Україна і світ

Через обмежувальні заходи саміт G20, який приймала Саудівська Аравія, відбувся віртуально. Головною його темою стало глобальне об’єднання зусиль проти поширення пандемії. У підсумковому комюніке на десяти сторінках лідери двадцяти країн висловили намір допомогти найбіднішим країнам вчасно отримати не лише антикоронавірусну вакцину, а й інші лікувальні засоби проти хвороби. Крім цього, найпотужніші світові економіки пообіцяли продовжити програму зі зменшення боргів, яку було започатковано під час першої хвилі пандемії, що дасть змогу країнам, котрі розвиваються, відтермінувати виплати за обслуговування боргу на 5,7 мільярда доларів.

Перемога Маї Санду на президентських виборах у Молдові стала чудовою новиною особливо на тлі подій у Білорусі й Нагірному Карабасі. Тепер можна сподіватися, що Київ і Кишинів після періоду похолодання у відносинах, який тривав протягом правління проросійського лідера Молдови Ігоря Додона, знову зможуть разом рухатися євроінтеграційним шляхом і розв’язувати проблеми, які накопичилися у двосторонньому діалозі.

Сучасна міжнародна політика скупа на двосторонні візити, надто на міжнародні конференції та саміти, які майже всі перейшли в онлайн. Стрімке зростання захворюваності на коронавірус, яке навіть у розвинених європейських країнах загрожує колапсом медичним системам, внесло корективи у графіки політиків. Проте це не лякає президента ПАРЄ Ріка Дамса, який вирішив у ці непевні часи здійснити візит до однієї з країнчленів ЄС.

Автор звіту — доповідач ЄП з українського питання німецький євродепутат від Європейської народної партії Міхаель Галер. У тексті документа євродепутати високо оцінили прогрес України в реформах, які забезпечують її рух до політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС. На думку ЄП, Україна досягла прогресу у виконанні своїх зобов’язань за Угодою про асоціацію зокрема у сільському господарстві, енергетиці, банківській справі, децентралізації, цифровій економіці, захисті навколишнього середовища та виробленні демократичних виборчих процедур.

Після завершення чотирирічного правління Дональда Трампа на внутрішню політику Сполучених Штатів, імовірно, чекають тектонічні зміни. Джо Байден уже оголосив, що планує переглянути деякі укази попередника. Зокрема повернути США в Паризьку хартію щодо клімату і до Всесвітньої організації охорони здоров’я, негайно скасувати заборону на імміграцію з країн з мусульманською більшістю й відновити програму, яка дозволить людям, незаконно привезеним у Штати в дитинстві, легально залишатися у країні.

Це був важкий рік для багатьох компаній, оскільки пандемія COVID-19 завдала серйозного удару по світовій економіці. Проте з огляду на бажання іноземних компаній взяти участь в ярмарку, заступник директора Бюро CIIE Сунь Ченхай повідомив, що виставкову площу ЕКСПО розширили з 300 тис. м² до 360 тис. м², аби задовольнити потреби іноземних експонентів.

Візит до Брюсселя першої заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової, який відбувся минулого тижня, пройшов під знаком «Кримської платформи». Дипломатка під час своїх зустрічей у Єврокомісії розповідала про цю ініціативу Києва. І, як сказала Еміне Джапарова, її співрозмовники висловили готовність підтримати «Кримську платформу».

Ще ніколи за всі роки правління Володимира Путіна його країна не була в такому складному економічному становищі, як нині. Надходження до бюджету від продажу газу й нафти катастрофічно впали. І не лише від обвалу світових цін та у зв’язку із санкціями. Росія, що вважалася головним експортером вуглеводнів до Європи, стрімко втрачає там ринки збуту. Туреччина остаточно відмовилася і від блакитного палива, і від чорного золота росіян. Трубопроводи «Турецький потік» і «Блакитний потік», у які вкладено колосальні кошти, задіяні останніми місяцями фактично на 10%. Добудова «Північного потоку-2» під великим питанням. 

Україна домоглася відводу судді у справі «скіфського золота». Таке рішення Апеляційного суду Амстердама стало важливою перемогою, що дає надію на об’єктивний розгляд справи незалежним суддею.

Відносини між Україною та ЄС одні з найдинамічніших у вітчизняній зовнішній політиці. Укладення Угоди про асоціацію, угоди про безвізовий режим, надання безпрецедентної фінансової допомоги Україні, введення та регулярне продовження антиросійських санкцій — це все важливі віхи партнерства Києва та Брюсселя, які свідчать про підсумки дипломатичних та політичних зусиль. Проте кожен шлях має мету, і тоді хоч би яким складним він був, долати його буде набагато легше.

Після анексії Криму Росією та військового вторгнення, а згодом і окупації частин Донецької й Луганської областей російською армією на карті Європи з’явилися два нові територіальні конфлікти. Для припинення війни на Донбасі й повернення під контроль українського уряду територій ОРДЛО було розпочато мінський процес і переговори у нормандському форматі. Їх учасницею є Росія, яка, хоч офіційно не вважає себе стороною конфлікту, опосередковано визнає, що має прямий вплив на маріонеткову владу псевдореспублік.

«Оцінка кількості щоденних заражень на коронавірус, за якої держава буде змушена вдатися до жорстких карантинних заходів, змінюється залежно від готовності медичних закладів. Місяць тому ми вважали, що при 9,5 тисячі захворілих на день наша медицина зупиниться — не вистачатиме ліжок в інфекційних лікарнях і медиків. Нині міністр охорони здоров’я Максим Степанов правий, що при 15 тисячах захворілих можемо запровадити локдаун», — на цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час інтерв’ю «Осінь-2020: перемоги та виклики» чотирьом українським телеканалам. І додав, що жорсткий локдаун повністю зупинить економіку України, і зараз його запровадження не доцільне.