Статті

«Мамо, на день народження я хочу 3D-принтер. Надрукую безпілотник для армії. Ну і сукню тобі теж зможу!» — каже мені восьмирічний син, доки ми розв’язуємо задачу про залишки рулонів тканин, що лежать на складі. Від зустрічі цих двох, здається, непоєднуваних паралельних всесвітів голова йде обертом. Чого ми хочемо від освіти в час, коли деталі для авто друкуються на 3D-принтері? Куди ми йдемо й де хочемо опинитися? 

Високі темпи розробки та впровадження реформ армії, виборчої системи, децентралізації, системи державних закупівель, освіти свідчать про високу ефективність діяльності Національної ради реформ та про компетентність команди, яка протягом двох років у цілодобовому режимі працювала над цими трансформаціями. Таку позицію під час прес-конференції у Києві висловив заступник глави Адміністрації Президента, секретар Нацради реформ Дмитро Шимків. Він представив звіт — Моніторинг прогресу реформ за останні 9 місяців 2016 року, повідомляє департамент прес-служби АП. Серед досягнень Нацради Дмитро Шимків відзначає успіхи антикорупційної реформи, в межах якої було започатковано комунікаційну платформу «Декорупція» з метою забезпечення ефективної комунікаційної підтримки антикорупційних ініціатив.  

Найголовнішою для гостей і учасників фестивалю була й залишається проблема вибору. І якщо журі конкурсних програм цю проблему сприймали буквально, то для кіноманів вона набувала дещо іншого значення: як серед кількох паралельних показів визначити правильне місце і час, аби не оминути найкраще. 

Аналіз нинішнього стану справ у фронтовій та прифронтовій зоні показує, що митарства військових, пов’язані із забезпеченням харчами та обмундируванням, які були з початку АТО, — позаду. Війна не скінчилася, однак поменшало закликів до збору найнеобхіднішого для війська. Ситуація змінилася. Справа за захисниками. Їхні дії на сході країни стали зрозумілими для місцевого населення не через гасла, а через конкретні справи. В години затишшя, і так було навіть у ті перші, гарячі і не зовсім ситі тижні війни, українські солдати ділилися своїми пайками з дітьми і місцевими жителями, які не покинули домівку, обстрілювану бойовиками, склили побиті вибухами шибки, накривали пошкоджені дахи. Військові медики надавали невідкладну допомогу місцевим. 

У сільгосппідприємствах області завершуються сівба озимих під майбутній урожай та збирання соняшнику. Планують усього посіяти озимих зернових на 244 тисячах гектарів, що на 9 тисяч більше, ніж торік. І кукурудза цього року дала хороший урожай: у середньому з гектара збирають по 19,3 центнера. Ситуація на ринках, зокрема зовнішніх, впливає на те, що і скільки садять на полях Луганщини. Розмова про це з фермером із Новоайдарського району Олександром Кудіновим. 

Це дійство почалося 27 жовтня в «Мистецькому Арсеналі» завдяки проекту «Горизонт подій». Понад 20 сучасних митців вивчали «складний і неоднозначний зв’язок між мистецтвом і реальністю в епоху передчуття кардинальних трансформацій». До експозиції увійшли твори в техніці коміксу, фотомонтажу, арт-відео, неонової графіки, павільйонної інсталяції, психоделічного селфі. Сергій Торбінов використав кілька десятків натуральних шпал для образу руху в просторі метафізики. Роман Мінін досліджував магію ритуалів у житті сучасного українця, де втаємничені знаки як позачасові письмена. Артем Волокітін на великому олійному полотні з чорно-білими візерунками в техніці оп-арту досліджував шлях Світла. 

Виповнюється 20 років, як започаткували Міжнародний день Чорного моря. Ідея його відзначення — привернення уваги для поліпшення стану моря. Чорне море потребує особливої уваги, адже воно разом з Азовським — найвіддаленіші моря Світового океану. До того ж, вони майже ізольовані: ширина протоки Босфор у найвужчому місці становить лише 700 м. А до Атлантики їх ще дві. За цих умов море дуже вразливе до будь-якого негативного впливу, насамперед — людини. Годі й говорити, що цей вплив значний і різноманітний. 

Серед базових потреб будь-якої людини — продукти харчування, дах над головою та гідні робота й зарплата, аби перші два пункти було чим оплатити. Та за часів економічної кризи отримати все це, звісно, доволі проблематично. Одним із можливих шляхів виходу держави з кризи фахівці вважають відродження будівельної галузі через відновлення державних житлових програм, які раніше штучно припинили своє функціонування за браком коштів. 

Представники IT-ринку знову, як це було і за минулих років, заявляють, що на фірми галузі приходять непрохані гості та влаштовують маски-шоу з виїмкою серверів. Їх можуть забирати на тиждень чи кілька, що повністю паралізує роботу компаній. За даними галузевих асоціацій інформаційного ринку, якщо в 2015 році таких відвідувань було понад 30, то за неповний 2016 рік — їх уже майже в півтора раза більше. Як відомо, минулого року «УК» звертався до цієї теми, адже український IT-бізнес дуже важливий для економіки держави та її світового іміджу — наших фахівців знають як одних із найкращих у світі. Чимало ЗМІ тоді звинувачували силові структури та Державну фіскальну службу (ДФС), які, на їхню думку, перешкоджають роботі компаній.

Уже кілька років поспіль суспільство відчуває певні перекоси у системі підготовки фахівців. Професійно-технічна освіта не хапає зірок з неба через перетягування її з різних гілок влади й спричинене цим хронічне недофінансування. А вища продукує фахівців з такими дипломами, якими на ринку праці хоч греблю гати. Цю актуальну тему Прем’єр-міністр Володимир Гройсман порушив під час роботи Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSкills Ukraine, який відбувся у стінах Київського національного торговельно-економічного університету. 

Наприкінці минулого року головою Сумської обласної ради депутати обрали 32-річного Семена Салатенка — єдиного в Україні очільника облради учасника АТО. Яким видався цей час для Сумщини? Чи вдалося втілити задумане? Що заважає поступу слобожанської громади? На ці та інші запитання кореспондента «Урядового кур’єра» відповідає Семен Салатенко. 

Яскравий життєвий шлях пройшов Георгій Васильович. Шлях, повністю відданий служінню своєму народу, справі, в яку він свято вірив і робив її самовіддано, пристрасно, професійно. Народився Георгій Васильович Дзісь 1 листопада 1926 року у Києві в сім’ї науковців-аграріїв, нащадків давнього козацького роду. Дитинство і юність минули у Ніжині від чуйним піклуванням бабусі, адже батько був репресований у 1937-му. Роки німецької окупації, тяжкі повоєнні часи, виснажлива робота в полі сформували і загартували характер юнака. 

Аварійна ділянка, проблемний відрізок дороги… Скільки їх в Україні? Одна з них веде з Черкас на Чигирин, розділяє село Червону Слободу майже навпіл. Уже й не злічити, скільки людей тут постраждало. Одного із цих жовтневих днів на ділянці, де постійно трапляються аварії, вкотре скалічили пішохода. Що це — чиясь безвідповідальність чи збіг непереборних або випадкових обставин? Це cпробував з’ясувати наш кореспондент. 

«Ми знали, що Ужгород дуже гостинне місто. Але щоб нас зустрічали як поважних художників, хоч ми звичайні студенти, не очікували. Нам нічого не заважало і ніщо нас не відволікало від творчості, адже організатори подбали про все. А під час останнього конкурсного етапу, коли звучала жива класична музика, була неповторна атмосфера! Ми дуже вдячні вам за цей конкурс!» — ці слова студента Львівської політехніки Володимира Цапука звучали в останні хвилини Всеукраїнського студентського конкурсу з живопису «Срібний мольберт», що проходив в Ужгороді. Молоді таланти, які творять у різних жанрах образотворчого мистецтва, представляли 22 вищі навчальні заклади України. Усіх їх було 44, тож творче змагання може претендувати на статус найбільш представницького і титулованого у своїй категорії. 

Право власності на землю є одним із основних майнових прав в Україні. За даними Державного агентства з питань електронного урядування українці щорічно реєструють понад 500 тис. земельних ділянок. Донедавна їх оформлення проходило в декілька затяжних етапів, серед яких: виготовлення землевпорядної документації ліцензованою землевпорядною організацією, державна реєстрація земельної ділянки в територіальних органах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру), реєстрація права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тощо. Тож громадяни постійно скаржилися на всю цю процедуру набуття права власності, що тривала довго та коштувала українцям недешево. 

Світ заполонив інтернет, і в населення з’явилося скептичне ставлення до газет. А даремно. Газета — великий винахід людства. Вона один з найперших засобів масової інформації. У Радянському Союзі не було опозиційних газет, бо не було й визнаної законом опозиції. Газети були рупором держави і своєрідним органом влади. Друкували в них інформацію, яку хотіла суспільству нав’язати влада. Читання газет було таким самим ритуалом, як і перегляд телепрограми «Час», яка щоденно з’являлася на телеекрані о 21.00 за місцевим часом. У радіомовленні чільне місце посідав репродуктор, хатній варіант якого в народі називали «брехунцем». Хай і спотворену, але певну інформацію все-таки можна було отримати з цих ЗМІ.

ПЕРЕЛІК громадських організацій, яким Центральною виборчою комісією надано дозвіл мати офіційних спостерігачів під час проміжних виборів депутатів сільських, селищних рад 4 грудня 2016 року, повторних виборів депутатів сільських, селищних рад, сільських, селищних голів 4 грудня 2016 року та перших виборів старост сіл, селищ 4 грудня 2016 року  

Останнім часом у споживачів дедалі частіше виникають сумніви щодо якості молока. Нещодавно знайома купила пакет цього продукту від одного відомого виробника і була вкрай здивована «витривалістю» продукту. Адже після того, як пакет відкрили, молоко не псувалося упродовж… двох тижнів.  

У межах дводенного візиту до Французької Республіки Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зустрівся з міністром закордонних справ цієї країни Жаном-Марком Еро. Ці переговори здебільшого стосувалися виконання мінських домовленостей та стану справ на Донбасі. Йшлося як про безальтернативність мінських домовленостей, так і про неухильне дотримання нашою державою взятих зобов’язань. 

Українські реформи з допомогою експертів Ради Європи за гроші Євросоюзу. За такою формулою відбувається співпраця Києва, Брюсселя і Страсбурга у Рамковій програмі співробітництва (РПС), яка розпочалася 2015 року й завершиться 2017-го. Ця програма має також 14 регіональних проектів, які реалізують для країн-членів «Східного партнерства». Але суто для України РПС розробила п’ять проектів щодо підвищення стандартів прав людини, сприяння пенітенціарній реформі, боротьбі з корупцією, свободі ЗМІ та підтримці вільних і чесних виборів. Загальний бюджет цих проектів становить 3,9 мільйона євро, і кінцевий термін більшості з них завершується 20 грудня 2016 року.