Індійський хлопчина, що пішов із життя внаслідок аварії, врятував сім людей: його батьки-лікарі погодилися, щоб після смерті дитина стала донором для інших. Ця історія набула в Індії такого резонансу, що докорінно змінила ставлення суспільства до пересадки органів і стала поштовхом до активного розвитку трансплантології в країні. Нині тут працює одна з найпотужніших державних програм підтримки цієї галузі. Там охоче приймають пацієнтів з інших країн. Два місяці тому пацієнтом однієї з клінік був український підліток, якому успішно пересадили серце. Операцію профінансувало вітчизняне МОЗ. До речі, останнім часом за програмою лікування за кордоном міністерство доправило безпрецедентну кількість пацієнтів. У нас тим часом днями відбулися дві важливі для цієї галузі події: парламент ухвалив новий закон про трансплантацію, а фахівці Інституту ім. О.Шалімова вперше в Україні зробили одну з найскладніших операцій — пересадку легень хворій на легеневу гіпертензію.
Гуманітарна політика
На підступах до столичного «Мистецького Арсеналу» з 20 по 24 квітня вже традиційно приємно дивували 50-метрові черги: на цю подію чекали і фахівці книжкової справи, й читачі. Хотів написати «пересічні», але людина, що читає, апріорі непересічна. Події в «Арсеналі» об’єднали книжку і мистецтво. І бізнес. Книжка сприймалася не стільки як духовний, скільки як інтелектуальний продукт, інновація та креативна практика. «Книжковий Арсенал» зосередився на модернізації культури, самоосвіті й популяризації читання. Організатори запропонували авторські тематичні проекти, наприклад «Література як соціальна дія». Тематика дискусій: інтимна й практична урбаністика, образ України у світі після Майдану, стереотипи про регіони України. На атмосферу «VI Книжкового Арсеналу» вплинула візуалізація книги від арт-оформлення до музично-поетичних перформансів. Але найбільше впливали на атмосферу привітні читачі.
Чого найбільше побоюються кондуктори громадського транспорту в Чернігові, то це зіткнутися із хворим на туберкульоз. Пояснюють: «Почнеш вимагати у такого за проїзд, а він кашляне на тебе». В умовах загрозливої епідемситуації містяни знають, що це хвороба закритого приміщення: доки паличка Коха літає в повітрі, вона здатна уразити будь-яку людину поруч.
19 березня 241-м голосом Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким Україна має право здійснювати закупівлю ліків, вакцин і медичних виробів через міжнародні організації. Вчора надійшла перша партія ліків для онкохворих. Препарати закупила британська компанія Crown Agents у межах проведення закупівлі лікарських засобів Міністерством охорони здоров’я через міжнародні організації.
«Адам і Єва — це ми. Кожен із нас створений Богом, створений для щастя. Однак нам постійно загрожує небезпека втратити те щастя… Усі розповіді про Адама і Єву — це розповіді про будь-яку людину, про кожного з нас. Бо будь-яка людина — чи живе вона сьогодні, чи померла кілька тисяч років тому — походить від Бога», — так починається книжка бесід із сучасним мислителем і визнаним духовним авторитетом українців Блаженнішим Любомиром (Гузаром) «Гідність Адама», яка щойно вийшла з друку. Днями її презентували в одній зі столичних книгарень.
І причина не тільки в глобальному потеплінні, перед яким відступають сніг і мороз. Дається взнаки традиційна налаштованість місцевих жителів і влади селища на прийом туристів, як то кажуть, за будь-якої погоди. Відпочивальники їхали сюди ще за Австро-Угорщини. Бо вже у XVIII столітті тут як гриби росли пансіонати, зокрема авторства австрійського барона Альберта Гределя. Нині господар кожної садиби сам собі барон: не подбаєш про те, щоб залучити туриста, — покладеш зуби на полицю. Тому розбудова туристичної галузі в окремо взятому Славсько не припиняється: ростуть міні-готелі, комфортнішими стають садиби, будуються кафе, осучаснюється раніше створене.
Коли рівнянка Інна Борунова отримала звістку про те, що удостоєна французького ордена королеви Анни Ярославни «Честь Вітчизни», вона якраз мудрувала над корсетом для нової весільної сукні: треба ж постійно дивувати замовників чимось новеньким! На мить відволіклася, щоб проглянути електронну пошту. В одному з повідомлень значилося: «Рішенням президії асамблеї ділових кіл вас як дизайнера корсетних виробів удостоєно ордена королеви Анни Ярославни «Честь Вітчизни», який буде вручено з відповідними почестями». Подумала, що жарт, і видалила файл. А потім знову схилилася над корсетом: дарма, що вона вже власниця компанії Іnna Моratо та однойменного бренда, першу модель, як кажуть, від «а» до «я» розробляє й виконує сама.
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Радянський радіоактивний слід Трагедія, з якої почалося переселення народів Дизайн змінюється, українська сутність — ні
Онкологічні хвороби, за показником смертності у світі посідають друге місце після серцево-судинних захворювань. Частіше за інших українців хворіють на рак і помирають від нього жителі Дніпропетровщини. За словами головного позаштатного лікаря-онколога Дніпропетровської області Віталія Машталера, кількість невиліковних задавнених випадків у регіоні безпрецедентна, цифри жахливі — 25% від усіх онкохворих області, які перебувають під наглядом лікарів (усього — 77 575). Водночас злоякісна пухлина не є фатальною, якщо її вчасно виявити. Наша розмова з Віталієм Машталером про проблеми і здобутки вітчизняної онкології, про те, як зменшити ризик онкозахворювань, і роль народних традицій у їх профілактиці.
Минуло два роки, відколи парламент ухвалив закон про суспільне мовлення. «Зміни здебільшого торкнулися одного каналу — «UA: Перший». Так, він головний, але система набагато більша, є ще 29 обласних телерадіокомпаній. І там зміни поки що навіть не почалися», — сказав гендиректор національної телекомпанії Зураб Аласанія.
Як відомо, у столиці відбувся ХІІІ Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. За сприяння Держкіно фільми демонстрували в кінотеатрах «Ліра», «Київ», «Кінопанорама». Уперше на Docudays UA ввели квитки. А в Будинку кіно проводили безкоштовні майстер-класи, дискусії, тренінги на загальну тему «Права людини без ілюзій».
Музейники разом із співорганізаторами Union Press Ltd нагадали нам, що піст — це не тільки дотримання певних обмежень у їжі, а й моральні зусилля, якими позиціонуємо себе у грішному світі. Тож показали камерну за площею і масштабну за історизмом виставку графіки «Сім смертних гріхів. Європейська художня традиція в сучасній графіці». Експозиція завдяки двохтисячолітній історії теми набуває вагомості на тлі затребуваності моральної відповідальності в українському суспільстві. Найзначнішим експонатом стала автентична Гравюра Пітера ван дер Хейдена Ira, що в перекладі з латини означає «гнів». Саме гнів призводить до катастроф, з яких найстрашніша — війна. «Гнів» надруковано у 1558 році в антверпенській майстерні Йогана Вірікса за малюнком Пітера Брейгеля-старшого (орієнтовно 1529—1569 роки), який наслідував манеру Босха.