Статті

Протягом останніх сімнадцяти років ситуація, в якій перебувають власники акціонованих чи приватизованих підприємств, час від часу нагадує уривки з сюжету відомого кінофільму «Весілля в Малинівці». Особливо епізод в якому звучить крилата фраза: «Знімай чоботи, влада змінюється».  

За інформацією головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, понад 60% посівів озимини на ланах області збереглися у задовільному стані. Всього  озимих посіяли  на площі  понад 600 тис. га.  Але через несприятливі погодні умови, вочевидь, доведеться пересівати площі, де мали б зійти  здебільшого озимі ячмінь і пшениця. Стурбовані аграрії й станом  озимого ріпаку. Така ситуація виникла через  тривалу посуху восени, а взимку — сильні морози з вітрами. Найбільше постраждали  посіви у Михайлівському, Василівському, Вільнянському та Запорізькому районах.  

Нещодавно розпочався суворий піст. Проте не всі українці його дотримуються, тож багато хто, як і раніше, продовжує споживати страви з м’яса. Тому цих споживачів цікавить, а чи не здорожчає воно найближчим часом. Звісно, доречно було б припустити, що в піст яловичина, свинина та курятина мають здешевшати, але ж наша споживацька логіка відрізняється від логіки виробників. Яскравий тому приклад — недавнє подорожчання яєць з 7-8 грн до 11-15 грн за десяток. До речі, яйця під час суворого посту, як і м’ясо, не можна споживати. Тож скільки коштуватиме кілограм м’яса найближчим часом, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Аж не віриться, але вже до кінця нинішнього року з Харківського метро зникнуть усі пластмасові жетони, якими  користувалося не одне покоління жителів та гостей міста. Натомість пасажирам міської підземки запропонують користуватися паперовими білетами. Головна перевага цієї новації, як запевнив  генеральний директор комунального підприємства «Харківський метрополітен» Михайло Карамшук, в її економічності. Вартість виготовлення одного жетона становить 0,68 грн, у той час як паперового квитка в кілька разів менше. Крім того, за рік на обслуговування жетонів метрополітен витрачає 25 млн грн, а ось обслуговування паперових квитків обійдеться в п’ять разів дешевше. Отож завдяки впровадженню оплати за проїзд паперовими квитками метрополітен зможе істотно заощадити.  

Примара децентралізації державної влади блукає нашими теренами вже тривалий час. Вона стукає в двері, нагадує про себе численними  фактами неефективності, а то й неможливості існувати по-старому, коли за величезної подрібненості бюджетних коштів (а в нас нині понад 12 тисяч місцевих кошторисів!) до конкретної людини,  яка живе в маленькому селі, потрапляє хіба що ламана копійка.  

На тлі гучних заяв про те, що людство входить в епоху дефіциту прісної води, і що саме вода, а не газ і нафта, може стати причиною війн на планеті в найближчі кілька десятиліть, звичайнісінький водяний кран у міській квартирі видається неабияким благом цивілізації, а заодно і предметом суперечки — пити чи не пити з-під нього воду. «Той факт, що в Україні фірми з реалізації фасованої артезіанської води успішно розвиваються останні два десятиліття, свідчить, що люди розуміють, що таке якісна вода, і готові за неї платити», — підкреслив в інтерв’ю «УК» Володимир Кобилянський — фахівець у сфері новітніх технологій водопідготовки та контролю якості води, керівник харківського Науково-дослідного центру водопостачання та якості води. 

21 березня — день весняного рівнодення. За давньою традицією він вважається першим днем весни і є символом нового життя, нових починань. Ідею відзначати Всесвітній день лісу було подано 1971 року на загальних зборах Європейської конфедерації сільського господарства — з метою широкого обговорення важливості вміння цінувати власні лісові ресурси. Її відразу ж підтримала організація ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), у зверненні якої наголошувалось: «Всесвітній день лісів слід використовувати для поширення інформації щодо всіх аспектів багатства лісу, представлених із трьох точок зору — виробництво, захист і відновлення, зв’язок із заповіданням».  

Минулого тижня суспільство відсвяткувало Всесвітній день захисту прав споживачів. Хоч свято вже минуло, однак усі ми були, є і будемо споживачами. Тож питання щодо якості і безпечності як промислових, так і  продовольчих товарів не втрачає актуальності. Тим паче, що сьогодні це — болюча тема. Не секрет, що виробники під час виготовлення продуктів харчування частенько підміняють якісніші, а отже, і дорожчі інгредієнти дешевшими, подекуди небезпечними. Водночас є на наших теренах виробники, які можуть пишатися своєю продукцією. Про те, як відрізнити справді якісну продукцію від не дуже, «Урядовий кур’єр» попросив розповісти Олександра Пічугіна — генерального директора ДП «Укрметртестстандарт», організації, яка вже багато років перевіряє та сертифікує не тільки продуктові, а й промислові товари.  

Майстер декоративно-ужиткового мистецтва — запорізька художниця Лариса Булигіна, яка спеціалізується на підлаковому  розписі у живописній та графічній техніках, віднедавна відкрила для себе японське мистецтво живопису пелюстками — ошибана. Цей різновид художньої творчості  народився у східній країні понад шість століть тому. Тоді разом із мистецтвом каліграфії та володіння мечем він був обов’язковим у формуванні  досконалої особистості воїна-самурая. В наш час японська ошибана набула неабиякої популярності в Європі.  

Біля прохідної одного із луцьких заводів, що здає вільні площі в оренду підприємцям, — десятки автомобілів. Це власники дрібних бізнесів з’їхалися на роботу і поставили своїх робочих «конячок» перед входом до підприємства.  

Прочитавши на одному з київських інтернет-сайтів замітку із заголовком «Найздоровіші українці живуть в Черкасах», я зрадів і, можна сказати, відчув гордість за рідну область. Проте чомусь непокоїло запитання: хто ж ці українці та скільки їх? 

Після оголошення Президентом України соціальних ініціатив з’явилось багато коментарів про те, що грошей немає, треба включати друкарський верстат тощо. Щоб  зрозуміло відповісти на це питання, Прем’єр-міністр запропонував згадати, що було два роки тому, коли тодішній уряд не лише відмовився виконувати закон про підвищення державних соціальних стандартів, ініційований Партією регіонів, а й стверджував, що це атомна бомба під економіку України. А вже у квітні 2010 року прийнято рішення про підвищення прожиткового мінімуму, заробітної плати, зокрема в бюджетній сфері, пенсій, всіх видів державної соціальної допомоги, доплат та інших виплат. Ці збільшені виплати запровадили попередньою датою — з 1 січня 2010 року, а недоотримані з вини попередньої влади гроші компенсували людям. 

На зустрічі Прем’єр-міністра Миколи Азарова з представниками Федерації профспілок України (ФПУ) та її членських організацій, що відбулася 27 січня цього року, очільнику уряду були передані понад 100 пропозицій щодо врегулювання злободенних для найманих працівників питань. Тоді, як відомо, Прем’єр доручив міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади ретельно опрацювати їх та надати обгрунтовані відповіді авторам звернень.   

Чи завжди можна бути впевненим у тому, що маломісна маршрутка, яка доправляє вас за межі міста чи селища або ж до іншої області, виконує рейс на підставі всіх установчих документів, тобто їздить легально? Навряд. Скоріше, навпаки. Залізничні та автомобільні вокзали, станції метрополітену стають своєрідним клондайком для свідомих порушників закону і прав пасажирів.  

З приходом весни в окремих регіонах повені змітають усе зі свого шляху. Чимало домогосподарств затоплені. Додалося роботи  Міністерству надзвичайних ситуацій, почастішали й звернення громадян до Урядового контактного центру. Люди просять допомоги, підтримки фінансової та моральної.  

У середині 90-х мені довелося побувати у Пітсбурзі  на території колишнього заводу фірми «Вестингауз». Колишнього, бо той велетень уже не працював. А це був справді  велетень, бо і територія гігантська, і споруди цехів, складів, адміністративних будинків вражали масштабами. В кращі часи всесвітньо відомої фірми тут працювали понад 12 тисяч осіб. Гостинні господарі  з Пітсбурзького університету привезли нас сюди не задля того, аби ми помилувалися старою промисловою архітектурою (до речі, того вартою), а щоб показати, як ця виробнича зона (донедавна майже мертва) пробуджується та повертається до нового життя, починає знову служити людям як індустріальний парк. В одних цехах йшло перепланування, гуркотіла будівельна техніка, в інших — уже спокійно працювали різні фірми і фірмочки.  

Транспорт є тією галуззю економіки, яка вже котрий рік поспіль тримається на плаву попри кризові шторми у світовій і вітчизняній економіці. От і 2011 року всі ланки (автодорожня, залізнична, авіаційна і морська) спрацювали з плюсом. Обсяг перевезень і вантажних, і пасажирських зріс на 9%. Особливо помітний прогрес в авіаційній сфері, де потік пасажироперевезень збільшився на 22%. Що стосується підготовки до Євро-2012, то основні об’єкти торік або були закінчені, або доведені до завершальної стадії. З настанням сприятливих погодних умов і вони будуть здані в експлуатацію. Так характеризував роботу вітчизняного транспорту заступник міністра інфраструктури Володимир Корнієнко під час відеоконференції «Реалізація інфраструктурних проектів у 2012 році». 

Минулого тижня депутати таки зробили подарунок об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків. Нарешті прийняли Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ОСББ». Цього документа багато об’єднань чекали ще з 2007 року. Адже саме через законодавчі прогалини у них виникало чимало проблем.  

На карті Львівщини десятки населених пунктів, які з року в рік потерпають від весняних паводків та сусідства з норовливими й непередбачуваними гірськими річками, адже на Галичині традиційно будувалися на їхніх берегах. Протистояти природній стихії  та запобігти її негативним наслідкам має розрахована до 2015 року Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Прута та Серету. «Урядовий кур’єр» досліджує хід її виконання.             

Майже 25 років жителі Снігурівки та Снігурівського району чекають  газифікації населених пунктів. Перші кроки з розробки проекту будівництва газопроводу було зроблено ще наприкінці 80-х років минулого століття. На початку 90-х навіть були виділені кошти для закупки необхідного обладнання та побудовано газорозподільну станцію. Потім знову виділялися незначні кошти, але старий проект вже не відповідав ані новим цінам, ані сучасним вимогам. Люди просто зневірилися, що газ коли-небудь прийде до їхніх домівок.