Україна і світ

 Практичні переговори про те, як прискорити шлях України до Європейського Союзу та якої допомоги наша держава потребує в продовженні реалізації реформ. Так українська влада анонсувала перші в історії держави консультації між урядом України та Колегією Європейської комісії, наголошуючи на пришвидшенні європейської інтеграції та чіткому розумінні найближчої перспективи для України стати членом Євросоюзу.

 Литва стала брендом в Україні, який не потребує представлення. Попри невелику територію та населення, ця балтійська країна — один з лідерів за обсягами допомоги Україні на душу населення й відіграє ключову роль у протистоянні російській агресії. Про внесок Литви у відсіч нападу рф, розміщення наших громадян та культурну співпрацю Укрінформ розмовляв з Надзвичайним і Повноважним послом Литовської Республіки в Україні Вальдемарасом САРАПІНАСОМ.

 Підтримка українського бізнесу — один із п’яти пріоритетів швидкого відновлення держави у 2023 році. Торік через війну, за даними Фінансового клубу, прямі втрати приватного бізнесу становили 13 мільярдів доларів, а непрямі — понад 33 мільярди. Уряд підтримує підприємців пільговими кредитами та грантами, але необхідно більше фінансового ресурсу, тому постійно триває пошук міжнародних партнерів.

 Агресією проти України росія порушила, крім усього іншого, основоположні документи та принципи ОБСЄ. Попри це російська федерація продовжує залишатися країною-учасницею організації. І понад те блокує її діяльність не тільки в Україні, а й загалом. Вигнати порушника з ОБСЄ наразі не видається можливим — юридичного механізму для цього просто не існує.

 Глава держави зазначив, що Метте Фредеріксен прибула в Україну на чолі великої урядової делегації, до якої увійшли віцепрем’єр-міністр — міністр оборони Якоб Еллеманн-Єнсен і міністр закордонних справ Ларс Локке Расмуссен. «Цей візит — важливий символ незмінної потужної підтримки Данією нашої боротьби за свободу та спільні європейські цінності», — наголосив Володимир Зеленський, спілкуючись із представниками ЗМІ за підсумками переговорів з данською делегацією в Одесі.

 Конфлікт, який спалахнув між керівництвом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) й офіційним Києвом, схоже, може остаточно розвінчати популярне твердження, що спорт залишається поза політикою. Представники України переконують МОК, що це твердження далеко не універсальне і його не можна застосувати нині, коли росія веде криваву, руйнівну, жорстоку війну проти України.

 Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі в рішенні у справі «Україна та Нідерланди проти росії» визнав її «частково прийнятною». Суд встановив, що «території на сході України захопили сепаратисти, і з 11 травня 2014 року та щонайменше до 26 січня вони були під юрисдикцією російської федерації», йдеться у пресрелізі ЄСПЛ. Так суд визнав часові й територіальні межі окупації, яку здійснює росія на окремих територіях на сході України. Після цього рішення Велика палата може перейти до розгляду справи по суті за більшістю її пунктів.

 Це підтвердив речник уряду Штеффен Гебештрайт, повідомляє кореспондент Укрінформу з посиланням на сайт уряду ФРН.

«Вдячний панові Президенту особисто, вдячний громадянам Фінляндії за чітке розуміння того, що Україні потрібно зараз. Це зберігати стійкість і разом іти до перемоги в цій війні. Стійкість нашої країни — ключова передумова безпеки кожного сусіда росії та всієї Європи, отже і глобальної безпеки. Перемога нашої держави стане перемогою кожного народу, який цінує свободу, і гарантією неповторення загарбницької агресії», — заявив Президент України Володимир Зеленський, зустрічаючись із журналістами за підсумками переговорів із Саулі Нііністьо.

 Днями відбулося чергове засідання Платформи солідарності ЄС за участі віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної та єврокомісара із внутрішніх справ Ільви Йогансон. Майданчик було створено для координації зусиль держав-членів та агентств Європейського Союзу для допомоги українцям, які шукають тимчасового захисту через війну.

 Міністри закордонних справ країн-членів ЄС під час зустрічі у Брюсселі погодили надання сьомого траншу  обсягом 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру на військову допомогу Україні. Про це на пресконференції, яка відбулася після завершення зустрічі глав зовнішньополітичних відомств, повідомив верховний представник з питань зовнішньої та безпекової політики ЄС Жозеп Боррель.

 Восьма зустріч контактної групи з питань оборони України відбулася на американській авіабазі «Рамштайн» у Німеччині за участі керівників оборонних відомств майже 50 країн. Країни-учасниці погодилися надати Україні зокрема бронетехніку та системи ППО. США заявили про пакет допомоги на 2,5 мільярда доларів, Німеччина — на 1 мільярд доларів. Довгоочікуване рішення Берліна про постачання танків Leopard так і не було оголошено.