбачено протоколом, спочатку — переговори між главою держави та високим гостем із Молдови, згодом — підхід до преси. 

Це вже другий робочий візит Володимира Гройсмана до Брюсселя в статусі Прем’єр-міністра. За дві доби перебування в європейській столиці він зумів провести плідні переговори з президентом Європейської Ради Дональдом Туском, президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером, заступником Генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер (вона нині виконує обов’язки очільника Альянсу). 

Під час першої київської зустрічі міжнародних експертів з питань історії та пам’яті Голокосту експерти обговорювали концепцію меморіалу, який планують відкрити у нашій столиці 2021 року. Ініціативу створення такого меморіалу торік восени висунув Президент Петро Порошенко. «Створення меморіалу Голокосту в Бабиному Яру стане символом об’єднання нації та матиме величезне значення для всього світу», — сказав Президент і закликав українську та світову спільноту долучитися до цієї ініціативи. Ідею створення меморіалу підтримує київська влада і особисто міський голова Віталій Кличко. До ініціативної групи з його створення увійшли головний равин України Яков Дов Блайх, лідер рок-гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, екс-президент Польщі Александер Квасьнєвський, колишній міністр закордонних справ ФРН Йошка Фішер, відомий радянський дисидент та ізраїльський політик Натан Щаранський та інші. Фінансуватимуть проект за рахунок пожертв громадських організацій та окремих громадян. Кореспонденту «УК» вдалося поспілкуватися в Києві з учасником першої експертної зустрічі щодо майбутнього меморіалу старшим науковим співробітником Інституту вивчення війни, Голокосту і геноциду (Амстердам) Карелом Беркгофом, який, як з’ясувалося, чудово володіє українською мовою, що й довів під час нашої розмови. 

Гаслами інавгураційної промови 45-го президента США Дональда Трампа, яка видалася чи не найкоротшою в історії країни, стали: «America first!» (Америка перша!) та обіцянка народу Сполучених Штатів зробити громадян країни джерелом влади. І першого тижня після складання присяги та вступу на посаду президент Дональд Трамп взявся до реалізації своїх найрезонансніших обіцянок. 

Експерти вже назвали зустріч Президента України із Прем’єр-міністром Греції обміном досвідом щодо дотичних проблем. Щоправда, на відміну від України, Греція — член ЄС. Для нас вона важлива й цікава в політичній площині. Однак під час нинішнього і, до речі, першого офіційного візиту Алексіса Ципраса в Україну про майбутні євроінтеграційні перспективи України не йшлося. Сторони присвятили переговори двосторонній співпраці й стану справ на Донбасі. 

Глави зовнішньополітичних відомств країн-членів Євросоюзу обговорили ситуацію на Донбасі. Обстріли поблизу Авдіївки стали темою для дискусії під час засідання Ради ЄС у закордонних справах, яке відбулося вчора в Брюсселі. 

Презентацію  влаштували для послів країн-членів РЄ за участю найвищого керівництва цієї  міжнародної інституції, зокрема Генерального секретаря РЄ Торбйорна Ягланда. Українську делегацію очолив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. За задумом вітчизняного МЗС, а саме воно виступило організатором цього заходу, мета презентації — докладно поінформувати євроспільноту про досягнення і виклики української реформи децентралізації та заручитися подальшою підтримкою РЄ. 

З 1 лютого Україна перебрала на себе обов’язки головування в Раді Безпеки ООН як непостійний член цього органу. Початок головування Києва в Радбезі збігся із загостренням ситуації на Донбасі, де масовані обстріли Авдіївки, які вели російські найманці із забороненого мінськими домовленостями озброєння, призвели до загибелі та поранень українських військовослужбовців та цивільного населення. А саме місто, де майже 25 тисяч жителів, було знеструмлене і опинилося на межі гуманітарної катастрофи. 

Найцікавішим моментом у робочій поїздці Президента Петра Порошенка до Німеччини для представників ЗМІ була саме зустріч із федеральним канцлером Ангелою Меркель. Та попри це, заяви високопосадовців після їхніх переговорів не викликали широкого резонансу. Гарячих повідомлень не озвучували. Склалося враження, що співрозмовники підбили підсумки подій на злобу дня. Головний посил глави держави до Ангели Меркель — це оголошення даних із передової на сході України за останні кілька діб. Окрім кількості загиблих та поранених, він говорив про ведення бойовиками обстрілів з артилерійських систем із житлових районів Донецька та Ясинуватої, аби українські військові не мали змоги відповісти своїм вогнем. Оскільки такі дії варварські, Україна просить Німеччину спільними зусиллями посадити російську сторону за стіл переговорів та врешті змусити її виконувати мінські домовленості повністю. Якщо на північному сході імплементацію цих норм проігнорують, Петро Порошенко проситиме посилити санкційний тиск. 

Депутати проголосували за резолюцію «Функціонування демократичних інституцій в Україні» під час сесії асамблеї у Страсбурзі. За проголосували 106 депутатів, 11 — проти, 9 утрималися. Резолюцію підготували доповідачі з українського питання від Моніторингового комітету ПАРЄ Джорді Шукла (Іспанія) та Алекс Фішер (Німеччина).