Воротар нашої команди так і не зміг зберегти ворота сухими, бо ще в першому таймі пішла злива. Цей застарілий жарт футбольної середи у Донецьку почали згадувати неспроста, адже ще вранці задощило. Дехто навіть нарікав: мовляв, негоду привезла із собою з Англії звикла до неї команда суперників. Тому зважаючи на погодні умови, завсідники «Донбас Арени» у перерві між приготуваннями парасоль, плащів тощо робили свій прогноз: чого-чого, а сухого нічийного результату ввечері не повинно бути. Зрештою, так і сталося, та все за порядком. 

Матчі між двома клубами зі столиці Донбасу оглядачі за звичкою називають донецьким дербі. З цим важко погодитися, адже термін, який прийшов до нас із Великої Британії, означає, насамперед, найвищий градус протистояння гідних конкурентів. А от у зустрічах між «Шахтарем» і «Металургом» місцевим уболівальникам про це залишалося лише мріяти. За всю історію виступів на найвищому рівні чинний чемпіон і володар Кубка країни не програвав жодного разу. До того ж у 32 іграх гості лише двічі спромоглися завершити поєдинок унічию.  

На стадії 1/16  розіграшу у боротьбі за почесний трофей долучилися клуби Прем’єр-ліги. Для семи з них стартова гра другого за значенням вітчизняного турніру виявилася водночас останньою. Можна зрозуміти керівників «Таврії». Команда глибоко загрузла на дні турнірної таблиці — перед кримською командою дедалі реальніше вимальовується невесела перспектива прощання з елітним дивізіоном.
Тому в Черкаси на зустріч із командою другої ліги Сергій Назаренко, Максим Калиниченко та їхні  партнери не поїхали. Замість випробуваних бійців аутсайдера ліги представляв молодіжний склад сімферопольців, який до того ж добирався до обласного центру автобусом. Господар поля — місцевий «Славутич», лідер у своєму дивізіоні, сповна скористався своїм шансом і вийшов у наступне коло змагань. 

Календар ігор у групі H кваліфікації світової першості приготував команді Фоменка розкішний подарунок. Із чотирьох останніх зустрічей наша дружина три проводить у рідних стінах і лише раз зіграє на виїзді — проти відвертого аутсайдера Сан-Марино. Вирішальним на шляху до Бразилії стане наступний поєдинок Олега Гусєва та його партнерів: 11 жовтня у Харкові українці прийматимуть футболістів Польщі. Однак у найважливішому матчі року господарі можуть залишитися без підтримки своїх уболівальників.  

Місця на тренерській лаві так само, як і в автобусі команди, займають відповідно до клубної ієрархії. У київському «Динамо» правофланговим є Олег Блохін, далі за головним зазвичай розташовувались Олексій Михайличенко, Андрій Баль, Сергій Ребров. Михайло Михайлов і Юрій Роменський, які відповідають за підготовку воротарів, сидять поруч із запасними гравцями, перекладачем і масажистами.
Багаторічний партнер Андрія Шевченка у збірній України Ребров і перед грою з «Карпатами» за звичкою сів на четверте місце ліворуч. Лише згодом посунувся ближче до керманича. Услід за Сергієм цей маневр повторив і Михайлов. Такі зміни на тренерському містку бронзового призера Прем’єр-ліги відбулися після того, як штаб киян було скорочено вдвічі. 

Наприкінці вересня виповниться рік, як російського спеціаліста Юрія Сьоміна біля керма столичного клубу змінив новий головний тренер. Цього часу цілком достатньо для того, щоб хоча б окреслити контури команди, продемонструвати деякі тактичні варіанти, на яких будуватиметься гра кардинальним чином оновленого колективу.

Нічого подібного в матчах бронзового призера Прем’єр-ліги не можна розгледіти навіть під мікроскопом. Біло-блакитні як безнадійно програвали фаворитам українського футболу на фініші минулого чемпіонату, так продовжують це робити і на старті нової першості. Розгроми від харківського «Металіста» та донецького «Шахтаря» уболівальниками нині сприймаються як належне. Додаються лише нові розчарування: Андрій Ярмоленко з партнерами осоромилися вдома, поступившись навіть одеському «Чорноморцю» — 1:2. 

Сім пропущених м’ячів в останніх трьох матчах сповна характеризують непростий період у житті донецького клубу. На щастя, у вирішальний момент чинний чемпіон країни продемонстрував якщо і не найкращу свою гру, то інші необхідні для великого клубу якості — непоступливість у боротьбі і вміння терпіти.
Антона Каніболоцького, який тиждень тому пропустив у Львові три м’ячі, прогнозовано замінив у воротах досвідченіший Андрій П’ятов. Як і в зустрічі проти збірної Англії голкіпер зіграв на нуль — за нічийного рахунку ліквідувавши вихід сам на сам форварда господарів поля. Надійно діяв Олександр Кучер: у першому таймі саме відчайдушний підкат центрального захисника врятував помаранчево-чорних від пропущеного м’яча. 

У середині вересня в європейському клубному футболі починається найцікавіше. Сьогодні й завтра боротьбу в груповому турнірі Ліги чемпіонів розпочнуть 32 команди, серед яких і переможець національного чемпіонату України останніх чотирьох років — донецький «Шахтар». У четвер у довгий шлях до другого за значенням континентального трофея — кубка Ліги Європи вирушать 48 клубів Старого Світу, серед яких і наше тріо: «Динамо», «Дніпро» і «Чорноморець». 

Першими європейськими командами, які пробилися у фінальний турнір бразильського мундіалю, стали Італія та Нідерланди. Один крок залишилося зробити для цього футболістам Німеччини і Швейцарії. За два тури до завершення кваліфікації у цій надзвичайно поважній компанії могла опинитися і збірна України. 

Ніхто із серйозних фахівців не схильний переоцінювати чергову перемогу Тимощука і його партнерів у Львові. Адже збірна, яку протягом останніх п’ятнадцяти років очолює вчитель фізкультури середньої школи карликової держави Джампаоло Мацца, посідає останнє, 207-е місце в рейтингу ФІФА. Для синьо-жовтої дружини поєдинок на «Арені Львів» був важливим з огляду на те, що у разі рівної кількості очок на фініші саме загальна різниця забитих і пропущених м’ячів визначить переможця нашої групи.