Україна і світ

Упродовж останніх кількох тижнів на вулицях Брюсселя з’явилося безліч плакатів, з яких упевнено і заклично на перехожих дивляться десятки облич кандидатів до Європарламенту. Люди рідко зупиняються, щоб детальніше вивчити цю передвиборчу агітацію, поспішаючи у своїх справах. То хто ж такі євродепутати і чого очікувати від Європарламенту нового скликання?

Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної жодним чином не загрожує миру й безпеці як основним пріоритетам Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Намагаючись ініціювати засідання щодо нього, Росія хотіла винести на обговорення Радбезу внутрішні справи іншої суверенної держави. Це після провалу засідання РБ ООН щодо мовного закону у спільній заяві повідомили постійний представник Німеччини при ООН Крістоф Хойзген та постійний представник Франції Франсуа Делатр.

Рада Європи збирається пробачити Росії анексію Криму, війну на Донбасі, забути про українських політичних в’язнів за ґратами російських тюрем і повернути делегацію Держдуми РФ у ПАРЄ. Таке рішення ухвалили міністри закордонних справ країн-членів РЄ під час ювілейного засідання Комітету міністрів Ради Європи, яке відбулося наприкінці минулого тижня. І хоч про Росію в цьому рішенні не згадано жодним словом, його формулювання не залишають сумнівів щодо того, під кого це рішення писано. У ньому йдеться про те, що участь країн у роботі двох статутних органів РЄ — ПАРЄ та КМРЄ — не опція, а обов’язок країни, тому організація має синхронізувати роботу цих органів.

Ця неблизька країна готова стати для нас точкою входу на ринок Східної та Південної Африки, а також відкрита для українських агротехнологій та інноваційної продукції. У цьому Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана запевнив спікер Національної асамблеї Республіки Кенія Джастін Мутурі. Зустріч відбулася в ме­жах першого візиту кенійського високопосадовця в Україну.

Сьогодні у Гельсінкі відкривається щорічне засідання Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) на рівні міністрів закордонних справ країн-членів. Цьогоріч воно особливе, бо відбувається у дні, коли Рада Європи відзначає 70-річчя з дня заснування. Попри те що програмою засідання передбачено спеціальну святкову церемонію та урочисті виступи учасників, цей захід не такий, про який мріяв очільник РЄ Торбйорн Ягланд.

Ювілейні зібрання рідко стають приводом для критики й різких заяв. Тому від саміту з нагоди 10-ї річниці заснування «Східного партнерства», який відбувся в Брюсселі, ніхто не чекав гучних скандалів і сенсацій. Хоча за десять років свого існування ця ініціатива, натхненниками якої 2009 року стали міністри закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та Швеції Карл Більдт, показала чимало слабких сторін. Один із головних її недоліків — те, що шість країн, які ЄС вирішив об’єднати для співпраці, — Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна, — мають доволі різні уявлення про цілі євроінтеграції. Попри те що Тбілісі, Кишинів і Київ неодноразово натякали Брюсселю, мовляв, ЄС має розділити своїх східних партнерів, створивши нову формулу співпраці, це не знаходило особливої підтримки.

Нова українська влада має тісно співпрацювати з ЄС та США над можливістю запровадження нових спільних санкцій та персональних обмежень проти високопосадовців РФ через указ президента Путіна щодо видачі російських паспортів громадянам України. Про це у коментарі кореспондентові «УК» у Брюсселі заявив президент європейської партії «Альянс лібералів та демократів за Європу» (АЛДЄ) Ганс ван Баален. «Не тільки Україна має думати про санкції проти Росії з цього приводу, а й західні партнери мають узяти на себе частину цього тягаря», — вважає політик.

Нещодавно Польща відзначила 15-річчя членства в ЄС. Укрінформ використав цю нагоду, аби розпитати колишнього президента Польщі Александера Кваснєвського про переваги цього кроку для країни над Віслою, перспективи євроінтеграції України, її відносини з Росією та Польщею, а також про перші кроки, які повинен зробити новообраний Президент України.

Коли 8 травня 2009 року у Празі урочисто оголосили про започаткування «Східного партнерства», яке об’єднало шість держав: Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову і Україну, — то його розглядали як майданчик для зближення цих країн із Євросоюзом.

Чи збереже Україна курс на євроатлантичну інтеграцію за наступного Президента, чи продовжиться в країні процес реформ, якою буде відповідь нового глави держави на виклики національній безпеці з боку Росії? Ці запитання хвилюють зараз багато західних урядів, а також експертних кіл, у тому числі в Сполучених Штатах. Саме цим проблемам була присвячена конференція "У фокусі виборів в Україні: політичні виклики та вікна можливостей", що відбулася в четвер у Вашингтоні.

Справжнім відкриттям 5-го Європейського конгресу місцевого самоврядування, який нещодавно відбувся в старовинному польському місті, стала презентація досвіду Дрогобицької міської ради (Львівщина) зі створення і впровадження в життя власної інноваційної програми Smart City («Розумне місто»).

Цьогоріч на заходах з нагоди 33-х роковин Чорнобильської трагедії на Полтавщині звучала італійська мова. Італійська делегація у складі восьми осіб зустрілася із представниками громадських чорнобильських організацій у терцентрі соціального обслуговування Шевченківської ради в місті Полтаві. Гості від асоціації «Затока казок» і церкви «Відродження Ісуса Христа» прибули з міст Сестрі Леванте і Каві Ді-Лавагна у провінції Генуя. Саме в цю провінцію полтавці щороку возять оздоровлювати постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дітей, дітей загиблих в Афганістані та воїнів АТО.